Екологізація відтворювальних процесів в перехідній економіці України

Особлива увага екологічного менеджменту на підприємствах повинна приділятись бізнес-плануванню. Дисертант на основі власного досвіду розробки бізнес-плану по утилізації та захороненню промислових та твердих побутових відходів в м. Феодосія пропонує основні теоретичні та методичні підходи до бізнес-планування в природоохоронній сфері, зокрема визначення мети бізнес-плану, підготовки робочої групи, аналіз проекту з точки зору впливу на довкілля (стан прилеглої місцевості, виробничі площі, викиди та скиди, наявність та особливості функціонування очисних споруд, місця складування відходів, рівень шкідливості відходів тощо), інвестиційні можливості.

В роботі здійснено аналіз економічних інструментів вдосконалення природоохорони. Авторка виходить з того, що економічні інструменти регулювання природоохорони та раціонального використання природних ресурсів формуються на основі саморегулятивних чинників ринкового характеру та адміністративно здійснюваних функцій управління. Основними інструментами для фондоутворення та стимулювання служать платежі за спеціальне використання природних ресурсів і за забруднення. При цьому лишається не повністю вирішеною проблема визначення соціально-економічних збитків від нераціонального природокористування, узгодження платежів з наслідками забруднень. Не зовсім ефективною є система фінансування природоохорони, згідно якої платежі проходять тільки через централізовані фонди. В роботі обумовлюється необхідність створення фондів природоохоронного призначення на підприємствах-забруднювачах за умови жорсткого контролю з боку фінансових та природоохоронних органів за рухом таких коштів.

 

 

До найбільш важливих висновків проведеного дослідження можна віднести наступні положення.

1. В сучасних умовах продовжує зростати роль природних факторів господарювання і життєдіяльності, що передбачає поглиблення відповідного економічного аналізу на основі попиту та пропонування і граничної корисності природних ресурсів. Практика показує, що пропонування природних ресурсів є сталим, а по багатьом параметрам звужується, тому що природні фактори в своїй більшості є жорстко обмеженими, в той час, як попит не має обмежень і постійно зростає. Це спричиняє посилення тиску на природні системи усіми суб”єктами природокористування.

2. Екологізація відтворювальних процесів являє собою складний процесс, що включає в себе сукупність заходів, спрямованих на надання природоохоронних рис та властивостей господарським процесам. Ці заходи спрямовані на відтворення валового внутрішнього продукту без порушень параметрів екологічної безпеки. Крім того, екологізація передбачає виділення окремого сектору (екогосподарства), який проводить природозахисні та природовідновлювальні роботи. Оскільки відтворення включає відтворення певних економічних відносин, тому екологізація передбачає формування і функціонування оптимального економічного механізму підтримання екологічної безпеки.

3. Аналіз природних факторів виробничих систем, особливо в умовах їх трансформаційних процесів передбачає обов”язкове урахування ролі власності на природні ресурси, а частково й на природні умови. Важливою умовою екологізації є необхідність оптимального поєднання різних форм власності на природні ресурси, але значна частина так званих “суспільних благ” повинна знаходитись у державній власності.

4. Екологізація знаходиться у єдності з поняттям “сталий розвиток”, виступає його необхідною передумовою. Аналізом доведено, що в еколого-економічній ситуації, що склалася в Україні формування передумов сталого розвитку неможливе без активної структурної перебудови в усіх галузях матеріального виробництва. Така перебудова передбачає формування високорозвиненого національного господарського комплексу, який повинен відповідати вимогам ефективного виробництва, оптимального споживання та екологічної безпеки. Водночас формування сталого розвитку передбачає урахування регіонального аспекту і лише на цій основі можливе гармонійне поєднання загальнонаціональних та регіональних інтересів. Дослідження еколого-економічного розвитку Криму показало необхідність урахування особливостей регіонів і формування загальнодержавної концепції сталого розвитку лише з урахуванням цього чинника.

5. Однією з важливих характерних рис економіки перехідного періоду є формування її відкритості. Для екологізації така ситуація має як позитивні, так і негативні моменти. З одного боку, відкритість стимулює формування ефективної економіки та природокористування, сприяє певній допомозі з боку міжнародних інституцій, з іншого – відкритість створює можливості переносу до країни “брудних“ виробництв та надходження неякісних та екологічно неспроможних товарів. В Україні такі проблеми вже виникли і вимагають розв”язання. Для їх вирішення необхідно здійснити ряд заходів на державному рівні щодо посиленої експертизи будівництва та реконструкції промислових об”єктів, в тому числі й за участі іноземних інвесторів, посилити екологічний контроль імпортованих товарів широкого вжитку. Особливу увагу на дотримання норм екологічної безпеки слід звернути при функціонуванні вільних економічних зон.

6. Перехідна економіка характеризується зростанням недержавного сектору, що привносить у природокористування певні нові проблеми. Приватизація не завжди здійснюється з урахуванням екологічних чинників і функціонування приватизованих підприємств таїть в собі проблему посилення природоохоронних конфліктів. Оскільки в Україні в цілому закінчилася сертифікатна приватизація, а грошова буде продовжуватись, в подальшому необхідно здійснити більш повне урахування екологічних факторів при її проведенні. Це стосується у першу чергу вдосконалення оцінки майна підприємств, які приватизуються з точки зору ціни землі, територіального аспекту, показників викидів та скидів у навколишнє природне середовище. На природокористування в перехідний період вплинула структурна перебудова. Також, характерною рисою перехідного періоду в Україні була і є наявність інфляційних процесів, які негативно вплинули і впливають на процеси природокористування та природоохорони. Інфляція зменшує реальну вартість коштів, які акумулюються на спеціальних рахунках для проведення природоохоронних заходів, ускладнює закупівлю природоохоронного обладнання, гальмує процес будівництва споруд природоохоронного призначення. Специфічною особливістю в умовах перехідної економіки є формування і розвиток підприємництва, в тому числі і в природоохоронній сфері. Поступово народжуються передумови для формування такого виду підприємництва і в Україні,