Дослідження організації банківського нагляду в Україні

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати: 

1) підвищення якості, гармонійності, та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, капіталу 1 рівня;

2) управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх фінансування за рахунок позичкових коштів;

3) поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив’язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу); 

4) скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, направлених на покриття втрат в майбутньому [11]. 

 

 

На сучасному етапі в Україні реформується банківський сектор, і одним із найважливіших компонентів цього процесу є створення ефективної системи банківського регулювання та нагляду. Проблема створення цієї системи має для України особливе значення зважаючи на такі фактори: нестабільний характер економіки; незавершеність процесу ринкової трансформації банківського сектору; недостатній досвід діяльності банків в умовах ринкової економіки; ризикована практика банківської діяльності; недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків; неадекватність системи внутрішнього контролю та аудиту в банках; стан банківської системи.

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у грошово-кредитній системі України та специфікою їх діяльності як комерційних структур. Стратегічними напрямами наглядової політики Національного банку на найближчу перспективу повинно бути:

1) Поступове впровадження нагляду на основі оцінки ризиків. Це головний напрям стратегії банківського нагляду, який передбачає акцентування нагляду на оцінці усіх суттєвих ризиків банку та якості управління ними.

2) Підвищення рівня корпоративного управління в банках та відповідності його міжнародним стандартам.

3) Підвищення вимог до прозорості банків, включаючи проорість структури власності та розкриття інформації про діяльність банку та його ризики.

4) Впровадження принципів консолідованого нагляду, що передбачає необхідність розуміння ризиків у широкому аспекті –в масштабах усієї банківської групи, до якої належить банк.

Необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави визначається суспільною природою банків. Банки функціонують як приватні структури, мета діяльності яких — отримання максимального прибутку. Водночас вони виконують суспільно корисні і необхідні функції, що робить регулювання та нагляд за їхньою діяльністю обґрунтованим і необхідним завданням.

Отже, завдання наглядового органу полягає у гарантуванні безпеки і надійного функціонування банків. Для цього вони повинні мати у своєму розпорядженні адекватні капітал і резерви, необхідні для покриття ризиків, що виникають у процесі виконання банківських операцій. Надійний ефективний банківський нагляд — це суспільний товар, який неможливо придбати на ринку, але який, разом зі зваженою макроекономічною політикою, відіграє життєво важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності будь-якої країни. Витрати на проведення банківського нагляду справді великі, але, як засвідчила практика, збитки, завдані внаслідок неефективності нагляду, виявляються незрівнянно більшими.

Таким чином, ефективність банківського нагляду значною мірою залежить від того, наскільки чіткими є поставлені перед наглядовими органами завдання, наскільки добре їх розуміють і підтримують органи, що розробляють економічну політику держави.

 

 

Задача № 1. 

Складні відсотки на вклади нараховуються щоквартально за номінальною ставкою 25% річних. Визначити суму відсотків, нарахованих на внесок 4 тис. грн. на 4 роки.

Розв’язання

1) Для визначення складних відсотків скористаємось формулою майбутньої вартості грошей:

 

FV = PV / (1 + r)n (3.1)

 

де

FV – майбутня вартість грошей;

PV − теперішня вартість грошей;

R – відсоткова ставка;

N – кількість періодів.

 

FV = 4000 / (1+ 0,25)4 = 1639,34 (грн.)

 

2) Визначимо суму складних відсотків за 4 роки: 1639,34 × 4 = 6551,37 (грн.)

Висновки: таким чином, сума відсотків за 4 роки при ставці 25% складе 6551,37 грн.

Задача № 2.

Клієнт бажає придбати японські ієни в австралійського банку. Банк встановив наступні котирування:

USD/AUD 0,6666 0,7049

USD/JPY 116,5 117,9.

Визначити крос-курс японської ієни до австралійського долара.

Розв’язання

Розрахунок крос-курсу проводитися з використанням зворотних валютних пар. Тобто, розраховуємо крос-курс валютної пари японська ієна і австралійський долар JPY / AUD. Для розрахунку цього крос-курсу використовуємо валютні пари USD / AUD і USD / JPY, обидві валютні пари зі зворотним курсом.

 

JPY / AUD = (USD / AUD) / (USD / JPY);

JPY / AUD = (0,6666 / 0,7049) / (116,5 / 117,9) = 0,9457 / 0,9881 = 0,9571

 

Висновки: таким чином, крос-курс японської ієни до австралійського долара склде 0,9571.

Задача № 3.

