Ефективність електрометричного методу діагностики статевої охоти у корів

Мінімальні показники детектора електропровідності тічкового слизу 160-200 у.о. були характерні для початку стадії збудження, а саме феномену тічки, і означали, що корова ще не перебуває у стадії статевої охоти, і її осіменіння зараннє. Коли у наступних дослідженнях електроопірність тічкового слизу збільшувалась до показників 220-230 у.о., що співпадало із проявом «рефлексу нерухомості», було притаманно ознакам статевої охоти. Це зростання електричного опору означало, що овуляція у корови відбудеться через декілька годин. При показниках 300-360 у.о. у тварини відбувається овуляція, при таких показниках проведення штучного осіменіння запізніле.

При застосуванні клініко-візуального методу виявляли зміни у статевих органах корів та поведінки, притаманні ознакам стадії збудження статевого циклу. Так, статеві органи тварин були набряклі, гіперемовані, з них виділявся рідкий прозорий слиз. Зміни поведінки корів встановлювали шляхом спостереження за ними тричі на день: вранці у 8.00., вдень – 14.00. та ввечері у 18.00. Характерними ознаками статевої охоти був прояв коровами «рефлексу нерухомості». При цьому, тварина в охоті стояла нерухомо і біля неї знаходилися кілька інших корів (часто дві-три), які безперешкодно багаторазово заплигували на неї, проявляючи обіймальний рефлекс.

Осіменіння корів дослідної групи проводили одноразово, коли електроопірність тічкового слизу їх збільшувалась до 230-230 у.о., корів контрольної – двічі протягом статевої охоти: одразу після виявлення «рефлексу нерухомості» і повторно через 12 годин. Корів осіменяли розмороженою спермою в формі паєт ректоцервікальним способом.

Вагітність у корів обох груп виявляли за допомогою ультразвукового сканеру FUTURE-1. Діагностиці підлягали корови, що не проявили стадію збудження статевого циклу протягом 25-30 днів після осіменіння. Коровам обох груп діагностику проводили на 30-й день після останнього осіменіння. Дійсною ознакою вагітності було наявність ембріона довжиною 0,9-1,2 см, оточеного амніотичною рідиною.

Після діагностики вагітності нами був проведений аналіз ефективності обох методів виявлення статевої охоти у корів за результатами заплідненості від першого та другого осіменіння (Табл. 1).

Таблиця 1

Ефективність методів виявлення еструсу у корів обох груп

 

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що у корів дослідної групи вагітність після першого осіменіння настала у 8 голів – 44,4%, після другого осіменіння – у 5 голів, що склало 27,7%, неплідними залишилися 5 голів, тобто 27,7%. Такі результати, на нашу думку, пов’язані із тим фактом, що електрометричний метод виявлення статевої охоти дозволяє більш точно встановити зміни у статевих органах тварин, характерних для феномену статевої охоти, а саме – тічкового слизу, який під час еструсу стає найбільш сприятливим для просування сперміїв до місця запліднення. 

У контрольній групі, після першого осіменіння, запліднилися 7 голів корів, що склало 38,9%, другого осіменіння вагітність настала у 4 корів, що становило 22,2%. Але були тварини, що не запліднилися під час нашого досліду – 7 голів (38,8%). Це, на нашу думку, пов’язано, в тому числі, й з недостатньою ефективністю візуально-клінічного методу виявлення статевої охоти, коли багато корів проявляло «рефлекс нерухомості» не в момент спостереження за твариною. Крім того, статевий цикл деяких корів міг бути неповноцінним – алібідним – без статевої охоти або, так звана, «тиха» охота.

Таким чином, ефективність електрометричного методу виявлення статевої охоти була на 11% вища ефективності візуально-клінічного. 

На наступному етапі ми визначали економічну ефективність обох методів діагностики статевої охоти шляхом підрахунку загальної суми витрат на осіменіння всіх корів обох груп (Табл. 2, 3) а також визначення економічних збитків від неплідності корів, що складалися із збитків від недоотримання приплоду та молока. 

 

Таблиця 2

Витрати на осіменіння 1 корови

* – одне осіменіння; ** – два осіменіння.

Таким чином, загальні грошові витрати на осіменінням 18 корів контрольної групи склали 6030 грн., а 18 корів дослідної групи – 3546 грн.

Таблиця 3

Витрати на осіменіння корів обох груп

 

Отже, загальні грошові витрати на запліднення корів дослідної групи були на 4199 грн. менше, ніж корів контрольної. 

Розрахунок економічних збитків від недоотримання телят проводили за формулою:

З=(Кз×Рв-Нф)×Вп, де:

Кз – коефіцієнт визначення охоти – 1;

Рв – контингент маток для розплоду: в обох групах по 18 корів.

Нф – кількість народжених телят: у дослідній групі 13, контрольній –11.

Вп – умовна вартість 1 теляти – 900 грн.

Таким чином, збитки від недоотримання телят:

в дослідній групі – З=(1×18-13)×900= 4500 грн., 

контрольній групі – З=(1×18-11)×900= 6300 грн.

Планова вигода від запліднення корів в обох групах розраховувалася по формулі: 

Пв=Кн×Вп, де:

Кн – планова кількість народжених телят (по 18 в обох групах);

Вп – вартість приплоду.

В обох групах вона склала 16200 грн. 

Різниця між