Екологізація відтворювальних процесів в перехідній економіці України

Досліджуються особливості природокористування в перехідній економіці України, що склались під впливом ряду факторів. В дисертації показано, що перехідна економіка для більшості країн, що віднесені до таких, має однакові закономірності функціонування, але при цьому існують також особливості, що зумовлюють і своєрідність методів вирішення проблем. Так, глибока економічна криза, спад виробництва, жорстока інфляція обмежують можливості держави, відомств і підприємств у розв”язанні екологічних проблем.

В результаті дії ринкових регуляторів і особливо підвищення ролі платності за природні ресурси та забруднення розпочинаються зміни в екологізації виробництва. Дисертантка показує, що ці фактори діють поки що, не виконуючи повністю своєї фондоутворюючої та стимулюючої ролі. Важливою особливістю перехідної економіки є формування її відкритості. Авторка виділяє дві тенденції в розвитку цього процесу. Перша пов”язана з необхідністю приведення екологічних нормативів до європейських та допомогою міжнародних інституцій. На основі фактичного матеріалу в роботі показується кількісна допомога Світового банку новим незалежним державам та країнам Центральної та Східної Європи. Друга тенденція пов”язана з виникненням загрози розташування “брудних виробництв” та надходження екологічно неякісних товарів.

В роботі показано особливість перехідного періоду – роздержавлення та приватизацію, які накладають свій відбиток на відтворювальні процеси, в тому числі й на процеси використання природних ресурсів та охорону довкілля. Також, суттєвою особливістю, яка вплинула на природокористування є інфляційні процеси, які призвели до знецінення коштів на позабюджетних рахунках фондів природоохоронного призначення, зниження попиту на екологізовані технології та споживчі товари. Дисертантка здійснила аналіз розвитку підприємництва в екологічній сфері, зокрема виробництва екологізованої техніки та технологій, екологічного кредитування та страхування, переробки та захоронення відходів, природоохоронного консультування та аудиту, згрупувала проблеми у цій сфері.

В реферованій дисертації підкреслено, що в сучасних умовах поняття “екологізації” тісно пов”язане з використанням поняття “сталого розвитку”, тому одним з напрямів економічного аналізу є визначення концепції сталого розвитку і її застосування до умов тієї чи іншої держави. В цілому концепція сталого розвитку передбачає оптимальне використання в економічних та позаекономічних процесах природних систем з метою забезпечення спроможності майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Тому в роботі здійснено аналіз проблем, які має Україна: неекологізований виробничий потенціал; окремі регіони, забруднені вище норм різними шкідливими речовинами, в тому числі й радіонуклідами після катастрофи на ЧАЕС, напружену ситуацію з водним забезпеченням, надзвичайно еродовані грунти, неефективний механізм природокористування. На основі фактичного матеріалу проаналізовано проблеми формування сталого розвитку на загальнонаціональному і регіональному – в Кримській автономії рівнях.

Другий розділ роботи присвячено вдосконаленню механізму екологізації в сучасних умовах. Аналізується організаційна система управління природоохороною. Автор показує існуючу організаційну структуру і наголошує на необхідності комплексного підходу до управління, яке зараз здійснюють кілька відомств. Важливим напрямом вдосконалення управління є екологізація усіх нормативно-законодавчих актів, особливо тих, що стосуються господарської діяльності. З метою виявлення екологічних проблем в нормативних документах в дисертації проведено розгляд нормативної бази, яка створюється Кабінетом Міністрів, Фондом Держмайна, Агенством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, Державним інноваційним фондом, та іншими управлінськими структурами. Аналіз виявив, що в багатьох нормативних актах проблеми підтримання екологічної безпеки не знайшли належного відображення, наприклад, при оцінці підприємств під час приватизації, при виявленні неплатоспроможних підприємств, розробці інвестиційних проектів і здійсненні бізнес-планування. На думку авторки, такі нормативні акти повинні обов”язково проходити експертизу на предмет повного врахування природоохоронних нормативів і вимагають детального доопрацювання. Особливу увагу приділено екологічним аспектам функціонування вільних економічних зон, зокрема ВЕЗ “Сиваш”. Важливим напрямом вдосконалення механізму екологізації повинно стати пільгове оподаткування підприємств при здійсненні ними природоохоронних заходів. В цьому плані в дисертації звертається увага на недоліки нормативної бази оподаткування в плані невизначеності утримання фондів природоохоронного призначення стосовно амортизації або відшкодування, практична відсутність регулювання рекультиваційних заходів, також не знайшли своє відображення пільги при використанні відходів власного виробництва.

В роботі висвітлюється сучасний стан регулювання природоохоронного менеджмента на окремих підприємствах, підкреслюється, що в сучасних умовах він повинен вирішувати два основних завдання: дотримання природоохоронних норм і стандартів і оптимізацію витрат підприємства на природоохоронні заходи. Екологічний менеджмент здійснює ряд заходів, серед яких в роботі виділено: аналіз нормативної бази щодо викидів та скидів підприємством в довкілля забруднюючих речовин; взаємодія з органами природоохорони та місцевої влади, які контролюють природокористування; проведення внутрішньої екологічної експертизи продукції, що випускається, визначення її відповідності як внутрішнім, так і міжнародним природоохоронним стандартам; техніко-економічний аналіз рівня екологізації технологічних процесів, аналіз відходів з метою їх використання в якості вторинних ресурсів; підготовка для економічних служб розрахунків щодо екологічних платежів; обгрунтування перед керівництвом необхідності зняття з виробництва екологічно небезпечної продукції; розробка і вдосконалення технологічних процесів з метою зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище; керівництво експлуатацією і утриманням, а також будівництвом