Динаміка радіального приросту і санітарного стану соснових деревостанів в умовах аеротехногенного забруднення в Поліссі та Степу

NOX 4, 5 -0, 65* -0, 32 -0, 70*

7, 5 -0, 77* -0, 22 -0, 67*

10 -0, 87* -0, 54+ -0, 86*

20 -0, 83* -0, 51+ -0, 88*

Примітки: *- тіснота зв’язку вірогідна на 99% рівні значущості; + – тіснота зв’язку вірогідна на 95% рівні значущості.

 

Кореляції індексів приросту з кліматичними показниками виявилися слабкими та середніми. Встановлено, що серед комплексу гідротермічних індексів найвищі зв’язки індексів приросту спостерігалися з показником О3 після пуску РВАТ “Азот”. При забрудненні посилювався вплив на формування річних кілець зимових темпера- тур та температур за різні частини вегетаційного періоду. Крім того, при збільшенні забруднення чутливість всіх деревостанів до кількості опадів за гідрологічні роки та зимові місяці зменшувалася, а до опадів за вегетаційний період – збільшувалася.

7. Радіальний приріст сосни під впливом викидів підприємств Лисичансько-Рубіжансько-Сєверодонецької промагломерації та комплексу кліматичних факторів (Степ)

Вплив викидів підприємств промзони ЛРСПА та клімату на динаміку радіального приросту сосни. До початку 60-х років продуктивність соснових деревостанів у Степу лімітували посушливі явища, на які накладалося повітряне забруднення. Техногенне навантаження значно збільшилося після пуску СВО “Азот” у 1960 р. Протягом 1960-1990 рр. забруднення атмосфери разом із кліматичними факторами в значній мірі впливали на формування річних кілець сосни. З 1991 р. рівень техногенного навантаження значно зменшився. Проте помітне збільшення радіального приросту спостерігалося протягом 1994-1995 рр. лише на контролі (30 км від комбінату). На формування приросту в цей період впливали як післядія забруднення, так і кліматичні фактори.

Абсолютні величини річних кілець у Степу нижчі, ніж у Поліссі. Тут спостерігається таке ж запізнення реакції приросту дерев на вплив екологічних факторів на 1-3 роки, як і в лісовій зоні.

Атмосферне забруднення найбільше пригнічує радіальний приріст сосни на пробній площі, найближчій до підприємств. Тут менша, ніж на інших пробах амплітуда коливань величин радіального приросту і вужчі кільця. Це пов’язано з синергічним впливом фітотоксикантів та екстремальних кліматичних факторів. Депресії радіального приросту дерев, спричинені взаємодією посух і атмосферного забруднення, спостерігалися у 1985-88, 1991-92 та 1994 рр. (рис. 4).

Вплив комплексу зовнішніх факторів на формування ранньої та пізньої деревини сосни. Ритмічність шарів ранньої та пізньої деревини сосни подібна до мінливості всього річного кільця. Приріст ранньої деревини більш чутливий до кліматичних показників попереднього року і першої половини вегетаційного періоду поточного року (переважно температури), а пізньої – відповідно до кліматичних факторів поточного року під час її формування (переважно опадів). Збільшення з віком відсотку пізньої деревини і зменшення абсолютних величин приросту посилилися під впливом повітряного забруднення. Коливання приросту річної деревини та її складових (ранньої та пізньої) найменші в найбільш забруднених лісових екосистемах.

Зв’язки індексів радіального приросту сосни з показниками забруднення. Парним кореляційним аналізом встановлено: зворотні середні зв’язки індексів приросту річної та пізньої деревини із річним обсягом викидів підприємств ЛРСПА для деревостану, розташованого найближче до неї; 2) зворотні тісні зв’язки з концентрацією токсикантів у повітрі.

У районі ЛРСПА зв’язки між індексами приросту сосни та показниками викидів менш тісні, ніж у лісовій зоні. Ймовірно, це пов’язано з тим, що у Поліссі джерело забруднення є локальним, а у Степу об’єкти розташовані в районі промагломерації, де важче врахувати викиди чисельних джерел забруднення. Крім того у Степу вплив посух не лише поглиблює депресію приросту, викликану забрудненням, а й деколи перекриває його вплив.

Характеристика зв’язків індексів радіального приросту з комплексом кліматичних факторів. Кореляційним аналізом виявлено середні та слабкі зв’язки між індексами радіального приросту і такими кліматичними показниками: середніми температурами за березень; сумами температур за листопад-грудень, грудень-березень, листопад-березень; сумами опадів за березень-жовтень, квітень-серпень, травень-серпень, липень-серпень, за гідрологічні та календарні роки; відносною вологістю за березень-жовтень, березень-вересень, за гідрологічні та календарні роки; показником О1, який відображає гідротермічні умови поточного року, а також гідротермічними показниками W, Торнтвейта, Вольфа. На відміну від лісової зони, де тіснішими є зв’язки з температурами, у степовій переважають зв’язки з опадами. Вплив забруднення у Степу, як і в Поліссі, в основному посилює зв’язки приросту з кліматичними показниками.

 

 

1. Аналіз досліджень впливу аеротехногенного пошкодження на лісові екосистеми показав недостатню вивченість взаємодії природних та антропогенних факторів, зокрема, аеротехногенної складової.

2. В умовах забруднення у лісовій зоні санітарний стан насаджень гірший, ніж у степовій, незважаючи на сприятливіші гідротермічні та грунтові умови: середні індекси стану в Поліссі в 1, 2 рази більші, ніж у Степу. Це пов’язано з більшою адаптованістю сосняків до дефіциту вологи у посушливих умовах степу. Крім того в умовах вологішого клімату Полісся кислі фітотоксиканти SO2, NOx інтенсивніше перетворюються на кислоти і сильніше пошкоджують асиміляційний апарат.

3. В обох зонах санітарний стан насаджень погіршується з наближенням до джерела забруднення.

4. Негативна синергічна дія повітряного забруднення і посухи на стан досліджуваних насаджень спостерігалася у Поліссі у 1983, 1987, 1990, 1992, а у Східному Степу – у 1984, 1986, 1990 та 1994 рр.

5. Абсолютні величини річних кілець сосни в Поліссі більші, ніж у Степу. Так,