Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічні функції держави

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">- забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов для постійного відтворення та ефективного використання науково-технічного потенціалу;

- забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці.
 
6. У чому полягає сутність девальвації та ревальвації державної грошової одиниці?
 
Для регулювання валютного курсу залежно від моделі валютної політики використовуються методи девальвації та ревальвації національної грошової одиниці.
Девальвація – це дії відповідних державних органів, що мають на меті зниження обмінних курсів валюти власної країни. Таке зниження спрямовується, з одного боку, на стимулювання експорту та споживчого попиту на внутрішньому ринку, а з іншого – на підвищення конкурентоспроможності та поліпшення торговельних позицій країни на світовому ринку.
Ревальвація має протилежний зміст. Вона пов'язана з діями, спрямованими на підвищення курсу національної валюти. Ревальвацією стимулюється товарний імпорт, приплив іноземних інвестицій.
 
7. У чому полягає сутність державного регулювання підприємництва?
 
Підприємництво – ініціативна, самостійна господарсько-фінансова діяльність суб'єктів на свій ризик, під власну фінансову та майнову відповідальність у межах чинного законодавства, спрямована на досягнення комерційного успіху (отримання прибутку).
Аспекти вітчизняного бізнесу:
Економічний – створення надійного каркасу розвитку економіки, оскільки підприємництво, приватна власність та заінтересованість є основними передумовами ефективного виробництва, які утверджують економічну свободу, реалізацію потенціалу, інтересів та волі людей.
Соціальний – забезпечує формування середнього класу як запоруки підвищення добробуту громадян, постійного економічного розвитку та соціально-політичної стабільності.
Політичний – гарантує безповоротність ринкових реформ, створює основу цивілізованого, демократичного суспільства, громадянської держави.
Національний – виступає основою консолідації суспільства і виходу із кризи, локомотивом динамічного економічного розвитку країни.
Міжнародний – є показником рівня розвитку підприємництва, ступеня економічної свободи, цивілізованості країни, її міжнародного авторитету, інвестиційної привабливості.
Нездатність значної кількості підприємницьких структур протистояти дисфункціям ринку породжує такі негативні явища:
- масове банкрутство підприємницьких структур;
- втрату державою платників податків (скорочення джерел поповнення державних доходів) ;
- посилення соціальної напруги, соціальної нестабільності;
- збільшення навантаження на державний бюджет (соціалізовані виплати).
Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності в умовах трансформації суспільства обумовлена:
- важливістю формування ринкової економіки підприємницького типу;
- значенням становлення вітчизняного підприємництва для розвитку національної економіки та суспільного життя країни;
- відсутністю нормальних макроекономічних умов для бізнесу;
- складністю і тривалістю процесу переходу від адміністративно-командної до соціально орієнтованої ринкової економіки.
Державне регулювання підприємництва – це система правових, організаційних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливого підприємницького середовища й управління державним сектором для забезпечення ефективності та конкурентоздатності національної економіки.
Підприємницьке середовище – сукупність умов, що впливають на формування і розвиток підприємництва. Воно складається з таких основних елементів.
1. Економічні умови (фактори) визначають умови розподілу обмежених ресурсів і ступінь активності підприємницької діяльності – ступінь економічної свободи (вільний доступ до інформації, ресурсів, ринків) ; обсяг сукупного попиту; рівень розвитку ринків; конкуренції; стабільність національної валюти; податкову політику; рівень доходів населення тощо.
2. Політична ситуація обумовлює характер взаємодії суспільства і підприємницьких структур, їхню соціальну інтегрованість – наявність певних політичних інститутів (партій, рухів, об'єднань), їхню стабільність і характер взаємодії; відносини між основними гілками влади; способи управління і прийняття рішень; існування інституту соціального партнерства; домінування певної ідеології тощо.
3. Правове середовище створює умови для розвитку цивілізованих ринкових відносин – стан розвитку ринкового законодавства (зокрема господарського) ; характер регулюючого втручання держави у діяльність суб'єктів економіки; захист інтересів підприємців.
4. Соціально-культурне і демографічне середовище виявляє вплив на формування потреб споживачів, обумовлює специфіку попиту; формування типу економічної культури у суспільстві; кількість населення; рівень його освіти, культури; моральні норми; традиції; релігійні погляди; домінуючі соціально-культурні цінності тощо.
5. Технологічне середовище обумовлює не тільки характер виробництва, а й способи підприємницької діяльності – рівень індустріального розвитку країни; рівень науки, техніки; наявність технологій і їх впровадження у виробництво тощо.
6. Природно-географічне середовище визначає галузеву, територіальну, зовнішньоекономічну структуру економіки; види підприємницької діяльності; наявність природних ресурсів; їхню якість; клімат; географічне положення країни тощо.
7. Інституційно-організаційне середовище характеризує систему органів державного управління, їхню взаємодію з суб'єктами підприємницької діяльності, способи та інструменти державного впливу на підприємництво, розвиток інститутів ринкової інфраструктури (банки, біржі, страхові компанії, рекламні аген-ства тощо) та виробничої інфраструктури (зв'язок, дороги, засоби інформаційного забезпечення тощо).
8. Які є форми державного регулювання цін?
Методи цінового регулювання
Використання конкретних методів цінового регулювання залежить від стану економіки країни, породжене певними умовами.
 
