Дослідження системи бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш" та рекомендації щодо їх вдосконалення

Недоліки: сума зносу часто не узгоджується ні з фактичним використанням основних засобів, ні з обсягом виробленої продукції, також присутня певна трудомісткість розрахунківЗастосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні

                                                                                           

Продовження таблиці 1.1 

123

ВиробничійПереваги: простота і лаконічність розрахунку. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання.

Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зрозуміло, як використовувати цей метод при наявності обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації ОЗЗастосовують у випадку, коли інтенсивність використання об’єкта впливає на його експлуатаційні властивості і коли можна визначити фактичний обсяг виробництва

            

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність заміни методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції [24]. 

 

 

Рух основних засобів пов'язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття, оформлюють типовими формами первинної облікової документації, які затвердженні наказом Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95р. № 352.  А у 2000 році було прийняте П(С)БО 7 «Основні засоби», яке висуває свої вимоги до обліку ОЗ. У зв’язку з цим виникають певні суперечності з документального оформлення руху ОЗ, які пов’язані з тим, що, з одного боку, первинні бухгалтерські документи містять значну кількість не потрібної в управлінні інформації, а з іншого - у них відсутня інформація для управління, яку передбачають національні П(С)БО.

Для підвищення  рівня інформаційного забезпечення потребують подальшого вдосконалення  первинна облікова документація та регістри аналітичного обліку ОЗ відповідно до П(С)БО 7.

Документи стверджують факт здійснення господарських операцій і є підставою для записів у регістри бухгалтерського обліку. Без правильно складеного і відповідним чином оформленого первинного документа не може бути здійснено жодного запису в бухгалтерському обліку.

Документи складаються з окремих показників, які називають реквізитами (з латинської - необхідне). Сукупність реквізитів визначає зміст документа, а їх розміщення - його форму. Щоб документ відповідав своєму призначенню, його необхідно скласти відповідно до форми, прийнятої для даної категорії документів. Від повноти і якості оформлення документів залежить їх доказова (юридична) сила, адже вони є свідченням, доказом, підтвердженням реальності конкретних господарських явищ, фактів, подій.

Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливо, то негайно після її завершення. За достовірність даних, що становлять зміст документа, та якість його складання відповідальність покладається на посадових осіб, які підписали документ,

Усі реквізити первинних документів поділяються на обов'язкові та необов'язкові. Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996 - XIV до обов'язкових реквізитів належать: назва документа (форми); дата і місце його складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції та одиниці її вимірювання; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особисті підписи або інші дані, що дозволяють ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та її оформленні.

Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливо, то негайно після її завершення. За достовірність даних, що становлять зміст документа, та якість його складання відповідальність покладається на посадових осіб, які підписали документ, у документах не повинно бути не застережених виправлень, підчисток, помарок. Усі числа повинні бути написані чітко, розбірливо. Зміст операції треба наводити «лаконічно і конкретно» запобігаючи можливості подвійного розуміння. Усі необхідні реквізити документа повинні бути заповнені, а відсутні показники - прокреслені. Складені документи необхідно своєчасно (відповідно до графіка документообігу) передавати до бухгалтерії для їх опрацювання, використання в оперативному управлінні та поточному обліку і для складання звітності. Опрацьовані документи підлягають зберіганню в поточному архіві бухгалтерії не менше трьох років, після чого можуть бути ліквідовані (з дотриманням установлених вимог).

На кожен прийнятий в експлуатацію об'єкт основних засобів комісією, призначеної наказом керівника підприємства, складається Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, у якому вказується первісна вартість об'єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До акта додається технічна документація, що відноситься доданому об'єкту. 

Кожному об'єкту привласнюється інвентарний номер, який наноситься на сам об'єкт (стійкою фарбою, шляхом прикріплення металевого жетона з номером і т.п.) і в подальшому проставляється в усіх документах, якими оформляється рух об'єкту, а також в інвентарної картці та інвентарних списках. Цим попереджається плутанина