Економічна безпека підприємства: аналіз наявних визначень

Положення еволюційно-популяційного підходу базуються на положеннях теорії живих систем У Матурані та Ф. Варелі, які визначили механізм живого та характерні риси живої організації [6, с. 236]. Базовим постулатом розуміння живих динамічних систем є поняття «організація», що У Матурана та Ф. Варела тлумачать як «набір або склад елементів, часток, які входять як до живої, так і неживої системи» [18, с. 39]. Живим системам, на думку цих учених, притаманні поряд з іншими властивостями самопобудова, самовідтворення, відповідно до яких живі системи є аутопоез- ними, оскільки продуктом організації системи є сама система.

Відповідно до еволюційно-популяційного підходу будь-яке підприємство є елементом системи вищого рівня, який пов’язаний з іншими елементами. Підприємство як «живий організм», за У. Матураною та Ф. Варелою [6], реагує на зміни у зовнішньому середовищі, які впливають на внутрішнє середовище підприємства та його діяльність. Причому йдеться про реакцію підприємства на зміни у зовнішньому середовищі як позитивного, так і негативного характеру. І саме реакція на різноманітні зміни у зовнішньому середовищі і є забезпеченням економічної безпеки підприємства. Тобто система економічної безпеки підприємства має забезпечити мінімальну невідповідність підприємства як «живого організму» стану зовнішнього середовища його діяльності.

З цього положення випливає інший погляд на економічну безпеку підприємства – як відповідність змін у системі «підприємство» змінам у зовнішньому середовищі, як відповідність стану підприємства стану зовнішнього середовища. Чим більша така відповідність (або менша невідповідність), тим надійнішою є економічна безпека підприємства.

В економічній безпекології поки ще остаточно не сформувалися базові поняття, тобто створення відповідного понятійно-категорійного апарату не завершено, також, потрібно доопрацювати структурно-функціональні зв’язки базових понять. Базова категорія «економічна безпека» розглядається переважно у межах наявних підходів до її розуміння (захисний, діяльністний, ресурсно-функціональний і гармонізаційний). У межах цих підходів феномен економічної безпеки підприємства пояснюється з використанням імперативних понять кожного підходу. У захисному підході імперативним є поняття «загроза», у ресурсно-функціональному – поняття «ефективність використання ресурсів», у гармонізаційному – поняття «інтерес підприємства», у конкурентному – поняття «конкурентоспроможність».

Результати проведеного аналізу тлумачень феномена економічної безпеки підприємства дозволяють констатувати відсутність вичерпного, теоретично та методологічно бездоганного визначення, що зумовлено відсутністю фундаменту дослідження, який становлять природа феномена економічної безпеки підприємства (відповідь на запитання «що це?») та природа підприємства. Якщо природа підприємства пояснюється у межах кількох теорій (класична та неокласична, теорія систем, інституціоналізм, еволюційна теорія), то природа феномена економічної безпеки підприємства (відповідь на запитання «що це?») ще потрібно досліджувати.