Духовна культура трипільського населення України

На пізньому етапі в різних частинах ареалу поширення трипільців виникають одразу кілька типів поховального обряду. У Подніпров’ї найбільш раннім є могильник біля с. Чапаївка (південна околиця Києва). Тут кістяки лежали у чотири ряди у випростаному положенні, головами на захід. Деякі супроводжувалися посудом, знаряддями праці з кременю і статуеткою. Наприкінці пізнього етапу у Подніпров’ї з’являються могильники софіївського типу (Софіївка, Червоний Хутір, Чернин, Завалівка), які включали від 16 до 200 поховань-трупоспалень. Перепалені кістки, а також поховальний інвентар складалися в горщики-урни або загорталися в тканину і закопувалися у землю.

Зовсім інший обряд побутував у Подніпров'ї та Північно-Західному Причорномор'ї. У с. Вихватенці рибницького району Молдови протягом 1947-1959 рр. було досліджено могильник початку другої половини пізнього етапу, де знайдено 63 поховання-трупопокладення. Небіжчика клали до овальної чи прямокутної ями у зігнутому положенні, переважно на лівий бік, головою на північ або на північний схід. Поховальний інвентар складався з посуду, знарядь праці та антропоморфної пластики [4, с. 355-356]. Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, що людина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченому вигляді, що нагадував ембріон [8, с. 78].

Ґрунтові могильники із скорченими на боці небіжчиками характерні і для пам’яток усатівського типу. Але тут існував ще й досить складний обряд поховання в курганних могильниках. У одному з курганів простежено обряд жертвоприношення. Інші культові ями, перекриті великими вапняковими плитами, містили фрагменти посудин, шматочок вохри і стулку раковини. У одній з ям було проведено перезахоронення уламків черепа і гомілкової кістки людини з посудиною і плоским круглим глиняним предметом в узголів’ї і двома посудинами біля ніг. Неподалік від центральної могили простежене безінвентарне ритуальне поховання людини. Нарешті, в центральній могилі поховали людину, що займала в суспільстві общинників високе становище. Ця могила виділяється як за розмірами, багатством так і за конструкцією (до неї вів дромос, біля кістяка знаходився багатий поховальний інвентар: розписна миска з вохрою, скроневі кільця, намисто із зубів вовка). Довкола могили будувалися грандіозні кромлехи [3].

Поява випростаних трупопокладень, розташованих рядами у могильнику біля Чапаєвки, може свідчити про включення до складу трипільського суспільства значної частини місцевого неолітичного населення дніпро-донецької культурної спільності, якому був притаманний саме такий обряд. Могильники софіївського типу є, очевидно, результатом поєднання трипільського обряду кремації та запозиченого звичаю закопування останків у землю [4, с. 357].

Щодо віри в життя після смерті може свідчити і залишення в трипільських будинках цілого посуду, зернотерок, деяких знарядь праці перед ритуальним спаленням. Поховання покійних під порогом жител чи підлогою (переважно жінок і дітей) та на території поселень (дорослих родичів) свідчать про важливість „загробного” життя в уявленнях трипільців – в них не існувало нездоланних перешкод між світом живих і світом мертвих. Оскільки у трипільців не було звичаю ховати покійних у житлах, подібні поховання могли мати характер жертвоприношень. У ряді випадків вони повинні були підкреслювати значення відповідного житла як культового центру.  У них продовжували жити душі померлих тут мешканців, а залишені речі мали стати у пригоді їм у потойбічному світі [5, с. 22]. Можна припустити, що „модельки жител” (мал. 17), ці досить відомі і різноманітні за типом глиняні вироби, мали культовий характер − як житло Предків, охоронців родини. Наявність у них жертовника і мініатюрного культового посуду може свідчити про поминальні звичаї − годування покійних. Так формувалася ідея єдності Роду [6]. Спалення ж будинків вказує на існування культу вогню, за допомогою якого здійснювався перехід з однієї якості в іншу. Так само поводилися і з гончарними печами. За спостереженнями дослідників, перед тим як залишити випалювальні камери, їх заповнювали спеціально відібраними посудинами, що було своєрідним жертвоприношенням не тільки для умилостивлення божества, котре опікувалося гончарством, а й з метою подальшого забезпечення виробництва. Цей ритуал був, очевидно, складовою частиною великого ритуалу залишення поселень [4, с. 357-358].

Отже, обряд поховання трипільців фіксується лише на пізньому етапі, коли вони починають інтенсивно змішуватися з іноетнічним населенням, втрачаючи етнічну чистоту, а відповідно, і деякі традиції, набуваючи водночас нових, навіть у такій консервативній сфері, як ідеологія.

 

 

Трипільська культура – одне з найяскравіших явищ первісного світу. Вона відіграла безпрецедентну роль у становленні цивілізації на планеті Земля. 

Дуже цікавими для людства, а насамперед для українців, як нащадків трипільців, є космологічні уявлення трипільської культури. Досліджуючи їхню космологію, ми дійшли висновку, що ідеологія трипільців – уявлення про надприродне, викликані ними переживання, стереотипи мислення та поведінки, побутові традиції, відповідні їм культові дії. 

Важливим джерело для вивчення космологічних уявлень трипільців є зооморфна і антропоморфна пластика, яку дослідники поділяють на фігурки багаторазового та одноактного використання, а також орнаментованомий посуд. 

Релігія була не лише сукупністю міфологічних вірувань, уявлень, ритуалів та обрядів, а й світоглядним та соціальним орієнтиром у пізнанні природи, суспільства та людської свідомості. Трипільське населення мало доволі розвинуту систему релігійних вірувань, наявні світоглядні моделі були матеріалізовані у трипільських орнаментах та знаках, пантеоні Богів та різноманітних культах. Провідна роль у трипільському пантеоні належить Богині-Матері, яка пов’язана з культом родючості, що засвідчують численні знахідки жіночої антропоморфної пластики. Зутрічаються образи змія-вужа, змія-дракона, бика, собаки, а також ведмедя і оленя. Важливою складовою ритуально-культової практики трипільської культури є поховальна обрядовість, яка виявляє своєрідність культової практики та світоглядних уявлень трипільців. Отже, у трипільців була надзвичайно багата духовна культура.

Оскільки саме територія України була тим місцем, де складалося ядро індоєвропейської спільноти, необхідно докласти багато зусиль для дослідження духовного спадку трипільської культури, долучення її надбань до скарбниці світової цивілізації.

 

 

1.Бибиков С.Н. Поселение Лука-Врубливецкая. / С.Н. Бибиков // МИА. – 1953. − №38. – С.22-23

2.Богаевский Б.Л. Орудия производства и домашние животные Триполья /Б.Л. Богаевский  / ГАИМК. – Л.: Соцэкгиз, 1937. – 312 с.

3.Возний І.П. Дохристиянські вірування давнього та середньовічного населення України./ І.П. Возний. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 424 с.

4.Давня історія України в трьох томах/ за ред. П.П.Толочка, В.Д.Барана.– К.: Наукова думка, 1997 р., Т.1. − 557с. 

5.Зиньковский К.В. К процедуре исследований проблемы домостроительства трипольских племен / К.В. Зиньковский //МАСП. – К., 1983. – Вып.12. – С. 16-22

6.Лозко Г. Трипільська релігія // [Електронний ресурс] / Г. Лозко. – Режим доступу: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php/text_ua.php?id=39

7.Ніколова Н.І. Космологічний символізм трипільської кераміки / Н.І. Ніколова // ВІСНИК НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Вип. 1. – 2011. – С. 52-56 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2011-1/10-filos-Nikolova.pdf

8.Пассек Т. Науково-популярний нарис – Трипільська культура / Т. Пассек. – К.: Вид-во АН УРСР, 1941. – 84 с.

9.Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита./Б.А. Рыбаков. – СА, 1965, № 1, с. 24 – 47; № 2, с. 13 – 33.

10.Токарев С.А. Религия в истории народов мира. / С.А Токарев. – М.: Политиздат, 1976. – 575 с.

11.Трипільське світобачення// [Електронний ресурс] – Режим  доступу: http://www.zori.dokladno.info/tereni-dukhovnikh-ta-ntelektualnikh-nadban...

12.Фисун О.Трипільська культура – первень українського народного мистецтва / О. Фисун // [Електронний ресурс] – Режим  доступу: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php/phorum/text_ua.php?id=90

 

 

Мал.1. Символічна «мова» глиняних пам'яток трипілля

 

Мал.2. Трипільський хрест     Мал.3. Трипільські символи

 

Мал.4. Символ трипільського                 Мал.5. Трипільська сварга

кола зі скошеним хрестом       (свастика)

 

Мал.6. Зображення свастики  Мал.7. Символи трипільців

 

Мал.8. Зображення на посуді  Мал.9. Жіночі статуетки трипільців

уявлень трипільців про 

трьох'ярусну будову світу

 

 Мал.10. Різноманітні                                         Мал.11. Сидяча жіноча 

 жіночі зображень у пластиці трипільців           статуетка трипільців

 

Мал.12. Образ змія-вужа                            Мал.13. Зображення змія-дракона

 у трипільських розписах на трипільському посуді

 

Мал.14.Скульптурне зображення бика         Мал.15. Зображення бика на

                                                                      посуді

Мал.16. Зображення собак у трипільців Мал.17. Модель трипільського 

храму

 

 Мал.18. Фігурки-Оранти, що моляться                Мал.19. Трипільська 

                                                                                      Богиня у вигляді птаха