Дослідження організації банківського нагляду в Україні

Базель ІІ,

2004 рік1) Створення більш чутливої до ризиків системи зваженого розрахунку регулятивного капіталу, заснованої по можливості на кількісних оцінках ризиків, проведених самими банками;

2) більш широке визнання інструментів зниження кредитних ризиків;

3) нові вимоги до капіталу під операційний ризик;

4) розширення ролі органів нагляду; всебічне розкриття інформації та методології банкамУкраїна, мета якої полягає в якомога швидшій інтеграції в європейський економічний простір, намагатиметься якнайшвидше впровадити «Базель ІІ». Про це було проголошеноНаціональним банком України в листі 30.12.2004 № 42-412/4010-13749, в якому пропонується впровадження опор «Базель ІІ» у зворотному порядку — розпочати третьою, а завершити першою. 

Базель ІІІ, 2010—2011 роки1) Нові вимоги до структури власних коштів (капіталу) (в частині вимог до інструментів акціонерного капіталу, капіталу 1-го і 2-го рівнів та вимог про поетапне (протягом 10 років) списання інструментів капіталу, які не задовольняють новим критеріям) передбачається впроваджувати з 1 січня 2013 року;

2) нові вимоги до достатності акціонерного капіталу та капіталу 1-го рівня планується впроваджувати поетапно протягом 2013-2014 рр..;

3) нові вимоги до достатності акціонерного капіталу і сукупного капіталу з урахуванням захисного буфера - протягом 2016-2018 рр.Одними з найголовніших цілей запровадження «Базеля ІІІ» в Україні є приведення банківського регулювання та нагляду до міжнародних стандартів та забезпечення стабільності вітчизняної банківської системи, підвищення її спроможності протистояти всіляким кризовим явищам. При цьому, процес запровадження рекомендацій «Базеля ІІІ» є доволі тривалим і, на нашу думку, він має здійснюватися в п’ять етапів. Даний процес також передбачає і значну, ґрунтовну, комплексну підготовчу роботу з боку державних органів і, в-першу чергу, з боку Національного банку України, на який покладено функції з державного регулювання банківської діяльності. Ця підготовча робота включає не лише внесення змін до нормативно-правової бази, а й вдосконалення та зміну засад регулювання та нагляду, розробку методичних засад оцінки ефективності «Базеля ІІІ», ризиковості вітчизняної банківської системи, тощо. 

 

У сучасних умовах розвиток світової економіки вимагає від банківської системи України бути більш стійкою, конкурентоспроможною, здатною без загроз інтегруватися у світовий банківський простір. Під час світової фінансової кризи стало очевидним, що українські банки не готові до серйозних фінансових потрясінь та динамічної зміни на міжнародних ринках. 

Таким чином в умовах ринкової економіки в банківській сфері набуває все більшої актуальності і важливості питання щодо зростання значення правильної оцінки ризиків, які приймають на себе банки під час здійснення різних операцій. З цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ Базель ІІ та Базель ІІІ. 

До основних факторів, що впливають на ефективне впровадження рекомен дацій Базеля II, варто зарахувати розвиненість фінансового ринку та його інстру ментів, типи банківських структур, рівень концентрації банківського капіталу, ризикованості банківських операцій, систему законодавчого регулювання фінан сових установ, рівень розвитку рейтингового бізнесу у країні, якість ризик-менедж менту в банківських установах тощо. 

Базель II доповнює міжнародні стандарти фінансової звітності та вима гає від банків розкриття інформації кількісного та якісного характеру. Вимоги до розкриття якісної інформації поділяються на загальні і специфічні. Загальними ви могами передбачається, що банк, незалежно від обраного ним підходу оцінки необхідної суми капіталу, обов'язково повинен розкрити інформацію про стратегії і процедури; структуру й організацію управління ризиком, сферу дії, характер систем звітування про ризик та його кількісної оцінки, методику хеджування й пом'якшення ризиків, а також стратегію і процеси, що забезпечать ефективність системи в майбутньому. Специфічні вимоги до розкриття якісної інформації засто совуються лише до тих банків, які обрали поглиблені методики оцінки ризиків. Передбачається, що в банку має бути сформована методологія управління ризиками, а для кожного ризику (кредитного, ринкового, операційного, процентного тощо) банк повинен розробити окрему методику оцінювання й управління [11]. 

 

Таблиця 2

Позитивні та негативні аспекти функціонування Базеля ІІ в Україні [11]

Позитивні аспекти Негативні аспекти 

Дозволяє банкам створювати необхідні портфелі Математичні моделі не здатні відобразити деякі реальні події 

Надає значних переваг ризик-менеджменту Існує ймовірність заниження зовнішнього рейтингу 

Має досить чутливі вимоги для вдосконалення ризик-менеджменту Економічні цикли можуть призводити до змін у вимогах капіталу 

Підвищує роль ринків Складність нової Базельської угоди 

 

Однак, за даними 2008-2009 рр. Базель ІІ не зовсім відповідає вимогам часу. Саме з цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель III. 

Введення нових норм до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року. При цьому з січня 2016 року по січень 2019 року банки повинні створити «буферний резервний капітал» (табл. 2.10). Крім того, за необхідністю, уряди