Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна безпека підприємства: аналіз наявних визначень

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: АНАЛІЗ НАЯВНИХ ВИЗНАЧЕНЬ
 
Г. В. КОЗАЧЕНКО
Т. М. АДАМЕНКО
 
Анотація. В економічній безпекології поки ще остаточно не сформувалися базові поняття, тобто не завершено створення відповідного понятійно-категорійного апарату. Метою статті є критичний аналіз наявних тлумачень феномена економічної безпеки підприємства. У статті проаналізовано з використанням імперативних понять кожного підходу наявні тлумачення сутності економічної безпеки підприємства (захисний, діяльнісний, ресурсно-функціональний і гармонізаційний). Результати проведеного аналізу тлумачень феномена економічної безпеки підприємства дозволяють констатувати відсутність вичерпного, теоретично та методологічно бездоганного визначення, що зумовлено відсутністю фундаменту дослідження, який становлять природа феномена економічної безпеки підприємства (відповідь на запитання «що це?») та природа підприємства. Якщо природа підприємства пояснюється у межах кількох теорій (класична та неокласична, теорія систем, інституціоналізм, еволюційна теорія), то природу феномена економічної безпеки підприємства (відповідь на запитання ««що це?») ще потрібно дослідити.
Ключові слова: підприємство, економічна безпека, сутність, визначення, аналіз, підхід, імперативне поняття.
Економічна безпека є найважливішою умовою діяльності сучасного підприємства. Цю тезу сьогодні всі сприймають однозначно. Дослідженню економічної безпеки (держави, регіону, підприємства) останніми роками приділяється значна увага. Накопичених знань щодо економічної безпеки сьогодні вже достатньо для того, щоб почала формуватися нова галузь науки – економічна безпекологія, що є окремим напрямом науки безпекології, яку В. А. Рач із позицій тринітарної цілісності та сприйняття соціально-економічної реальності як неструктурної та позаструктурної системи визначив як науку про безпеку, яка вивчає її сутність, причини, форми вияву та роль у житті людей [23]. Тоді економічну безпеко- логію можна позначити як науку, що вивчає її сутність, причини, форми вияву, об’єкти та подальший розвиток в економіці держави, регіону, підприємства.
Економічна безпекологія підприємства базується на сукупності теоретичних положень, які становлять її теоретичний базис. Проте в економічній безпекології й досі остаточно не сформувалися базові поняття, тобто створення відповідного понятійно-категорійного апарату не завершено, так само, як потребують доопрацювання структурно-функціональні зв’язки базових понять.
Головним базовим поняттям економічної безпекології підприємства є поняття «економічна безпека підприємства». Сьогодні визначенню змісту цього поняття присвячено багато наукових публікацій, але, як зауважив Г А. Атаманов, практично всі вони «страждають одним і тим же недоліком: у них відсутні більш-менш логічні та чіткі визначення досліджуваного феномену» [3], тобто феномену економічної безпеки підприємства. Зазначене гальмує розвиток прикладної економічної без- пекології. Більш того, сьогодні спостерігається невідповідність постулатів і категорій теоретичних конструкцій економічної безпеко- логії щодо забезпечення економічної безпеки підприємства реальній практиці безпекозабез- печувальної діяльності вітчизняних підприємств.
Метою статті є критичний аналіз наявних тлумачень феномена економічної безпеки підприємства.
Сьогодні відбуваються суттєві зміни в економічній безпекології, які ведуть до необхідності визначення уявлень щодо сфер та напрямів дослідження, щодо інтерпретації та застосування нових та наявних знань.
У сучасній економічній безпекології є декілька підходів до розуміння сутності економічної безпеки підприємства (захисний, ді- яльністний, стійкісний, еволюційний, процес- ний, ресурсно-функціональний, конкурентний та гармонізаційний). Одні підходи лише формуються, а інші (захисний, діяльністний, ресурсно-функціональний, гармонізаційний) уже мають міцні позиції в економічній без- пекології підприємства. Л. Є. Шульженко зауважила, що підходи до розуміння поняття «економічна безпека підприємства» не конкурують між собою й історично не змінюють один одного – кожен із них поєднав погляди певного походження на економічну безпеку підприємства, внаслідок чого кожному з підходів властиві свої достоїнства і обмеження [28, с. 66]. Відсутність конкуренції підходів до розуміння поняття «економічна безпека підприємства», можливо, пов’язана з тим, що в кожному з цих підходів до розуміння сутності економічної безпеки підприємства є імперативне поняття, тобто поняття, яке є фундаментом формування понятійно-категоріального апарату підходу.
Імперативне поняття підходу до розуміння сутності економічної безпеки підприємства є вихідним для інших понять у межах конкретного підходу, які доповнюють його, повніше розкривають його зміст і уточнюють призначення. У захисному підході імперативним є поняття «загроза», у ресурсно-функціональному – поняття «ефективність використання ресурсів», у гармонізаційному – «інтерес підприємства», у конкурентному – «конкурентоспроможність». Здавалося б, розуміння сутності економічної безпеки підприємства за кожним із підходів має ґрунтуватися на його імперативному понятті. Проте, незважаючи на наявність у визначеннях сутності економічної безпеки підприємства імперативного поняття кожного з підходів, це далеко не так. Є підстави стверджувати, що неявність вияву імперативного поняття кожного з підходів пов’язана з їх змістовою невизначеністю. Наприклад, імперативне у захисному підході поняття «загроза» пояснюють через поняття «небезпека», пояснення якого практично не надається (загроза – найконкретніша і безпосередня форма небезпеки або сукупність умов і чинників, що створюють небезпеку інтересам громадян, суспільства й держави, а також національним цінностям і національному способу життя [20, с. 10]), через компліментарність поняття «загроза» (за М. Гацко, загроза містить дві компоненти: намір і можливість нанести збиток інтересам безпеки [8, с. 26]).
Іншим імперативом захисного підходу у тлумаченні економічної безпеки підприємства є поняття «захищеність» (підприємства, його діяльності та інтересів). Використання імперативного поняття «захищеність» спостерігається у публікаціях із економічної безпеки підприємства на початку поточного століття, тобто коли теоретичний базис безпекознавства почав формуватися. З використанням цього імперативу економічна безпека підприємства розглядається як:
  • стан захищеності його життєво важливих інтересів від реальних і потенційних джерел небезпеки або економічних загроз» [27, с. 138];
  • захищеність його науково-технічного, технологічного, виробничого та кадрового потенціалу від прямих або
Фото Капча