Дослідження асортименту та якості рисових круп

Сушіння зерна важливе для рису більше, ніж для будь-якої іншої зернової культури. «М’які» режими сушки повинні забезпечувати зменшення вологи за один прохід не більше, ніж на 2-3%. Необхідно регулярно перевіряти всі показники якості [24].

Установлено, що добавка збродженого лущеного рису знижує вміст холестерину в плазмі крові. Крім того, він поліпшує органолептичні властивості їжі. Японські вчені стверджують, що основною причиною втрати прозорості зерна рису під час сушіння є зміна його вологості. За результатами досліджень різних за якістю частин зерна рису шести індійських сортів, виявлено, що наявність борошнистої частини погіршує зовнішній вигляд збіжжя. Різниця смаку, можливо, зумовлена тим, що для клейстеризації крохмалю борошнистої частини зерна потрібно значно більше енергії.

Вивчено вміст вітамерів вітаміну Е (токоферолів і токотрієнолів) та уоризанолу в рисі семи сортів, вирощених у двох штатах США протягом 2 років. Середня кількість дослідних речовин у рисі-зерні змінювалися в такому порядку: а-токотрієнол > у-токотрієнол > а-токоферол > у-токоферол, а вміст токоферолів і токотрієнолів становив 27, 5 і 72, 5% загальної кількості вітамінів.

Причиною виникнення дефектів у крупах може бути використання недоброякісного зерна, порушення технології виготовлення, недотримання режимів і строків зберігання.

Дефектами круп є знижений вміст доброякісного ядра, підвищений вміст нешеретованого зерна, висока засміченість (органічна, мінеральна) [26].

 

 

 

Природно-кліматичні умови зони українського рисівництва дають можливість при дотриманні рекомендованої технології отримувати 9, 0-10, 0 т/га зерна або 5, 5-6, 0 т/га високоякісної крупи.

Вирощування рису в Україні розпочалося з 1961 року, коли було введено в експлуатацію інженерні системи у зонах Краснознам’янської, Північно-Кримської та Інгулецької зрошувальних систем [29].

Приблизно цього ж часу (з 1963 р.) створено Дослідну станцію рису (нині – інститут) та розпочато селекційну роботу з культурою. За період існування наукової установи створено понад 30 сортів рису та інших культур, з яких 21 у різні роки був занесений до Держреєстру сортів рослин України. Нині в Україні районовано 14 сортів рису, з яких 10 створено вітчизняними селекціонерами (див. таблицю 5. 1).

 

Таблиця 5. 1

СортОригінаторРік реєстрації

Україна-96Інститут рису НААН2001

АнтейІнститут рису НААН2005

ГічкінІнститут рису НААН2005

ЯнтарнийІнститут рису НААН2005

АгатІнститут рису НААН2007

ПрестижІнститут рису НААН2008

ПреміумІнститут рису НААН2009

СерпневийІнститут рису НААН2009

ФлагманВсеросійський НДІ рису2009

ВікторіяВсеросійський НДІ рису2009

РенарВсеросійський НДІ рису2009

ГарантВсеросійський НДІ рису2009

ОнтаріоІнститут рису НААН2010

 

Сучасні сорти рису характеризуються високим потенціалом продуктивності (9, 0-10, 0 т/га) та якості зерна, відносною пластичністю до неконтрольованих факторів зовнішнього середовища, а також стійкістю до хвороб і шкідників [30].

Нині сорти рису вітчизняної селекції, за офіційними даними, займають понад 80% посівних площ цієї культури у нашій державі і є більш пристосованими до умов регіону рисівництва, порівняно з російськими, які взагалі мають більш тривалий вегетаційний період. Зокрема, це наглядно продемонстрував 2011 рік, коли дозрівання посівів відбувалося за прохолодної погоди, що суттєво відобразилося як на врожайності, так і на якості зерна рису.

Сучасні сорти рису, створені у нашій державі, характеризуються, насамперед, різною тривалістю вегетаційного періоду. Зокрема, до групи ранньостиглих слід віднести сорти Престиж, Серпневий, Янтарний та Агат. Важливою характеристикою цих сортів рису є короткий вегетаційний період (до 115 діб), що гарантує отримання стабільної врожайності на рівні 6, 0-7, 0 т/га. І хоча ця група сортів поступається за продуктивністю більш пізньостиглим формам, доцільність їх вирощування полягає у необхідності забезпечити посів озимих культур у рисових чеках у оптимальні строки. Рекомендована відносна частка ранньостиглих сортів у загальній структурі посівів рису у межах окремого господарства повинна становити 25-30%.

Найбільш відомими серед середньостиглих сортів рису є Україна-96, Преміум, Віконт та Онтаріо. Тривалість їх вегетаційного періоду коливається в межах 120-128 діб. Ці сорти рису характеризуються досить високим потенціалом продуктивності (на рівні 9, 0-10, 0 т/га і більше) та якості зерна (вихід крупи – до 72%) порівняно з ранньостиглими, хоча у більшості випадків чутливі до умов вирощування, особливо температурного режиму в кінці вегетації.

Нині у Державному сортовипробуванні вивчаються два нових сорти рису вітчизняної селекції: ультраскоростиглий сорт Дебют (вегетаційний період близько 100 діб) та високопродуктивний (врожайність понад 10, 5 т/га) середньостиглий сорт з подовженим типом зернівки Адмірал.

З 2011 року у традиційний селекційний процес почалося впровадження новітніх методів створення селекційного матеріалу. Зокрема, розпочато роботу з використання явища гетерозису у селекції рису, тобто створення вітчизняних гібридів рису, які за показниками продуктивності будуть перевищувати кращі інбредні сорти на 15-20%.

Крім того, у співпраці з Південним біотехнологічним центром в рослинництві (м. Одеса) вивчається можливість використання для