Динаміка радіального приросту і санітарного стану соснових деревостанів в умовах аеротехногенного забруднення в Поліссі та Степу

У випадках високих коефіцієнтів кореляції між індексами приросту та обсягом викидів проведено регресійний аналіз (апроксимація кривими 2-го та 3-го ступеню, які дали можливість прогнозувати мінливість приросту). Точність оцінки (надійність функцій) визначено за коефіцієнтами детермінації R2 (Уткин и др., 1987).

Об’єктами досліджень були чисті соснові культури 65-70 річного віку. Повнота становить 0, 41-0, 73 (Полісся) та 0, 63-0, 97 (Степ). Бонітет насаджень в Поліссі Iа – II, у Степу – I – IV. Запас насаджень – 182 – 445 м3/ га у Поліссі, 112 – 371 м3/ га – у Степу. У лісовій зоні на пробних площах тип лісорослинних умов – свіжий сугруд (С2) ; у степовій – свіжа субір (В2).

3. Фізико-географічна характеристика районів досліджень

Волинське Полісся. Район досліджень розташований на межі лісової та лісостепової зон, у межах двох фізико-географічних районів: Костопільського та Цуманського фізико-географічної області Волинського Полісся. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6, 9*С, річна сума опадів – 680 мм із амплітудою 300 – 1000 мм. Грунти дернові слабо- і середньопідзолисті. Лісистість території становить від 10 до 50%, у середньому – 29%.

Східний Степ. Район досліджень належить до Сіверськодонецького фiзико-географiчного району Старобiльскої степової області. Клімат континентальний з вираженими посухо-суховiйними явищами, що особливо різко проявляються в окремі роки. Середньорічна температура повітря + 7, 8*С. Літо спекотне, кількість днів з температурою більше 30*С – 30. Річна сума опадів в середньому становить 460-520 мм, випаровування – 580-650 мм. Грунти дернові супіщані та піщані. Соснові бори приурочені до піщаних терас рік. Лісистість території становить 8, 6%.

4. Характеристика повітряного забруднення викидами РВАТ “Азот” та підприємств ЛРСПА.

РВАТ “Азот” є одним з найпотужніших джерел забруднення атмосфери у Волинському Поліссі, середньорічний обсяг викидів якого у період 1976-1989 рр. становив 33, 9 тис. т / рік, а в період економічного спаду 1991-1995 рр. – 4, 6 тис. т / рік.

У Східному Степу підприємства трьох міст: Сєверодонецька, Лисичанська, Рубіжного утворюють промагломерацію – ЛРСПА. Основними джерелами викидів у цьому районі є: СВО “Азот”, Лисичанський содовий та нафтопереробний заводи.

В обох природних зонах промислове забруднення атмосфери подібне за хімічним складом. Домінантними фітотоксикантами є: SO2 (36%), NOx (3, 5%), NH3 (1, 4-6%). Гази та аерозолі кислот у викидах становлять 80 – 94%. Проте інтен-

сивність навантаження на досліджуваних екопрофілях була різною: за період 1985-1993 рр. середньорічний обсяг викидів у Поліссі становив 15, 2 тис. т/рік, у Степу – 153, 1 тис. т/рік. Це пов’язано з тим, що у лісовій зоні джерело забруднення є локальним, а у степовій зоні об’єкти розташовані в районі трьох міст (промагломерації).

5. Вплив атмосферного забруднення та кліматичних факторів на стан соснових деревостанів

Динаміка стану насаджень під впливом викидів РВАТ “Азот”. Перші обстеження стану цих деревостанів було проведено співробітниками лабораторії екології лісу УкрНДІЛГА у 1979 р., коли в результаті аварійного викиду фітотоксикантів почалося масове всихання лісових насаджень.

Різке погіршення стану насаджень тривало з 1979 до 1983-1984 рр. Так, з 1982 до 1983 р. індекс стану на найближчій до комбінату пробній площі збільшився з 2, 31 до 3, 55, кількість сухостою збільшилася на 10%, а здорових дерев – зменшилася з 41% до нуля. Насадження з категорії ослаблених перейшло до категорії всихаючих. Подальші три роки насадження в зоні дії забруднення РВАТ “Азот” перебували під впливом зростання обсягу викидів, до якого додалася посуха 1987 р. (рис. 1).

Незважаючи на зменшення емісій наприкінці 80-х – на початку 90-х рр., стан насаджень погіршився. Це пов’язано з тим, що сосняки ще не вийшли зі стану стресу, викликаного забрудненням, а дія посух 1990 та 1992 рр. призвела до подальшої їх деградації. Процес стабілізації стану намітився лише у 1993 р. У цей же час спостерігалося деяке збільшення охвоєння крон, частка сухостою не перевищувала 3%.

У 1994-1995 рр., незважаючи на зменшення кількості викидів до 1, 8 тис. т/рік, зона пошкодження досягала 20 км. Найближчі до комбінату насадження більшою мірою пошкоджувалися емісіями. Посухи додатково пригнічували стан дерев.

Значення індексів санітарного стану мають чіткий просторовий розподіл: зв’язки між ними та відстанню від джерела забруднення описуються рівняннями 2-го ступеню.

Динаміка стану насаджень під впливом викидів підприємств ЛРСПА. Систематичні обстеження стану цих деревостанів розпочато співробітниками лабораторії екології лісу УкрНДІЛГА з 1982 р. За період досліджень забруднення атмосфери регіону зумовило розширення зони пошкодження: у 1982-1984 рр. здоровими насадження були на відстані 7, 1 км від промзони, а у 1985-1990 рр. на відстані до 8, 6 км стан сосняків був уже на межі між здоровими та ослабленими. У другій половині 80-х років стан насаджень на відстані до 4, 5 км характеризувався як “сильно ослаблені”. Він погіршувався внаслідок сукупної дії дефіциту вологи та аеротехноґенного