Економічна безпека підприємства: аналіз наявних визначень

І. Б. Хома вважає, що стосовно підприємства як імперативне має використовуватися не поняття «захищеність», а поняття «економічна захищеність». На її думку, саме економічна безпека продукує економічну захищеність як невід’ємний складовий елемент, причому незалежний, а економічна захищеність є одним із видів захищеності сучасного підприємства [26, с. 21].

Дійсно, захищеність (діяльності підприємства, його потенціалу та інтересів тощо) або економічна захищеність є результатом забезпечення економічної безпеки або результатом функціонування системи економічної безпеки підприємства. Взагалі захищеність можна вважати характеристикою результатів безпе- козабезпечувальної діяльності підприємства (або результатів функціонування системи економічної безпеки підприємства). Але навряд чи доцільно пояснювати поняття (економічна безпека) через результат практичних дій (захищеність). Ми поділяємо думку Г. А. Атаманова, який вважає тлумачення економічної безпеки підприємства з використанням поняття «захищеність» неповноцінним, оскільки з аналізу повністю виключені об’єкт, безпеку якого необхідно забезпечити, тобто захистити, джерела небезпеки, а увагу зосереджено на результатах захисту, тобто захищеності [2].

Спроба пояснити феномен економічної безпеки підприємства з використанням характеристики результатів безпекозабезпечувальної діяльності підприємства не єдина. Існують й інші спроби пояснити феномен економічної безпеки підприємства з використанням певних характеристик, наприклад, здатності. Як зауважила Л. Є. Шульженко, у трактуванні поняття «захищеність» ключова позиція належить поняттю «здатність», що стосовно економічної безпеки підприємства потрібно докладніше розглянути [28, с. 67]. Так, Д П. Пілова визначила економічну безпеку підприємства як його здатність чинити опір сукупному впливу загроз макро- та мікросередовищ із метою досягнення своєї стратегічної мети в усіх видах діяльності [21, с. 6].

У діяльнісному підході до пояснення економічної безпеки підприємства імперативним є поняття «стан підприємства», який є результатом взаємодії підприємства із суб’єктами зовнішнього середовища. Економічна безпека підприємства у межах діяльнісного підходу розглядається як:

• його стан, який сприяє економічному розвитку і стабільності діяльності підприємства, здатність своєчасно, адекватно й без значних втрат реагувати на зміни внутрішньої та зовнішньої ситуації та негативний вплив де- стабілізувальних чинників [10, с. 31];
• такий його стан, у якому життєво важливі компоненти структури та діяльності характеризуються високим ступенем захищеності від небажаних змін. Іншими варіантами визначення сутності економічної безпеки підприємства через його стан є відсутність небезпек або загроз, можливість нейтралізувати загрози або подолати наслідки їх реалізації тощо [25, с. 213];
• його стан, при якому відбувається ефективне функціонування через визначення, забезпечення і захищеність функціональних складових і здатність протистояти як внутрішнім, так і зовнішнім загрозам [5, с. 6];
• його стан, який характеризується збалансованістю і стійкістю до негативного впливу будь-яких загроз, її здатністю забезпечувати на основі власних економічних інтересів свій сталий і ефективний розвиток [9, с. 66];
• його стан, при якому економічні параметри дозволяють зберегти головні властивості: рівновагу і стійкість при мінімізації загроз [22, с. 11];
• стан, при якому стратегічний потенціал фірми не знаходить поблизу границь адаптив- ності, а погроза втрати економічної безпеки наростає в міру наближення ступеня адаптив- ності стратегічного потенціалу до граничної зони» [7, с. 197].

Пояснення феномена економічної безпеки підприємства у межах ресурсно-функціонального підходу спираються на ефективність використання ресурсів підприємства. Проте часто спостерігається поєднання ресурсно- функціонального та діяльнісного підходів, у межах яких економічна безпека підприємства підходу розглядається як:

• стан, коли при максимально ефективному використанні ресурсів досягається уникнення, послаблення або локалізація небезпеки, і таким чином реалізується мета діяльності в умовах конкурентного середовища за допомогою методів сучасного менеджменту [30, с. 3];
• стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для подолання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства сьогодні і в майбутньому [20, с. 138];
• стан ефективного використання ресурсів підприємства та наявних ринкових можливостей, що дозволяє попереджати зовнішні та внутрішні загрози, забезпечує життєздатність і стабільний розвиток на ринку відповідно до вибраної місії [11, с. 12];
• такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технологій, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) [1, с. 99];
• стан оптимального для конкретного підприємства рівня використання його економічного потенціалу [14, с. 8].

Імперативне у гармонізаційному підході поняття «інтерес підприємства» пояснюють як його взаємодію із суб’єктами зовнішнього середовища, здійснювану постійно або протягом певного проміжку часу, примусово або на вибір підприємства, результати якого забезпечують одержання прибутку [16, с. 87]. Тоді економічна безпека підприємства розглядається як міра гармонізації в часі й просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов’язаних із ним суб’єктів зовнішнього середовища, що діють поза межами підприємства [16, с. 87]. Проте у подальшому гармо- нізаційний підхід розвивався дуже повільно, внаслідок чого дотепер не зрозуміло, як визначити інтереси підприємства, як їх ідентифікувати та відрізнити від інтересів його працівників, як гармонізувати з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища.

Отже, результати оглядового аналізу пояснень сутності економічної безпеки підприємства у межах різних підходів свідчать про їх значущу розбіжність. Окремі визначення вже укорінилися і сприймаються за замовчуванням, що можуть слугувати вихідною позицією дослідження проблематики економічної безпеки підприємства. Проте не