Економіко-географічні засади раціонального природокористування в регіоні (на прикладі Хмельницької області)

Оптимізація природокористування і природоохоронної діяльності Активізація природоохоронної діяльності в умовах інтенсивного господарювання, розробка ресурсозберігаючого механізму сталого розвитку на основі розширеного оперативного простору і повноти реалізації економічних і екологічних законів. Пріоритетний характер комплексного вирішення проблем відтворення умов життєдіяльності людини за рахунок ефективного природокористування і поліпшення природоохоронної діяльності. Створення еколого-географічних систем виробництва і споживання, повне забезпечення принципів раціонального природокористування у суспільстві

 

Досягнення основних цілей екополітики у регіоні повинно базуватись на розробках ефективних програм управління природокористуванням. Для їх створення необхідна оцінка природно-ресурсного потенціалу, аналіз його сучасного і перспективного використання. Такі програми повинні будуватись на дотриманні нових принципів раціонального природокористування, а саме: оптимальності, стадійного використання елементів природної регіональної системи, екологізації людської діяльності, територіальної диференціації природокористування.

В умовах ринкової економіки природокористування має бути платним. Виробник і споживач цілком мають оплачувати збитки, які нанесені ними довкіллю, а отримані у такий спосіб засоби будуть спрямовані на відтворення і охорону природних ресурсів. Для визначення плати за ці ресурси важливою є економіко-географічна оцінка ПРП.

За основу оцінювання ПРП прийнято методики проф. В. П. Руденка (1993 р.). та Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України (2000 р.). Вони апробовані стосовно земельних, водних, мінеральних, лісових та рекреаційних ресурсів Хмельницької області. Зіставлення вартості природних ресурсів проведене у компонентно-функціональному та територіально-функціональному аспектах. Це, а також вивчення рівня ефективності використання ПРП, дозволило визначити основні напрямки оптимізації природокористування у досліджуваному регіоні.

У другому розділі – «Економіка-географічна характеристика природних ресурсів Хмельницької області» дано аналіз компонентно-функціональної та територіально-функціональної структури природно-ресурсного потенціалу Хмельниччини. На основі вартісної оцінки кількісних і якісних параметрів природних ресурсів встановлено, що у структурі ПРП Хмельницької області переважають земельні ресурси (табл. 2). У їх структурі провідне місце займають сільськогосподарські угіддя (79, 0% вартості), а в них – орні землі (82, 4% вартості).

 

Таблиця 2

Компонентна структура ПРП Хмельницької області

Види ресурсів Потенціал ресурсів,

млн. грн Частка кожного виду в інтегральному ПРП, % 

Мінеральні 170, 6 1, 3

Водні 154, 2 1, 2

Земельні 10214, 5 79, 0

Лісові 401, 8 3, 2

Природно-рекреаційні 1983, 3 15, 3

Всього 12924, 4 100, 0

 

Хмельницька область має високі показники землезабезпеченості: в розрахунку на одного жителя припадає 1, 3 га сільськогосподарських угідь і 0, 84 га ріллі. Вартість земель області становить 4, 3% від вартості землі в Україні (площа області займає 3, 2% площі країни), що свідчить про наявність в області високопродуктивних земель, які є основою для високотоварного сільського господарства. Найвищу вартість мають землі в південній і центральній частинах області.

Мінеральні ресурси (1, 3% вартості ПРП) представлені нерудними корисними копалинами – природною будівельною сировиною (вапняками, пісковиками, мергелями, гіпсом, крейдою, глиною, піском та ін.) ; мають повсюдне розміщення і є сировиною для будівництва.

Лісові ресурси в області не забезпечують розширеного лісокористування через недостатню лісистість (14%), переважання молодих і середньовікових насаджень (79, 5%) у віковій структурі лісів. Загальний запас насаджень становить 47, 3 млн м3, вони мають переважно водо-, грунто-, повітрезахисне і рекреаційне значення.

Природні рекреаційні ресурси (лісові, водні, кліматичні, ландшафтні та ін.) на території області досить значні і займають друге місце. Вони оцінюються у 1983, 3 млн грн. Тут знаходиться понад 100 джерел лікувальних мінеральних вод, багато з яких мають всеукраїнське значення. Рекреаційну цінність мають 35 природних заповідних об'єктів (12, 0% від їх загальної кількості в Україні), вони складають 99, 0% рекреаційного потенціалу області. Найбільша концентрація природних рекреаційних ресурсів у південній частині області (Придністров'ї), в межах якої розміщені Національний парк «Товтри», Дністровське водосховище, дубово-букові ліси, мінеральні джерела та ін.

Водні ресурси займають п'яте місце за вартістю у структурі ПРП див (табл. 2). Це свідчить про значні (але ще мало використовувані) можливості розвитку в області (на півдні) водогосподарських комплексів, які матимуть виробничу і рекреаційну спеціалізації.

Вивчення обсягів і компонентної структури ПРП у розрізі адміністративних районів Хмельницької області дало змогу виділити форми територіального зосередження ПРП – внутрішньообласні природно-ресурсні райони. Основними критеріями їх виділення є величина концентрації ПРП та коефіцієнти подібності структур (компонентної та територіальної»). Нами виділено 9 природно-ресурсних районів:

Північний, Південний, Південно-Західний, Північно-Східний, Північно-Західний, Західний, Центральний, Східний, Південно-Східний (див. табл. 3).

У всіх цих районах, як вже було сказано, провідне місце в структурі ПРП займають земельні ресурси, однак частка та рівень землезабезпеченості є неоднаковим.

Найвищі обсяги ПРП загалом і в розрахунку на одну людину має Центральний район (див. рис. 1, табл. 3). Тут зосереджено 18, 6% обсягу загальнообласного ПРП (частка району від площі області – 20, 5%, показник ресурсозабезпеченості становить 5, 3 тис. грн в розрахунку на 1 людину (в середньому в області – 11, 2 тис. грн) при переважаючій частці земельних ресурсів (93%), дещо виділяються лісові та водні; запаси мінеральної сировини незначні – є невеликі поклади гранітів, будівельного піску.

Подібну структуру ПРП має і Західний район, але у ньому ще