Ефективність електрометричного методу діагностики статевої охоти у корів

Проведено дослідження ефективності електрометричного методу діагностики статевої охоти у корів у порівнянні із візуально-клінічним. Встановлено, що при застосуванні електрометричного методу після першого та другого осіменіння запліднилося 72,2% корів, візуально-клінічного – 61%. Грошові витрати на осіменіння запліднених корів дослідної групи склали 5516 грн., контрольної – 9715 грн. Економічні збитки від недоотримання телят і молока в дослідній групі – 4500 грн. та 20580 грн., відповідно, контрольній – 6300 грн. та 29460 грн. 

Ключові слова: корови, діагностика статевої охоти, електрометричний метод.

 

Постановка проблеми. Останнім часом у молочному скотарстві України набула широкої популярності тотальна синхронізація статевого циклу корів, суть якої полягає у виключенні необхідності виявлення оптимального часу штучного осіменіння. Тварин, що підлягають синхронізації, обробляють гормональними препаратами за схемами і осіменіння проводять у визначений схемою час, без прояву ознак статевої охоти [1]. Проте, разом із плюсами синхронізації існують і мінуси: вартість препаратів для синхронізації; необхідність проведення загального клінічного та гінекологічного обстеження тварин перед синхронізацією; процес «стерилізації» залоз внутрішньої секреції, які поступово втрачають свою активність при введенні аналогів біологічно активних речовин ззовні. Всі ці чинники впливають на собівартість молока, а також призводять до передчасної вибраковки корів [2]. 

Враховуючи ці факти автори вважають, що на фермах, що мають поголів’я менше 1500 корів немає непереборних умов для проведення тотальної синхронізації. Тому однією з головних умов успішного штучного осіменіння корів залишається вибір оптимального часу їх штучного осіменіння, яким є статева охота [3, 4]. 

Аналіз актуальних досліджень. Осіменіння необхідно проводити в момент, найбільш сприятливий для зустрічі сперміїв з яйцеклітиною. Готовністю тварини до осіменіння служить наявність статевої охоти і тічки. У цей період всі процеси, спрямовані на здійснення запліднення, досягають свого максимального розвитку. Проте, у корів, в порівнянні з іншими тваринами статева охота набагато коротша і частіше реєструються асинхронні та неповноцінні статеві цикли, особливо у високопродуктивних. Крім того, виділення із статевої щілини не завжди є ознакою тічки, вони спостерігаються також при запальних процесах в статевих органах і при нормальному стані у корів на 4-5 місяці вагітності. Особливої актуальності діагностика статевої охоти набуває у господарствах із безприв’язним типом утримання корів, де контакт обслуговуючого персоналу із коровами мінімальний [5].

На підставі детального вивчення змін, що відбуваються під час стадії збудження статевого циклу та їх зв'язку з овуляцією, науковцями запропоновано для використання цілий ряд методів вибору оптимального часу осіменіння корів. Це: діагностика охоти за допомогою пробників, визначення ступеня зрілості фолікула шляхом трансректальної пальпації або сонографії статевих органів, використання детекторів рухової активності, визначення змін електричного опору тічкового слизу, відеоспостереження за поведінкою тварин, маркування кореня хвоста, як удосконалення візуально-клінічного методу, лабораторні методи дослідження молока, крові, цервікального чи вагінального слизу, зіскрібків із слизової оболонки піхви та інші методи [6 – 8].

Проте, найбільш популярним в господарствах залишається клініко-візуальний метод, який базується на виявлені клінічних змін у статевих органах та поведінці тварин, характерних для стадії збудження статевого циклу. Популярність цього методу обумовлена його простотою та виключенням використання складного обладнання чи реактивів, часто дорогих. До недоліків методу слід віднести: вибір тварин у стані тічки, статевого збудження, але поза охотою, пропуски корів в охоті, в наслідок невчасного спостереження, неможливість вибору тварин з ареактивним циклом. 

Так, встановлено, що ефективність відбору корів і телиць в охоті збільшується до 90% при спостереженні за тваринами, починаючи з 6 години ранку і закінчуючи 22 годиною, через кожні 5 годин. Проте, в деяких господарствах це неможливо із-за технологічних процесів: годівля, доїння, тощо, а також графіку роботи техніка штучного осіменіння, який не співпадає з оптимальними годинами для спостереження за коровами. Крім того, у господарствах з прив’язним типом утримання, коли тварин випускають у вигульні дворики вдень на декілька годин, період виявлення тварин в охоті іще коротший. Таким чином ефективність клініко-візуального методу знижується до 50-70% [9, 10]. 

Але не дивлячись на безліч запропонованих методів діагностики еструсу сперму вводять поза статевої охотою у 20-60% корів, що сприяє зниженню заплідненості на 30-40%. Крім того, помилково осіменяють від 8 до 12% тільних корів, що часто призводить до аборту, підвищення частоти неплідності та значних економічних збитків [11]. Тому існує необхідність подальшого пошуку та застосування методів вибору оптимального часу штучного осіменіння корів, ефективних для кожного конкретного господарства. 

Мета статті. Визначити економічну ефективність електрометричного методу діагностики еструсу у корів у порівнянні із візуально-клінічним. Розрахувати ефективність обох методів. 

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилися на молочно-товарній фермі, що належить СТОВ «Воскобійники» Шишацького р-ну Полтавської обл. Для визначення ефективності електрометричного методу було сформовано 2 групи корів по 18 голів, у яких діагностували статеву охоту. В дослідній групи визначення охоти проводили електрометричним способом за допомогою детектора тічки та ранньої вагітності «Драмінскі». Коровам контрольної групи статеву охоту визначали клініко-візуальним методом. Дослідженню підлягали корови, починаючи з 19 дня статевого циклу до виявлення у них ознак статевої охоти, з урахуванням індивідуальних особливостей стадії збудження статевого циклу.

Так, виявлення змін електричного опору тічкового слизу кожної корови дослідної групи проводили 1 раз на добу протягом 2-3-х днів до очікуваної статевої охоти, згідно інструкції до приладу. Після санітарної обробки зовнішніх статевих