9. Який зміст балансу грошових доходів і витрат населення?
 
Складовою механізму державного регулювання економіки є політика доходів. В умовах ринкової економіки вона стоїть в одному ряду з політикою конкуренції та політикою стабілізації економіки.
У сфері розподільчих відносин потрібна реальна взаємодія економічних критеріїв, пов'язаних із вимогами економічної раціональності, і соціальних критеріїв, що передбачають забезпечення умов для всебічного розвитку всіх членів суспільства.
Мета державного розподілу та перерозподілу ринкових доходів – зменшення різкої диференціації за рівнем доходів і капіталу.
Складність проблеми розподілу та перерозподілу доходів обумовлена відсутністю однозначної відповіді на запитання: «Який розподіл доходів вважати правильним?»
Складові механізму розподілу та перерозподілу доходів:
- надання суспільних благ;
- використання законодавчих актів;
- система оподаткування;
- трансфертні платежі.
Основною складовою грошових доходів населення є заробітна плата. її величина:
- впливає на загальні показники соціально-економічної ефективності ринкового ладу в цілому;
- є обгрунтуванням стимулів до праці.
Мінімальна зарплата (МЗП) – гарантований державою соціальний мінімум нетарифікованої праці.
Функція МЗП – мотивація власника робочої сили до участі у праці.
Складові державної політики заробітної плати (ЗП) :
- проведення глибокої структурної реформи ЗП;
- підвищення ролі тарифних угод і колективних договорів у регулюванні доходів;
- удосконалення податкового регулювання доходів населення;
- створення умов для зростання продуктивності праці;
- зростання рівня реальної ЗП;
- періодична індексація ЗП у зв'язку із підвищенням споживчих цін;
- ліквідація заборгованості з виплат ЗП.
 
Список використаних джерел
 
Державне регулювання економіки: Навч. посібник / CM. Чистов. А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К. : КНЕУ, 2000. – 316с.
Державне регулювання економіки / За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І. Р. Михасюка. – ЛНУ ім. І. Франка. Підручник. Друге вид., випр. і допов. -К. : Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
Державне регулювання економіки: Навч. метод, посібник для самост. вивч. дисц. / CM. Чистов. – К. : КНЕУ, 2002. – 208 с.
Дідівська Л. І., Головко Л. С. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -5-те вид., стер. -К. : Знання, 2006. – 213 с.
Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -К. : Знання, 2006. – 435 с.
Фото Капча