Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологія міських систем

Предмет: 
Екологія
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
130
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вода

 
 
Охарактеризуємо розв’язок даної системи. Для камери 1-ліс характерний, і це зрозуміло, плавний викид радіонуклідів вниз по схилу. Для інших камер даної моделі побудуємо таблицю зі значенням максимальної питомої активності радіонуклідів у певний момент часу (табл. 39).
Таблиця 39.
Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
 
Як видно з табл. 39, найбільше накопичення та концентрація радіонуклідів спостерігається в камері «ліс» (12% від усього запасу в даній екосистемі на 12-й рік після припустимої аварії) та в камері «людина» (10% на 50-й рік), а найменше в камері «вода» (0, 32% на 30-й рік).
Оскільки природокористування людини в даному прикладі зводиться найбільшою мірою до води та аграрної тераси, то доцільно окремо розглянути графіки рівнянь розв’язків системи саме для камер: вода, тераса, людина (рис. 6).
Графік на рис. 6 характеризує камери: 1 – людина, 2 – тераса, 3 – вода. Найшвидше акумулює в собі радіонукліди людина, за нею іде тераса, а потім вода. І хоча людина швидше накопичує радіонукліди, доза на 20-й рік після аварії ще дуже мала (40% від можливої), що є дуже важливим, бо пік можна чекати на 50-й рік після аварії.
Отже, найбільше накопичення радіонуклідів для людини може становити 10% на 50-й рік після аварії. В той же час приблизно на 45-й рік після аварії буде відбуватися спад активності радіонуклідів у воді, їх найменше значення буде 0, 32% на 35-й рік.
Якщо спостерігати за аграрною терасою, то спад активності її радіонуклідів відбуватиметься після 20-го року, коли максимальна активність радіонуклідів для тераси буде становити 1, 4%.
З цього прикладу можна зробити такі висновки:
1. Показано, що запропонований метод камерних моделей ефективно застосовується при аналізі процесів розподілу радіонуклідів у типових для України екосистемах.
2. Обґрунтований експериментально вибір значень параметрів зв’язку між камерами у схиловій екосистемі дозволяє адекватно описати поведінку радіонуклідів.
3. Встановлено, що при реальних середніх значеннях параметрів зв’язку між камерами модель дозволяє оцінити та спрогнозувати динаміку розподілу радіонуклідів і встановити значення піків забруднення та часу від можливої аварії на радіаційно-небезпечному виробництві.
Порядок виконання роботи:
Побудувати камерну модель переносу радіонуклідів між компонентами екосистеми, яка зображена на рис. 7.
Визначити коефіцієнти переходу певного радіонукліда між камерами.
Записати диференціальні рівняння камерної моделі.
Зробити висновки.
Р рис. 7. Принципова блок-схема основних складових екосистеми с. Галузія Маневицького району Волинської області
Питання для самоконтролю:
Що таке камерна модель?
Що собою являє камерна модель міграції радіонуклідів у прісноводній (морській, наземній, лучній) екосистемі?
Що таке стаціонарна і динамічна камерні моделі?
Від чого залежить міграція радіонуклідів у водній екосистемі?
Які фактори визначають міграційні процеси радіонуклідів у наземній екосистемі?
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
  1. Методичні вказівки до виконання практичних завдань і курсової роботи з курсів “Екологія міських систем” та “Урбоекологія” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 7. 070801 / М.. Я. Берещук – Харків: ХНУ, 2001. – 44с.
  2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології: Підручник. – 2- е видання зі змінами. – К: Либідь, 1995.
  3. Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Наврощений В. М. Основи екології: теорія й практикум: Навчальний посібник. – К. : Лібра, 2002.
  4. Білявський Г. О. та ін. Основи екології: Підручник / Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. – К. : Либідь, 2004.
  5. Габрель М. М. Просторова організація міських систем. – Київ. : Видавничий дім А. С. С., 2004 р., 488 с.
  6. Запольский А. К. та інші. Фізико – хімічні основи технології очищення стічних вод. – К. : Лібра, 2000. – 522 с.
  7. Кіцно В. О., Поліщук С. В., Гудков І. М. Основи радіобіології та радіоекології: Навч. посіб. – К. : «Хай-Тек Прес», 2008. – 320 с.
  8. Клименко М. О., Пилипенко Ю. В., Мороз О. С. Екологія міських систем: Підручник. – Херсон: Олді-плюс, 2010. – 294с.
  9. Клименко М. О., Меліхова Т. Л. Довідник екологічного стану м. Рівне. Навчальний посібник. – Рівне, ”Волинські обереги”, 2001 – 144 с.
  10. Кучерявий В. О. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 372 с.
  11. Кучерявий В. О. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с.
  12. Солуха Б. В., Фукс Г. Б. Міська екологія. – К., 2003. -338с.
  13. Экология города. Учебник / под ред. Стольберга Ф. В. – К. : Либра, 2000. – 400 с.
  14. Мольчак Я. О., Клименко М. О., Фесюк В. О., Залеський І. І. Рівне: природа, господарство та екологічні проблеми. Монографія. – Рівне: НУВГП, 2008. – 314 с.
  15. Мольчак Я. О., Фесюк В. О., Картава О. Ф. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми. – Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. – 488ст.
  16. Ярошевский Д. А., Мельников Ю. Ф., Корсакова Н. И. Санитарная техника городов. – М. : Стройиздат, 1990. – 320 с.
  17. Концепція сталого розвитку // Відомості Верховної ради України, 1999. – №1359 – XIV.
 
Термінологічний словник
 
“А”
Абіотичні фактори середовища (від грец. – неживі) – компоненти та явища неживої неорганічної природи, які прямо чи
Фото Капча