Дивний світ тварин

При всій своїй уявній простоті лінійно-хвилястий орнамент з’являється в кераміці українських земель досить пізно. В неоліті він не побутує. Навіть у складному комплексі трипільської орнаментики, при всьому значенні для трипільської символіки різноманітних образів води, небесної та земної вологи, хвиляста ліній застосовується дуже рідко.

Отже, теракотовий посуд як художнє явище та його найбільш поширений в Україні декор походить від гончарної кераміки античної традиції, заснованої на використанні гончарного круга та випалу у двоярусному горні. Такий посуд з’являється та поширюється на землях України у народів та племен, які були предками слов’ян.

 

 

Обравши тему своєї дипломної роботи, яка має назву “Дивний світ тварин”, я спочатку почала працювати над ескізами.

Ціллю моєї роботи було створення композиції в ескізах та вирішення їх у кольорі.

Ознайомившись та проаналізувавши багато літератури та репродукцій видатних майстрів, я зробила велику кількість варіантів ескізів, начерків до своєї дипломної роботи.

Проаналізувавши їх з керівником, я розробила:

1) графічний ескіз;

2) ескіз в кольорі.

Коли робота над ескізами була завершена, я перейшла до завершального етапу: уточнення композиційного вирішення, стилізації анімалістики, пошуків оригінального і неповторного їх мистецького вирішення.

Кінцевий задум моєї роботи полягає у пластичному рельєфно-кольоровому зображенні, яке я розподілила на 5 декоративних планшеток.

В основі кольорової гами моїх робіт лежать кольори: зелений, фіолетовий, червоний, синій, коричневий. Ці кольори використовуються з різноманітними відтінками й переходами від світлішого до темнішого.

Пластичне вирішення базується на невисокому рельєфі, що у поєднанні з кольором допомагає цілісному композиційному завершенню.

Моя робота складається з п’яти пластів, на яких розташоване рельєфне зображення стилізованих тварин, а саме: собаки, косулі, оленя, коня та верблюда.

Рельєфне зображення обрамлене рослинним орнаментом та декоративними елементами, що служать прикрасою для роботи.

 

У давні часи люди, не маючи вірних уявлень про тварин, наділяли їх надприродною могутністю, ставили вище за себе, обожнювали їх. У давньому Єгипті, наприклад, визнавали священними понад сто видів тварин.

Наука про тварин допомогла людям зрозуміти походження й практичне значення тварин, вказала їм заходи боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, а також надала багато інших корисних послуг.

Термін “зоологія” утворений з двох грецьких слів: “зоон” – тварина, “логос” – слово вчення. Як наука зоологія зародилася у Давній Греції. “Батьком” зоології вважають Арістотеля. Він перший зробив спробу узагальнити накопичені людством знання про тваринний світ. Досить детально він описав будову, спосіб життя і поширення 454 видів тварин. Книги Арістотеля були рукописними й дорого коштували. Наукові знання розповсюджувалися дуже повільно й були доступні лише багатим.

Відкриття нових видів тварин, їх вивчення й опис продовжується і в цей час. Якщо Арістотель знав всього лише 454 види тварин, то тепер їх відомо понад 3000000.

 

 

Сотні тисяч років тому величезні мамонти поневірялися по Землі, вкритій дрімучими лісами. Люди в той час жили у печерах та одягалися в шкури диких звірів. Саме тоді собака став другом людини. Але це сталося не відразу. Спочатку собака слідкував за людиною під час полювання, підбираючи залишки її здобичі. Потім людина стала для нього ватажком, оскільки в собаках був дуже сильним інстинкт зграї. Незабаром собака став помічником людини на полюванні і в домашньому господарстві. Але все це сталося задовго до перших літописців. Тому ми можемо судити про те, коли це трапилося, тільки за знайденими останками собак і людей в печерах кам’яного віку.

Більш рання історія собак йде в глибину століть, і її неможливо прослідкувати. Багато вчених вважають, що собаки утворилися внаслідок змішування вовків і шакалів. Інші стверджують, що тільки від вовків, треті – від шакалів або койотів, а деякі кажуть, що навіть від лисиці. Але найпоширеніша теорія свідчить, що сучасні собаки і вовки утворилися від одного предка.

Так що собаки з давніх часів були улюблені й шановані людьми майже у всьому світі. Але існують і виключення. Індуси й досі вважають собаку нечистим, а магометани зневажають цю тварину.

Згодом, коли почали вестися літописи людської історії, з’явилися згадки про собак. Існують їх зображення на єгипетських гробницях, яким вже понад 5000 років. Єгиптяни вважали собаку священним, і коли він вмирав, то вся сім’я ходила в траурі.

 

Косуля

 

Косуля (Capreolus) – маленький олень легкої та витонченої будови тіла з відносно коротким тулубом. Вуха довгі, загострені, хвіст короткий і не видається з паху. Копита середні, вузькі і гострі. Забарвлення однокольорове, літом руде, взимку – тьмяне сірувате. Роги у самців відносно малі, поставлені вертикально, вони несуть по 3 (у азіатських до 5) відростків кінцевої частини.

Косуля вибирає світлі ліси з великими трав’янистими полянами і територію лісостепової зони. Мабуть, у минулому лісостеп був найбільш улюбленим ландшафтом цієї тварини.

Мешкає косуля у досить різноманітних листяних та змішаних лісах, обминаючи лише темнохвойну тайгу. Зустрічається вона в чагарникових заростях по берегах степових річок та озер, піднімається по гірських