Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
16
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">12 грн.
76 грн.
5. Підсумок 141 грн.
Останній підсумок використаних матеріалів, вартість яких склала 141 грн.
ВИСНОВКИ
Моя дипломна робота має практичне призначення, тому що вона створеня для дітей з метою формування їх естетичної культури.
Я вважаю, що моя дипломна робота буде служити поштовхом для розвитку у дітей любові до мистецтва і пробуджувати у них творчі здібності. Ця робота присвячена дітям, адже діти – майбутнє нашої країни.
Моя дипмломна композиція може служити прикрасою не тільки для дитячого садочка або школи, вона може прикрашати інтер’єр або виставковий зал, будинок природи.
Працюючи над своєю дипломною роботою, я ознайомилась з роботами майстрів кераміки і зрозуміла, що кераміка справді дуже цікаве мистецтво, і ці роботи захопили мене своєю красою.
Василь Масюк “Тарілки”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 452-457. – т. 2.
І. Любочейко “Свічник”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 371. – т. 2.
Ярослав Геруляк “Керамічні композиції”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 262. – т. 2.
Юрій Кульчицький “Кахля”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 257. – т. 2.
Іванна Нижник-Винників “Сова”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 256. – т. 2.
Марія Леонтовичева-Ломак “Фонтан “Риби”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 252. – т. 2.
Костянтин Стаховський “Вівцебик”.
Українська керамологія. – 2002. – ст. 252. – т. 2.
Омелян Железяк “Павич”.
Розповіді про кераміку. – 2002. – ст. 231.
Микола Піщенко “Ведмідь”.
Розповіді про кераміку. – 2002. – ст. 221.
Омелян Железяк “Птах та козел”.
Розповіді про кераміку. – 2002. – ст. 222.
Переглядаючи ці роботи, я зрозуміла, що народна творчість України – явище унікальне за своєю природою, непроминуще за своїм національним та загальнолюдським змістом. Його одвічною основою є прагнення людини осмислити своє життя, поліпшити і прикрасити його, гармонізувати сеье і навколишнє середовище, пізнати світ і розповісти йому про себе, про свій народ. Народна творчість – це спроба реалізувати себе, передати художніми засобами власні почуття, своє світобачення. Вона є історичною основою всієї світової художньої культури і продовжує бути джерелом збагачення професійного мистецтва, яке теж впливає на спрямування і розвиток народної творчості.
Характерними рисами народного мистецтва є, з одного боку, його традиційність, і з іншого – здатність постійно розвиватися й оновлюватися. У виробах народних майстрів співіснують і давні традиції, і пізніші нашарування рис стильових течій професійного мистецтва.
Зрозуміло, що ні про які свідомі дії в цьому напрямку не могло бути й мови. Народні майстри, які жили в селах, не ставили собі за мету обов’язково повторювати старі зразки чи навпаки, свідомо відходити від них, а просто робили те, що вміли, що було потрібно, чому навчилися від батьків. Та кожне нове покоління опинялося в інших історичних і соціально-економінчих умовах, аніж попереднє, і вже зовсім іншими очима дивилося на світ, непомітно включаючись у злагоджене й різноманітне виробництво нових речей домашнього побуту, на які був попит.
В усі часи сілські майстри уважно придивлялися до виробів міських ремісників, намагаючись перейняти їх майстерність. Адже й поливи з’явилися спочатку в місті і лише згодом стали досягненням сільських умільців.
За час багатовікової творчості народні майстри з покоління в покоління передавали кращі досягнення, які склалися у сталі художні традиції, на основі яких формувалися місцеві особливості. З традиціями у народному мистецтві передається не тільки майстерність, але й образи, улюблені народом мотиви, художні прийоми, інтерпретовані в кожну епоху по своєму.
БІБЛІОГРАФІЯ
Аленсюк А. М. Педагогіка. – К. : Вища школа, 1985 р.
Антонович А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1992 р.
Брем А. Е. Жизнь животных. – т. 2. – М. : Терра-Terra, 1992 г.
Гржимек Б. От кобры до медведя гризли. – М. : Мысль, 1984 г.
Даррел Дж. Птицы, звери и родственники. – М. : Мир, 1986 г.
Заянчовский И. Р. Животные: приметы и предрассудки. – М. : Знание, 1991 г.
Конниев Л. Слово о собаке. – М. : Мысль, 1989 г.
Крутенко Н. Розповіді про кераміку. – К. : Либідь, 2002.
Легенський Ю. І., Сковронський В. Н., Мороз А. Г., Ареф’єва А. А., Білоус О. А., Бойко Б. М., Давиденко Л. П., Дорохина М. В., Кирницька М. Н., Конорина Г. В., Латишева Л. Н., Ніколаєва Т. В., Шандаренко О. Н. Народні ремесла. – К. : Урожай, 2003 р.
Линдблад Я. Мир книги джунглей. – М. : Мир, 1983 г.
Народні художні промисли: довідник/за ред. Р. В. Захарчук-Чугай. – К. : Наукова думка, 1986 р.
Несторов В. В. Зоовикторина. – М. : Просвещение, 1967 г.
Пошивайло О. Українська керамологія. – кн. 2. – Опішне: вид. Національного музею-заповідника українського гончарства, 2002 р.
Романець Т. А. Стародавні витоки мистецтва української народної кераміки. – К. : Просвіта, 1996 р.
Смирин В. М. Животные в природе. – М. : МГУ, 1991 г.
Соколова В. Е. Жизнь животных. – т. 6. – М. : Просвещение, 1989 г.
Спангеберг Е. П. Встречи с животными. – М. : Природа, 1987 г.
Спангеберг Е. П. Записки натуралиста. – М. : Природа, 1988 г.
Станек В. Я. Иллюстрированная энциклопедия животных. – т. 2. – М. : Терра-Terra, 1992 г.
Тамбиев А. Живые пути планеты. – М. : Знание, 1987 г.
Тишковець С. Світ навколо нас. – К. : Кобза, 2002 р.
Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XII-XVIII ст.). – К. : Либідь, 1992 р.