Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна діяльність – предмет економічної науки

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Предмет науки, зокрема економічної теорії, значною мірою залежить від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції. Тривалий час вважалось, що предметом економічної науки є причини зростання матеріального добробуту людей, багатства. Недарма основна праця великого англійського економіста Адама Сміта, що опублікована у 1776 р., називалася “Дослідження про природу і причинах багатства народів”. У подальшому уявлення про предмет економічної науки усе більше починають пов’язувати з обмеженістю (рідкісністю) наявних у розпорядженні людей ресурсів.

Повертаючись до характеристики предмета економічної науки, важливо відмітити, що вона не включає вивчення самих рідкісних ресурсів як таких (для цього існують природничі та технічні науки). Економічна наука вивчає економічну діяльність (поведінку) людей, тобто такі їх дії, які пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням економічних благ. Саме тому ця наука є гуманітарною, яка вивчає закономірності поведінки людей.
Економісти вивчають: витрати на виробництво та прибутки; їх цікавить, як забезпечується економічна рівновага, чому ціни на товари зростають і знижуються; чому одних товарів на ринку більше, ніж існує в них потреба, а інших – недостатньо; чому одні галузі економіки розвиваються швидкими темпами, а інші – деградують; чому кризи в економіці змінюються піднесеннями; чому існує безробіття та інфляція, який між ними взаємозв’язок; динаміку змін у цінах та обсягах виробництва. Вони намагаються встановити причини цих явищ, визначити чинники, що впливають на процеси ціноутворення та виробничі процеси. На відміну від пересічних громадян, які, наприклад, лише констатують, що заробітна плата шахтаря вища, ніж працівника харчової промисловості, або заробітна плата інженера в Україні менша, ніж інженера у США, економісти вивчають закони, що зумовлюють ці економічні явища.
Існує багато різноманітних визначень предмету економічної теорії. Найбільш розповсюдженим і загальноприйнятим через свою точність і лаконічність є формулювання визначення предмету економічної теорії таке: економічна наука досліджує людську поведінку (діяльність) з точки зору співвідношення між цілями і обмеженими ресурсами, які можуть мати різне використання. Отже економічна наука сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів з метою задоволення потреб суспільства та кожного його члена.
З точки зору масштабів досліджуваного об’єкта розрізняють два рівні економічного аналізу, яким відповідають два розділи економічної теорії – мікроекономіка та макроекономіка. Мікроекономіка вивчає поведінку окремих суб’єктів економіки, аналізує витрати на виготовлення певного товару, галузеві аспекти економіки.
Макроекономіка вивчає функціонування економіки в цілому, а також так званих агрегатів, що в неї входять, – домашніх господарств, приватного сектору, урядового сектору. Під агрегатами (агрегованими показниками) розуміють сукупність окремих економічних одиниць, наприклад, домашніх господарств, які у процесі економічного аналізу розглядаються як одне ціле. При цьому у якості об’єкта дослідження виступають не тільки самі агрегати, але і зв’язки між ними, які виникають у процесі господарської діяльності
Стає зрозумілим, наскільки тісно пов’язані між собою економічна теорія (особливо нормативна економічна теорія) і державна економічна політика, яку можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на регулювання поведінки економічних агентів (споживачів і виробників), або наслідків діяльності цих агентів для ефективного досягнення поставлених економічних цілей: економічного зростання, науково-технічного прогресу, більш справедливого розподілу доходів, повної зайнятості та ін. Для досягнення поставлених цілей держава використовує багатий арсенал засобів – від адміністративних заборон на викид шкідливих речовин у атмосферу до методів “тонкої настройки” економіки шляхом кредитно-грошової і податково-бюджетної політики.
Результативність державного управління багато в чому визначається компетентністю урядових чиновників, їх здатністю передбачити близькі і подальші результати дій, що вживаються. Здатність правильно зрозуміти економічну ситуацію, що складається, вибрати найбільш адекватні заходи державного впливу на економічні процеси, прорахувати наслідки рішень, що приймаються, максимізувати вигоди і мінімізувати можливі витрати прямо залежать від того, наскільки правильно і повно при проведенні державної економічної політики використовуються досягнення позитивної та нормативної економічної теорії.
 
2. Сутність економічної діяльності
 
Економічна діяльність – особлива і визначальна сфера життєдіяльності суспільства. Її визначальний характер стосовно інших сфер полягає в тому, що це діяльність, яка забезпечує задоволення економічних потреб суспільства: поза економічною діяльністю його існування неможливе. Важливість економічної діяльності полягає в тому, що це єдина сфера, в якій відбувається безпосередня взаємодія суспільства з природою. Це дає підстави для виокремлення в економічній діяльності двох сторін. Перша – природоперетворювальна, технологічна сторона, яка реалізується в певному результаті, сукупності економічних благ. Її зміст – взаємодія з природою (безпосереднє виробництво) ; форма взаємодії – доцільна трудова діяльність; мета діяльності – результат (економічні блага) як потенційне джерело забезпечення життя; засоби діяльності – “учасники” виробничого процесу, які формують “результат”: саме засоби (фактори, економічні суб’єкти тощо) виробництва. Друга сторона – відносини між
людьми, пов’язані з присвоєнням і використанням отриманого “результату” для задоволення своїх потреб (економічні, або виробничі відносини).
Характер цих відносин – обов’язкова взаємозалежність людей, що відбиває
відповідний характер процесу задоволення потреб у суспільстві (особиста, речова, інша) ; зміст економічних відносин відбивається насамперед у способах розподілу (присвоєння) факторів виробництва (власність на засоби виробництва) ; форма відносин – форми (механізм) руху виробленого продукту у сферу споживання (натуральні, товарно-грошові і т. п.) Важливо зазначити, що економічні відносини – це реальні економічні відносини, які складаються в процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання, тобто в суспільному виробництві, економічній діяльності суспільства.
В рамках економічної діяльності
Фото Капча