Екологія міських систем

Вивчаючи біогеоценотичний шар міста, не можна не звернути увагу на ценоклинну закономірність розташування рослинних угруповань і окремих видів деревних, чагарникових і трав’яних рослин за градієнтом середовища (градієнтом урбанізації).

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Міські системи є динамічними, і тому однією із узагальнюючих простору є часовий вимір. Проводячи аналіз між біосистемою та урбоекосистемою і аналізуючи містобудівні концепції простору – часу припускають існування в урбосфері декількох видів і типів часу, таких як:

Час органічної та неорганічної матерії,

Незворотний і циклічний Зовнішній і внутрішній;

Загальний і власний;

Прискорений і уповільнений.

Побудова і дослідження моделі простору має на меті розкриття характеристик узгодження містобудівних систем у регіоні. Тому моделі простору присвоєно абревіатуру ПРОГРЕС. ПРОсторова Гармонізація Регіональних Систем.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає:

Заповнення простору інформацією;

Структуризацію містобудівних задач у просторі;

Виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі;

Виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору;

Окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Нормативно – методична література, зокрема ДБН 360 – 92 “Містобудування: Планування та забудова міських та сільських поселень ” включає перелік та регламентацію показників, які зустрічаються навколо таких характеристик містобудівних систем – величина, ємність, границі, функціональна та розпланувальна організація, доступність і місце елементу в системі вищої ієрархії, історичні особливості, містобудівні та природні особливості.

Промениста енергія оточуючого середовища в умовах великих і крупних міст, яка акумулюється мертвою підстиляючою поверхнею, є для деревних рослин не тільки джерелом тепла, але й головною причиною перегріву як наземної, так і підземної частин дерев, особливо тих, які зростають поза фітоценозом.

Поодинокі дерева вулиць і площ, внутрішньоквартальної та промислової забудови особливо доступні “майже постійному впливу температури грунту і повітря в часі та просторі ” (Радченко, 1961р.).

Що ж являє собою температурний градієнт Радченка? Які перспективи використання цього наукового підходу до рішення актуальних задач урбоекології та інтродукції?

“Кожна частина тіла рослини, – відзначає автор, – у різний час року та доби відчуває вплив різних температур внаслідок майже постійної динаміки тепла і світла до оточуючого середовища. ” Амплітуду цих коливань автор і назвав температурними градієнтами в часі (сезонними і добовими).

Порядок виконання роботи:

Вибрати вихідні дані згідно варіанту (по останній цифрі залікової книжки).

За формулами (34, 35) визначити вертикальні температурні градієнти середовища та цілої рослини.

  (34)

  (35)

де: ТС – вертикальний градієнт середовища, tп – температура повітря на рівні рослини, tг – температура ґрунту на рівні коренів, tн – температура надземних органів, ТР – вертикальний градієнт рослин, або температура повітря навколо листків чи крони, tк – температура коренів або ґрунту в зоні максимального їх розповсюдження.

За проведеними розрахунками зробити висновки, щодо температурних коефіцієнтів.

За формулами (36, 37), розрахувати горизонтальний градієнт повітря та ґрунту.

  (36)

  (37)

За отриманими результатами розрахунків, необхідно зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке температурний градієнт?

2. Як проводиться оцінка температурного градієнта?

3. Які параметри входять до розрахунку?

4. Які ще типи градієнтів Ви знаєте?

5. Як температура впливає на навколишнє середовище та людину?

Лабораторна робота № 17

Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень

Що стосується викидів забруднюючих речовин, то за допомогою математико – картографічної моделі можна визначити щільність викидів забруднюючих речовин у місті. Але в цій моделі не враховано щільність скиду забруднюючих речовин. Іншою важливою складовою факторів екологічної небезпеки та ризику є функціонування потенційно небезпечних об’єктів, зокрема, хімічно – небезпечних та вибухонебезпечних.

Порядок виконання роботи:

1. В даній роботі ми пропонуємо, користуючись вихідними даними розрахувати наступні величини: ризик для хімічно небезпечних об’єктів, площу зони можливого хімічного зараження. Ризик для хімічно небезпечних об’єктів визначається як:

  (38)

де R – потенційна небезпека наслідків аварії на об’єкті, S – площа зони можливого хімічного зараження, D – кількість людей, що проживає в цій зоні, Кn – відносна небезпека хімічно – небезпечної речовини.

2. Площа зони можливого хімічного зараження визначається за методикою МНС:

  (39)

де: L – глибина зони зараження, км, J – коефіцієнт, який дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру (при переважаючій швидкості вітру >2 м /с – J = 45).

Кількість людей, що проживає в зоні можливого хімічного зараження визначається згідно вихідних даних по варіанту. На основі цієї цифри визначалась ступінь хімічної небезпеки (1 ступінь – 500 чол., 2 ступінь – 300 – 500 чол.).

Питання для самоконтролю:

Як