Джерела небезпеки для режиму службової інформації в діяльності правоохоронних органів

 

БЛІНОВА Г. О.

 

У статті характеризується правове регулювання інформаційної безпеки правоохоронних органів та джерела небезпеки для режиму службової інформації в їх сучасній практичній діяльності.

Ключові слова: інформація з обмеженим доступом, службова таємниця, правоохоронні органи, режим, інформаційна безпека.

В статье характеризуется правовое регулирование информационной безопасности правоохранительных органов и источники опасности для режима служебной информации в их современной практической деятельности.

Ключевые слова: информация с ограниченным доступом, служебная тайна, правоохранительные органы, режим, информационная безопасность.

Characterized by legal regulation of information security law enforcement agencies and sources of danger to the regime of official information in their modern practice.

Key words: restricted access information, official secret, law enforcement, treatment, information security.

 

Вступ. Функціонування державних інститутів неможливе без використання певного обсягу службової інформації, яка забезпечує потреби організації їх роботи. Службова інформація призначена для забезпечення конфіденційності відомостей, утворених чи отриманих працівниками при виконанні своїх службових обов’язків, від незаконного розголошення, використання, зміни чи знищення, забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Інтенсивний інформаційно-технологічний розвиток привів до створення можливостей відносно легкого та швидкого отримання будь-яких відомостей. Як зазначено у Концепції технічного захисту інформації в Україні, на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій створилися можливості витоку інформації, порушення її цілісності та блокування. У свою чергу витік інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, службову інформацію, – це одна з основних можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері [10]. Тому законодавець вважає одним з головних принципів технічного захисту інформації захист відомостей, що становлять службову інформацію на рівні з державною та іншими видами таємниць. Яскравим прикладом термінологічної неузгодженості у сфері обігу інформації з обмеженим доступом є використання в законодавстві на одному рівні таких термінів, як «службова таємниця» та «службова інформація». Така негативна термінологічна невизначеність законодавства, що регулює інформаційні відносини з приводу використання службових відомостей, є свідченням перебудови системи інформації з обмеженим доступом, що розпочалась із прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Постановка завдання. Мета статті – з’ясування змісту поняття та кола джерел небезпеки для режиму службової інформації в практичній діяльності працівників правоохоронних органів. Предмет розгляду цього наукового дослідження – правові норми, наукові теорії, що визначають зміст та правовий режим службової інформації, порядок її формування, зберігання та межі використання у правоохоронних органах, а також результати опитування працівників правоохоронних органів.

Результати дослідження. Відповідно до чинного законодавства службовою інформацією є інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, а також інформація, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці [10]. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів обмежується за умови поєднання таких вимог: 1) забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності; 2) забезпечення громадського порядку та запобігання заворушенням чи злочинам; 3) забезпечення охорони здоров’я населення; 4) забезпечення захисту репутації або прав інших людей; 5) запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно; 6) підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 7) якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 8) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні [9]. Конкретизований перелік відомостей, що складають службову інформацію в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Аналогічні законодавчі положення щодо використання конфіденційної інформації, що є власністю держави, існували і до прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації». Фактично має місце заміна назви «конфіденційна інформація, що є власністю держави» на термін «службова інформація», про що пише і Я. Д. Скиба. Цей науковець однією з проблем правового регулювання використання службової інформації вбачає те, що пунктом 3 ст. 21 Закону «Про інформацію» та ст. 9 Закону «Про доступ до публічної інформації» визначено, що порядок доступу до службової інформації регулюється законом. Я. Д. Скиба зазначає, що жодного єдиного порядку віднесення інформації до службової не встановлено чинними законами України [14, с. 335]. Слід погодитись, що основні правила правового режиму використання службової інформації, визначені не у законі, а в підзаконному нормативно-правовому акті «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію» [11]. Зміна назви цього акта, а також заміна терміна «конфіденційна інформація, що є власністю держави» на термін «службова інформація» у значній кількості правових документів відбулась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 938 [8], прийняття якої пов’язано із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Тепер заборона розголошувати конфіденційну інформацію, що є власністю держави, замінена на заборону розголошувати службову інформацію. На сучасному етапі розвитку вітчизняного законодавства система нормативного забезпечення режиму службової