Екологія міських систем

Лондонський смог формується при вологості повітря біля 100%, температурі 0°, штильовій погоді та високій концентрації продуктів спалювання твердого та рідкого палива. Спостерігається частіше всього восени та взимку, характерне для помірних широт з вологим морським кліматом.

Крижаний смог характерний для міст, розташованих у високих широтах. Він утворюється при температурах нижче – 30°, повному штилі, високій вологості повітря та наявності потужних джерел забруднення атмосфери. Для України крижаний смог нехарактерний.

Оцінка ступеня забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

  (32)

де: А – фонове забруднення атмосферного повітря (0, 5 мг/м3), N – сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, Кв, – коефіцієнт впливу вологості повітря, КА, – коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 16).

Значення коефіцієнту КА

Таблиця 20

Значення коефіцієнту Кn

 

 

Порядок виконання роботи:

Оцінити ступінь забрудненості повітря автотранспортом від:

• інтенсивності руху;
• аерації місцевості;
• швидкості вітру;
• ухилу місцевості;
• вологості повітря;
• типу перехресть.

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

Поясніть порядок розрахунку ступеня забрудненості повітря.

Які параметри включені до розрахунку?

Чи впливає на результат розрахунку середовище міста?

Як впливають на розрахунок параметри типу автодоріг?

Як впливає на забрудненість вологість повітря?

Лабораторна робота № 15

Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації

В міських поселеннях переробка ландшафтів досягає свого максимального ступеня. Загальна для всіх міст тенденція – зниження долі повністю видозміненого чи штучного, збільшення долі природного покриття та зниження ступеню забудови по направленню від центра міста до околиць.

Антропогенним є такий ландшафт, в якому на всій чи на більшій площі корінної зміни під впливом людини отримав хоча б один з елементів ландшафту, в тому числі і рослинність.

В ландшафті урбанізованих територій слід відокремлювати ландшафти антропогенні (в значно меншому ступені природно – антропогенні порушені чи поновлені), ландшафтно – техногенні комплекси (території промислових підприємств, автомобільні та залізно дорожні магістралі з штучними формами рельєфу) та техногенні об’єкти (окремі споруди, будинки, елементи інфраструктури).

Кожний з крупних розділів ландшафтної сфери Землі – водно – поверхневого, земноводного, наземного, льодового та донного розділів – представлений як природними так і антропогенними порядками (серіями). Для подальшого розмеження ландшафтних таксонометричних одиниць використовують особливості рельєфу місцевості.

Виділяються наступні класи антропогенного ландшафту: сільськогосподарський, що виникає в процесі використання земель, рослинний та ґрунтовий покрив яких проходить стадії змін та у більшій чи меншій мірі знаходиться під контролем людини, промисловий, що виникає у процесі розвитку добуваючи та обробляючих галузей виробництва, лінійно – шляховий, пов’язаний з використанням та трансформацією земель з метою забезпечення комунікацій між людьми, лісовий антропогенний, виникає в результаті штучних посадок лісових насаджень та поновлення лісів, водний антропогенний, виникає у процесі виникнення штучних водойм, рекреаційний, виникає в зонах відпочинку та активного туризму, селітебний, своїм виникненням пов’язаний з поселеннями людини, ландшафт міст та сіл з будівлями, вулицями, дорогами, насадженнями, беллігеративний, виникає в місцях ведення бойових дій, в результаті чого змінюється рельєф та ґрунтовий та рослинний покрив.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально – екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу Gг, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням Sу/S (де Sу – площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Порядок виконання роботи:

Визначити за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

  (33)

де ka – адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції.

За отриманим результатом та при допомозі таблиці 22, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

 

 

 

По отриманим результатам робимо відповідний висновок що – до стійкості урбоекосистеми міста.

 

 

Питання для самоконтролю:

Що таке ландшафт?

Що таке міський ландшафт?

Поясніть параметр геопотенціальна стійкість ландшафту.

Які фактори входять до оцінки цього параметру?

Яку Ви знаєте класифікацію стійкості урбоекосистеми?

Лабораторна робота № 16

Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів

Аналізуючи угруповання в межах конкретного географічного регіону або ландшафту, використовують два підходи:

Зональний, коли дискретні угруповання розпізнаються, класифікуються і вносяться до своєрідного контрольного списку типів угруповань;

Градієнтний, який базується на розподілі популяцій на одно – і багатовимірному градієнті умов середовища.

Оцінюючи градієнтний аналіз, часто звертають увагу на те, що майже завжди вибір градієнта суб’єктивний. В даному випадку, шукаються параметри середовища, які важливі для організмів. Далі наводяться дані про відповідне угруповання вздовж градієнта вибраного фактора, який найкраще корелює зі змінами, що відбуваються всередині угруповання.

На цьому відрізку суб’єктивного оцінювання фактора чи факторів врешті – решт формується об’єктивне начало, яке й дає змогу встановити певну закономірність. Серія біоценозів, яким відповідає