Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дипломатичні відносини СРСР

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Під час переговорів Макдональд запропонував, що після визнання СРСР, обидва уряди обмежелись направленням до Москви лише повірених у справах. Муссоліні, в супереч обіцянкам, які він давав радянському уряду, погодився утриматися від обміну послами. 2 лютого Муссоліні дізнається із газет, що англійський уряд 1 лютого визнав СРСР. Італія вирішила наверстати втрачений час і вжила заходи, щоб форсувати переговори з СРСР, зацікавити їх протягом декількох днів.

3-6 лютого був остаточно узгоджений текст торговельного договору між СРСР та Італією. 7 лютого 19224 р. італійський уряд заявив про бажання відновити політичні відносини між двома країнами, вважаючи їх корисними у власних інтересах і інтересах усієї Європи. Він підкреслив, що тим самим вирішено питання про визнання де-юре Радянського уряду. Радянський уряд із задоволенням відмітив рішення італійського уряду негайно призначити свого посла в Москву. Він заявив, що зі свого боку теж призначить посла до Риму.
У той же день був підписаний італійсько-радянський договір про торгівлю і мореплавство. Він передбачав повне визнання Італією монополії зовнішньої торгівлі СРСР, визначав правове положення торговельного представництва СРСР, зафіксував його функції і надав торговельному представництву імунітет.
Встановлення дипломатичних відносин СРСР з Англією і Італією прискорило визанння СРСР іншими країнами.
Протягом 1924 р. СРСР встановив дипломатичні відносини з Норвегією, Австірєю, Швецією, Грецією і Данією. В квітні 1924 р. були встановлені відносини між СРСР і Хіджозом, яка була першою арабською державою, що вступила в дипломатичні відносини з Радянським Союзом [5. 193].
 
3. Відносини між СРСР і Францією
 
У 1924 р. на шлях нормалізації відносин з СРСР вступила і Франція, яка протягом попередніх років проводила антирадянську політику. Але в Радянський Союз французькі комерсанти вигідно збували свої товари і купували тут сировину. Тому визнання СРСР Францією і нормалізація радянсько-французьких політичних зв'язків відповідали інтересам Франції.
Радикал Едуард Ерріо почав активну кампанію за встановлення нормальних відносин з СРСР.
22 грудня 1923 р. близька до уряду газета «Тан»виступила з пропозицією встановити дипломатичні і економічні відносини з СРСР, але при цьому висунула умови, щоб Радянський уряд віддав всі борги царського уряду і виплатив нагороду французам – володарям російських цінних паперів.
Чичерін підкреслив, що французька дипломатія проводить ворожу діяльність, спрямовану проти Радянського Союзу у всій Східній Європі. І передумовою угоди між СРСР і Францією Чичерін вважав припинення такої діяльності французької дипломатії.
Під тиском торговельних і промислових кіл, зацікавлених у розвитку економічних зв’язків з СРСР, прем'єр-міністр Франції Р. Пуанкаре зробив спробу на початку 1924 р. розпочати з Радянським урядом переговори. Переговори Пуанкаре хотів використати для того, щоб ціною визнання Радянського уряду добитися від нього поступок по ряду суттєвих питань:
1. Чи готовий Радянський Союз респектувати міжнародні договори;
2. Чи згідний він визнати довоєнні борги (20 млрд. франків).
Ці умови були відкинуті радянським урядом.
У травні 1924 р. у Франції відбулися парламентські вибори, які принесли перемогу коаліції радикал-соціалістичної, республікансько-соціалістичної і соціалістичної партії на чолі з Е. Ерріо.
Одним із його лозунгів було встановлення дипломатичних відносин з СРСР. У програмному виступі уряду з приводу цього говорилося: «Перш ніж виробити формулу визнання, яка б оберігала французькі інтереси, ми повинні прийняти відомі заходи безпеки і зібрати відомості, які вже почали збирати»[3. 190].
15 липня 1924 р. Ерріо направив Чичеріну телеграму, в якій французький уряд повідомив «про свій намір підготувати в короткий строк встановлення нормальних відносин Франції з Росією». Але насправді французький уряд не поспішав з визнанням і мистецьки висував різні перепони на його шляху.
19-20 жовтня 1924 р. в Дуврі відбулася зустріч де Монзі з політичним представником СРСР у Великобританії, під час якої радянський представник був ознайомлений з проектом французької ноти про визнання СРСР.
Однією із перепон на шляху нормалізації відносин СРСР з Францією, була протидія США, які продовжували політичну ізоляцію Радянського Союзу.
Але верх взяли інтерси Франції, що вимагали встановлення відносин з СРСР. 28 жовтня 1924 р. Ерріо направив Калініну телеграму, в якій говорилося, що французький уряд готовий «встановити негайно нормальні дипломатичні відносини з урядом Союзу шляхом взаємного обміну послами». В телеграмі вказувалось, що Франція визнає де-юре уряд Союзу, як уряд території колишньої Російської імперії, де його влада визнана населенням і пропонує обмінятися послами.
У той же день телеграма Ерріо обговорювалась на засіданні ЦК СРСР. Чичерін у своєму виступі заявив: «Ми завжди вітаємо цей акт».
14 листопада Президіум ЦК СРСР призначив політичним представником у Францію Л. Б. Красіна. Французьким послом в СРСР був призначений Ж. Ербетт [1. 190].
Визнання СРСР Францією мало політичне значення. Це було свідченням внутрішнього росту Радянського Союзу, укріплення його міжнародного становища.
Подальший розвиток радянсько-французьких відносин і, перш за все, торговельно-економічна співпраця була ускладенена тим, що французька сторона обумовила підписання торговельного договору досягненням угоди по питанню про борги. В результаті цього довгий час між СРСР і Францією не було торговельного договору, що гальмувало розвиток радянсько-французької торгівлі.
 
4. Встановлення відносин між СРСР і Китаєм
 
Радянський уряд надавав великого значення встановленню відносин
Фото Капча