Експлуатація зрошувальної системи в ПСП ім. С. Крушельницької

Дуже поширені болотні грунти і болота, які зосереджені на найбільш понижених ділянках – поймах і долинах рік, а також на межиріччях. Приблизно половину площі всіх боліт складають торфовища. Основу для сільськогосподарського виробництва складають тут дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти, однак для них характерна відносна бідність на поживні речовини. Внесення органічних добрив поліпшує фізико-хімічні і водні властивості грунтів.

Грунтовий покрив Лісостепу досить різноманітний, переважають опідзолені чорноземи і перегнійно-карбонатні грунти. В більшості лісостепових районах поширені сірі опідзолені грунти і опідзолені чорноземи. На понижених ділянках і на річках терасах знаходяться мало гумусові чорноземи.

 

 

На основі вихідних даних, науково-професійної літератури та інших доступних довідкових джерел інформації подаємо інформацію про загально-земельний фонд, водокористування і його розподіл.

 

 

 

 

 

Основними характеристиками даної осушувально-зволожувальної системи є: міжгосподарська мережа, зокрема за конструкцією регулюючої мережі вона є комбінованою, за способом відводу надлишкової води з території-самопливна, за способом регулювання водного режиму комбінованої дії, з гончарним дренажем по всій системі, відкритими каналами, шлюзами регуляторами, водовипусками, колекторами, трубчастими переїздами, пішохідними переходами, нагірно-ловильними каналами.

 

 

Канали, і їх функціональне призначення для зрошення і осушення даної системи при ведені в табличній формі (таб. 1. 3)

 

 

 

 

 

 

 

Гідротехнічні споруди і їх призначення для зрошення і осушення даної системи приведені в табличній формі (таб. 1. 6)

 

 

 

На підставі відомості гідротехнічних споруд у типовому господарстві визначають кількість споруд на всій системі у розрізі всіх господарств. Для цього використовують коефіцієнт співвідношення площ аналогічно до визначення протяжності каналів (формула 1. 1).

Результати перерахунку кількості споруд на внутрігосподарській мережі подають у таблиці 1. 8.

 

 

 

У курсовій роботі ми ведемо характеристику регулюючої мережі з типом дренажу (гончарний) з ухилом дрен 0, 002…0, 005м, діаметром дрен 0, 05м, відстань між дренами 50…100 м і глибиною укладання від 0, 8…1, 2 м. нижче рівня промерзання грунту, які з'єднані з колекторами. Стан дренажу: дренаж придатний до використання і є в задовільному стані для використання.

 

 

В даному курсовому проекті водоприймачем і зволожувачем є магістральний канал, вода забирається із ставка, а відводиться по МК в річку Веселуха, ставок водою нас задовольняє в цілому, по стані і водозабезпеченості. І тому можна зробити висновок, що наша осушувально-зволожувальна система забезпечена водними ресурсами і відводу води за межі системи.

 

 

Внутрішньогосподарський план водокористування складається для типової зрошуваної ділянки господарства, план якого видано.

Вихідні дані для розрахунків самостійно беремо із додатку до плану (вихідні дані, табл. 2) по варіанту.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати такі розділи:

• характеристика зрошуваної ділянки;
• план проведення поливів;
• план подачі води господарству;
• проведення внутрішньогосподарського плану водокористування.

На плані зрошуваної ділянки показуються тимчасові зрошувачі, водоміри та свердловини для спостереження за глибиною залягання ґрунтових вод. План наведено на рис. 2.

У розділі “Характеристика зрошуваної ділянки” наводяться:

• місцезнаходження, загальна площа ділянки та її розподіл за видами використання (рілля, сади, виноградники, зрошувані пасовища) ;
• відомості про господарську зрошувальну мережу згідно форми табл. 6;
• сівозміни, планова врожайність та розміщення культур по полях сівозміни на даний рік згідно форми табл. 7. Розміщення культур приймається по відповідному варіанту завдання. Планова врожайність призначається студентом самостійно;
• прийнятий режим зрошення згідно табл. 8.

 

Коефіцієнт корисної дії постійних зрошувальних каналів внутрішньогосподарської мережі (табл. 6) визначається по формулі:

де: Qnt = Qbr – Qf – витрата каналу нетто (л/с) ;

Qbr – витрата каналу брутто (л/с) згідно завдання

Qf – втрати води (л/с) на фільтрацію по довжині ділянкового чи господарського каналів;

Ve – втрати води на фільтрацію у відсотках від витрат каналу брутто на 1 км каналу;

l – діюча довжина каналу в км: