Динаміка макроекономічних показників в Україні за роки незалежності

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

дохід, що залишився після сплати податків, не витрачений на придбання споживчих товарів. Інвестиції (капіталовкладення) - це витрати на покупку машин, устаткування і інших засобів виробництва, будівництво і збільшення виробничих запасів. Якщо загальні капіталовкладення отримали назву валових інвестицій, то їх друга частина має назву чистих інвестицій. Чисті інвестиції відрізняються від валових на величину амортизаційних відрахувань і в збалансованій економіці рівні заощадженням. В процесі господарської діяльності частина капіталу споживається, на зміну вибулому капіталу поступає новий. Динаміка ВВП знаходиться у залежності від співвідношення вибуття і введення капіталу. Оскільки вибуття відбивається амортизаційними відрахуваннями, а введення - валовими інвестиціями, то по їх співвідношенню можна судити про можливість економічного зростання. Якщо валові інвестиції більше амортизації, тобто відбувається приріст капіталу за рахунок чистих інвестицій, то ми маємо справу з економікою, що росте; якщо ці показники рівні - економіка знаходиться в статичному стані; якщо ж валові інвестиції менше амортизації, то це означає, що не відбувається навіть відновлення капіталу, а отже, економіка може бути охарактеризована як та, що скорочується.

У моделі економічного зростання Солоу використовував лінійно-однорідну виробничу функцію з еластичністю заміщення ресурсів, рівній одиниці:

де Yt - валовий внутрішній продукт, у цінах деякого року; Kt - об'єм вживаного основного капіталу, в цінах деякого року; Lt - число відпрацьованих людино-годин (або чисельність зайнятих).

У додатку 2 приведені дані про процентні внески у приріст ВВП факторів «капітал», «праця» і «ЗЧП»(загальний чинник продуктивності). Звертає на себе увагу підвищений внесок чинника «капітал» у ряді регіонів. У пізнішому звіті наголошується, що ще більше незрозумілого зустрічається при розгляді відмінностей в темпах зростання по країнах. У одному з прикладів вплив праці і капіталу у сукупності складає всього 9%, а частка ЗЧП – 91%.

ВВП як вимірник загального обсягу виробництва має такий недолік: він завищує обсяг продукції для споживання і для нагромадження нового капіталу. Річ у тім, що з нього не вираховується та частина річного обсягу виробництва, яка потрібна для відшкодування капітальних благ, використаних у виробництві впродовж року. Щоб отримати річний обсяг виробництва, який іде на споживання і на приріст капіталу, обчислюють чистий внутрішній продукт.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це валовий внутрішній продукт, скоригований на суму амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП – Амортизація.

Він вимірює загальний обсяг продукції, який уся економіка – домогосподарства, фірми, уряд та іноземці – може спожити, не погіршуючи виробничих можливостей наступних років.

"Чистий дохід, - писав К. Маркс, - є додаткова вартість, що й відрізняє чистий дохід від валового доходу, тому що останній включає в себе заробітну плату, перший же не включає її".

Показник ЧНП має істотний недолік: він несе в собі спотворення, які вносить до структури ринкових цін держава. Без втручання держави сума ринкових цін всіх товарів без залишку розкладається на доходи чинників домашніх господарств. Проте держава, вводячи непрямі податки, з одного боку, і надаючи фірмам субсидії – з іншою, фактично сприяє завищенню ринкових цін в першому випадку і заниженню – в другому.

Валовий національний продукт(ВНП) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, - як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, наприклад, України, незалежно від того, де використовувались ці фактори – в Україні чи за кордоном. Навпаки, та частка продукції (доходу), що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, що належить іноземцям, вираховується із ВНП України. Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих іноземних факторних доходах. Щоб отримати ВНП, потрібно до ВВП додати надходження на фактори виробництва від решти світу (прибутки, зарплата, зароблені резидентами за кордоном) і відняти платежі за фактори виробництва решті світу (прибутки, зарплата, зароблені іноземцями в даній країні):

ВНП = ВВП + за фактори ─ за фактори

Якщо надходження в країну за фактори виробництва від решти світу переважають над платежами за фактори решті світу, то ВНП країни перевищує її ВВП. І навпаки, якщо ці надходження менші за платежі, то ВВП країни більший, ніж її ВНП. Для більшості країн різниця між ВВП і ВНП незначна і змінюється з перебігом часу повільно. Окремі країни, в тому числі Україна, публікують лише показник ВВП, що можна пояснити значними статистичними труднощами обчислення ВНП.

Розглянемо витратний і прибутковий метод підрахунку ВНП

• Витратний метод підрахунку ВНП

У витратному методі налічується 4 основних складових частини ВНП :

1. Витрати на особисте споживання.

Включають витрати домашніх господарств, які у свою чергу ділять на :

- предмети споживання тривалого користування(автомобілі, побутова техніка, і ін.)

- товари поточного споживання(продукти харчування, одяг і ін.)

- споживчі витрати на послуги

2. Сукупні приватні внутрішні інвестиції

3. Державні витрати.

У групу державних закупівель товарів і послуг включають всі державні витрати, включаючи федеральні, штатів, а також місцевих органів влади на кінцеву продукцію підприємств і на всі прямі покупки ресурсів.

4. Чистий експорт

Підраховується вся продукція країни, що продає