Дослідження спілкування в юнацькому віці

Розглянувши теоретичне дослідження соціометричного статусу і стиля спілкування, вдалось знайти взаємозв’язок між ними. Груповий статус старшокласника з одного боку, індивідуально-особливими властивостями людини, з іншого боку – особливостями даного колективу і його діяльності.

Критерії, визначаючі соціометричний статус старшокласника у його класному колективі складні та багатогранні. По даним Коломінського, на першому місці стоїть вплив на однолітків, фізична сила, на другому місці – моральні якості, які невід’ємно виявляються у спілкуванні та суспільній праці. по даним Б. Н. Волкова, десятикласники перш за все цінують якості особистості, які виявляються у спілкуванні, взаємодії з товаришами (чесність, готовність допомогти у складну хвилину життя).

З цих даних ми бачимо, що соціометричний статус невід’ємно пов’язаний зі стилем спілкування юнаків. Спробуємо це довести в наступному кроці нашої роботи в експериментальному дослідженні.

 

 

Для експериментального дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу переважаючим стилем спілкування старшокласників ми обрали такі методикуи:

Методика “Спрямованість особистості в спілкуванні (СОС) ”.

Методика “Соціометрія”.

В наших дослідженнях взяли участь 27 дослідних. Робота була проведена на базі Первомайської середньої школи №7 у 2002 р. в 10-х класах.

Методика “Спрямованість особистості в спілкуванні (СОС) ”.

Автор методики – Братченко.

Методика признаена для вивчення спрямованості особистості в спілкуванні, що розуміється як сукупність більш-менш усвідомлених особистісних значеннєвих установок в ціннісних орієнтаціях в сфері міжособистого спілкування, як індивідуальна “комунікативна парадигма”, що включає уявлення про зміст спілкування, його цілі, засоби, бажані і припустимі способи поведінки в спілкуванні і т. д.

Методика “СОС” відноситься до проективних, в її основі – метод незакінчених пропозицій. За її допомогою можуть вивчатись індивідуальні особливості комунікативної компетентності, етичної свідомості, важливі аспекти професійної свідомості представників комунікативно насичених професій (педагогів, керівників, і т. п.).

Базова форма методики не має професійної специфікації і може біти використана для одержання загальних характеристик спрямованості в спілкуванні.

При визначенні модифікації методика “СОС” може бути орієнтована на вивчення комунікативної спрямованості в конкретній сфері.

Теоретичною основою методики є концепція діалогу (М. М. Бахтін, М. Бубер, А. У. Хараш та ін.), на базі якої автором у спеціальному дослідженні були виділені шість основних видів СОС: діалогічна, комунікативна спрямованість (Д-СОС), авторитарна (АВ-СОС), маніпулятивна (М-СОС), альтероцентристська (АЛ-СОС), конформна (К-СОС), індиферентна (І-СОС). Ці види комунікативної спрямованості характеризується наступними ознаками (які служать одночасно і критеріями для оцінки проектного матеріалу) :

Д-СОС – орієнтація на рівноправне спілкування, засноване на взаємній повазі і довірі, орієнтація на взаємопорозуміння, взаємну відкритість і комунікативне співробітництво, прагнення до взаємного самовираження, розвитку, співтворчості.

АВ-СОС – орієнтація на домінування в спілкуванні, прагнення “придушити” особистість співрозмовника, підкорити його собі, “комунікативна агресія”, когнітивний егоцентризм, вимога бути зрозумілим (а точніше – вимога згоди з власною позицією) і небажання розуміти співрозмовника, неповага до чужої точки зору, орієнтація на стереотипне “спілкування-функціонування”, комунікативна ригідність.

М-СОС – орієнтація на використання співрозмовника і всього спілкування в своїх цілях, для одержання різного роду вигоди, відношення до співрозмовника як до засобу, об’єкту своїх маніпуляцій, прагнення зрозуміти (“обчислити”) співрозмовника, щоб одержати потрібну інформацію у комплексі з власною скритністю, нещирістю, орієнтація на розвиток і навіть “творчість” (хитрість) у спілкуванні, але однобічна – тільки для себе за рахунок іншого.

АЛ-СОС – добровільна “центрація” на співрозмовника, орієнтація на його меті, потребі і т. п. і безкорисливе жертвування своїми інтересами, цілями, прагнення зрозуміти запити іншого з метою їх найбільш повного задоволення, але байдужість до розуміння себе з його боку, прагнення сприяти розвитку співрозмовника навіть на шкоду власному розвитку і добробуту.

К-СОС – відновлення від рівноправності в спілкуванні на користь співрозмовника, орієнтація на підпорядкування сили авторитету, на «об’єктну“ позицію для себе, орієнтація на некритичну “згоду” (відхід від протидії), відсутність прагнення до дійсного розуміння і бажання бути зрозумілим, спрямованість на наслідування, реактивне спілкування, готовність “підстроїтись” під співрозмовника.

І-СОС – таке відношення до спілкування, при якому ігнорується воно саме з усіма його проблемами, домінування орієнтації на “сугубо ділові” питання, “відхід” від спілкування як такого.

На виявлення ступеня виразності у респондента кожного з цих шести видів СОС і спрямована методика.

Методика “СОС” пройшла відповідні психометричні процедури і показала достатню ретестову надійність і конструктивну валідність.

“Стимульний матеріал” методики “СОС” являє собою набір незакінчених пропозицій – стемів. Даний варіант методики містить 30 стемів (Див. Додаток 1).

В ході роботи дослідному потрібно було продовжити кожен стем таким чином, щоб вийшла закінчена фраза, це завершення розглядається як відповідь дослідного (проективний матеріал).

Стеми надавалися дослідному на слух, а “відповідав” він письмово. Також можливе групове проведення дослідження.

Перед проведенням методики дослідним зачитувалась інструкція:

“Уявіть, будь ласка, що Вам необхідно обговорити з добре знайомою людиною важливу для Вас проблему. Пропоновані незакінчені фрази необхідно завершити таким чином, щоб вони відповідали Вашим уявам про те, як буде відбуватись це спілкування. Намагайтесь відповідати швидко, пам’ятаючи, що немає “гарних” чи “поганих” відповідей – важливо,