Іноземна фірма має намір вкласти 200 тис. дол.. США на термін 6 місяців. Є два варіанти вкладання коштів: євродоларовий депозит під 8% річних або облігації внутрішньої державної позики уряду України під 23% річних. На дату інвестування спот-курс гривні становив USD/UAN = 2,9700.

Необхідно проаналізувати дохідність та рівень ризику кожного з напрямків вкладання коштів, а також переваги та недоліки укладання форвардного валютного контракту.

Розв’язання

У першому варіанті валютний ризик відсутній, оскільки іноземна фірма має у розпорядженні долари США і відсутня конвертація однієї валюти в іншу. Дохід фірми в цьому разі складе, доларів США:

 

200000×0,08×180/360=8000

3000000 * 0?08 * 180/360 = 12000

 

У другому варіанті фірмі необхідно обміняти долари США на гривні, шо за спот-курсом складатиме 594000 грн. (200000 × 2,9700). Через 6 місяців буде одержано дохід у розмірі, грн.:

 

594000×0,23×180/360=68310

891000 * 0,23 * 180/360 = 102465

 

Після закінчення терміну інвестування необхідно конвертувати основну суму та одержаний дохід у долари США, але курс гривні на цей час може змінитися. Отже, за другого варіанта існує валютний ризик, пов’язаний зі зміною валютного курсу протягом 6 місяців.

При обміні доларів США на гривні в іноземної фірми утворюється відкрита довга позиція за гривнями, яка принесе дохід у разі підвищення курсу гривні і збитки – у разі його зниження. Якщо фірма вибирає цей варіант вкладення коштів, то їй необхідно вирішити: узяти на себе валютний ризик і залишити позицію відкритою чи хеджувати валютний ризик, уклавши форвардну угоду. Якщо за 6 місяців курс не зміниться, то фірма отримає дохід у розмірі 23000 дол. США (68310/2,9700) та не втратить коштів на основній сумі. При підвищенні курсу гривні до долара, фірма одержить додатковий дохід, який виникає в результаті узятого нею на себе валютного ризику та сприятливої кон’юнктури ринку. Але цей ризик може призвести і до недоодержання запланованого доходу через зниження курсу гривні.

Якщо фірма вирішує застрахувати валютний ризик, то вона має укласти форвардний контракт терміном на 6 місяців на суму 662310 грн. (594000 + 68310). Другий учасник угоди – український банк визначає форвардний курс гривні через 6 місяців. Для цього використовується формула:

 

ФК = 2,9700 *   = 3,1842

 

Банк пропонує курс USD/UAH = 3,1842, і в разі згоди інвестора такий курс фіксується у форвардному контракті.

Через 6 місяців, одержавши за ОВДП загальну суму 662310 грн., фірма реалізує форвардний контракт і одержує, доларів США:

 

662310 / 3,1842 = 207998,87 доларів США

 

Сума доходу в 7998,87 доларів США (207998,87 – 200000) майже дорівнює ставці за євродоларовим депозитом у 8%. Отже, операція хеджування валютного ризику захищає від збитків через несприятливу зміну курсу, але й виключає можливість одержання додаткових прибутків. 

Висновки: таким чином, укладення форвардного валютного контракту за курсом USD/UAH = 3,1842 не дає змоги іноземній фірмі скористатися значно вищим, ніж у євродоларовому депозиті, рівнем дохідності ОВДП. Але укладення форвардної угоди за будь-яким вищим курсом гривні до долара, ніж 3,1842, може надати можливість одержання вищої дохідності, ніж у євродоларовому депозиті. 

 

 

1. Банківський нагляд в Україні та його відповідність принципам Базельского Комітету [Електронний ресурс] Режим доступу : http://conf.bsfa.edu.ua/sections/bank_vskij_naglyad_v_ukra_n_ta_jogo_v_d...

2. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посіб. /О.В. Васюренко /– К. : “Знання”, КОО, 2001. – 255 с.

3. Закон України Про банки і банківську діяльність [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14

4. Закон України Про Національний банк України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14

5. Капран В.І. Банківські операції: Навчальний посібник /М.С. Кривченко, О.К. Коваленко, С.І. Омельченко / К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с. 

6. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник /А.М. Мороз / – К. : КНЕУ, 2000 – 384 с. 

7. Національний Банк України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/;jsessionid=0288F11F86F90478B6...

8. Організація ефективного банківського нагляду в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/284/1/2006_21_12.pdf

9. Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_8d/pg_iawxwr.htm

10. Положення про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0486500-97

11. Проблеми впровадження Базельских рекомендацій в процесі розвитку банківської системи України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.confcontact.com/20111222/7_matlaga.php