Дослідження організації банківського нагляду в Україні

 

В останні роки значно посилився вплив банків на розвиток реального сектора економіки, який зумовлює динаміку економічного розвитку країни. Банки як регулятори грошового обігу і центри акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу володіють особливими важелями впливу на фінансову, виробничу та інші сфери економіки. За базовими принципами ефективного банківського нагляду, розробленими Базельським комітетом, банківську діяльність держава повинна регулювати більшою мірою, ніж інші види бізнесу. Це пов’язаноз тим, що банки розпоряджаються значною частиною коштів суб’єктів господарської діяльності та держави, через них здійснюється найбільш глибокий взаємозв’язок між усіма ланками національного і світового господарства.Кожна країна має свої особливості впливу на організаційну структуру і напрями діяльності відповідних служб банківського нагляду. При цьому розвиток банківської діяльності передбачає постійне вдосконалення системи банківського нагляду.

Банківський нагляд − діяльність Національного банку України щодо забезпечення безпеки і стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Актуальність теми полягає у значному впливі банків на розвиток реального сектора економіки, отже нагляд за банківською діяльністю є важелем економічного зростання.

Метою роботи є дослідження організації банківського нагляду в Україні.

Об’єктом виступають банки, на які спрямовано наглядову діяльність.

Завданням роботи є: дослідження стану банківського нагляду в Україні, форм нагляду та його рівнів, дотримання принципів Базельскої угоди, визначення основних повноважень регулятивно-наглядових органів, їх структуру.

 

 

Банківський нагляд на сучасному етапі – це моніторинг усіх видів ризиків, притаманних банківській діяльності, з метою зведення до мінімуму насамперед системного ризику, тобто запобігання ланцюговій реакції, за якої крах одного або кількох банків може спричинити кризу всієї банківської системи. Органи банківського нагляду повинні забезпечити належний і надійнийконтроль за діяльністю банків, щоб вона не виходила за межі правового поля, тобто була врегульована законодавчо й нормативними актами НБУ.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», а також Законом України «Про НБУ» функцію банківського регулювання і нагляду покладено на НБУ.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.

Для здійснення своїх функцій Національний банк України має право безоплатно одержувати від банків, банківських об’єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України, а також від осіб, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій. Отримана інформація не підлягає розголошенню за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Інспекційні перевірки банків на місцях мають проводитися кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, можливих у діяльності того чи іншого банку, і визначити якість управління цими ризиками. Інспектування дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків:

1) достовірність звітності;

2) дотримання законів і нормативних актів;

3) надійність управління банком;

4) стійкість фінансового стану банку.

Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до банків коригувальних заходів до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці. Проте слід зазначити, що безвиїзний нагляд може бути ефективним лише за умови, що він провадиться на основі достовірної звітності, отриманої від банків, та у разі дотримання ними певних стандартів обліку та звітності і високого рівня комп'ютеризації банківської діяльності.

Основними завданнями банківського нагляду в Україні є: 

1) захист інтересів клієнтів і вкладників, які розміщують свої кошти в банка, від неефективного управління та шахрайства; 

2) створення конкурентного середовища в банківському секторі; 

3) забезпечення прозорості банківського сектору; 

4) підвищення стійкості та ефективності банківської діяльності;

5) підтримка необхідного рівня стандартів і професіоналізму в банківському секторі.

Нагляд за діяльністю банківських установ визначається на підставі аналізу: видів і структури активних операцій (напрямки розміщення коштів банку); видів і структури пасивних операцій (джерел коштів банку); підходів до управління капіталом і капіталізацією банку; ліквідності банку та ліквідності балансу банку; збалансованості витрат і доходів, а також рівня прибутковості банку; рівня адміністративно-господарського, фінансового та стратегічного управління (менеджменту); рівня ризик-менеджменту в банку;

системи внутрішнього контролю та аудиту; характеру взаємозв’язків банку з клієнтами та кредиторами тощо.

Базельський Комітет з питань банківського нагляду засновано в м. Базель у 1974 році центральними банками та органами нагляду держав Його основне завдання полягає у впровадженні високих та єдиних стандартів в сфері банківського регулювання та нагляду. 

 

Таблиця 1

Базельскькі угоди та їх запровадження в Україні [1]

Базель, дата затвердженняСутьЗапровадження в Україні

Базель І, 

1988 рік1) Капітал банку складається з основного та додаткового;

2) банки мають утримувати капітал для покриття кредитного ризику;

3) співвідношення між капіталом