Експлуатація зрошувальної системи в ПСП ім. С. Крушельницької

3) потреба господарства у воді за весь зрошувальний період в тис. м3:

- на полях ( ) - підсумок по гр. 11;

- в точках водовиділу ( ) – підсумок по гр. 13;

4) загальний коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі:

5) потреба господарства у воді в точці водовиділу за декаду в тис. м3:

максимальна ( , перша декада червня) ;

середня ( ),

де: ng – кількість декад за поливний період в яких проводяться поливи;

мінімальна ( , друга декада квітня).

6) середньодекадні витрати води в точці водовиділу в м3/с при таких потребах господарства:

максимальній ( ),

де: 10 – кількість діб в декаді, 86400 кількість секунд/добу;

середній ( ) ;

мінімальний ( ) ;

7) середньозважена зрошувальна норма в м3/га:

8) середнє число поливів:

 План подачі води на типову зрошувану ділянку господарства складається згідно форми табл. 9.

 

План подачі води на зрошувану ділянку

 

 

Складання плану подачі води проводиться в такому порядку:

згідно плану зрошувальної мережі системи (лист КП) встановлюється точка виділу води господарству;

2) із плану проведення поливів (рис 3.) в календарному порядку виписуються строки подачі води та підсумкові витрати (л/с) в точці виділу води господарству (по гр. 12) ;

3) кількість води, що подається за весь період, визначається з урахуванням цілодобових поливів.

 

 

Облік води на зрошувальних системах є основою для проведення планового водокористування. Задачі служби обліку зрошувальної води наступні: отримання даних про водні запаси систем в багаторічному і річному розрізах; визначення витрат і об’ємів води для складання і коригування планів водокористування, визначення втрат води в міжгосподарській і внутрігосподарській зрошувальних мережах; забезпечення систем необхідними даними для звіту і регулювання води в будь-якій точці її забору і подачі; складання фактичних даних експлуатаційної гідрометрії для правильної і своєчасної технічної експлуатації зрошувальної системи.

Експлуатаційна гідрометрія

Для обліку води на зрошувальних системах встановлюються гідрометричні пости.

На міжгосподарській мережі каналів спостереження за термінами і витратами води проводяться при автоматизованому обліку постійно (дані про витрати і рівні води знімаються з приборів 1раз на тиждень), при інструментальному – 3 рази на добу (о 7, 13 і 19 годинах). Облік води, яка надходить в господарство проводиться не рідше двох разів на добу.

Прийнято вважати, що для нормального водообліку необхідно в середньому 10.. 12 постів на 1000 га зрошувальних земель. Водомірні пости поділяються на такі:

Пости обліку водних запасів джерела зрошення – пости зв’язані з опорною мережею або опорні пости. Вони служать для перенесення гідрометричних даних з річкових водомірних постів Гідрометеорологічної служби у ствір водозабірної споруди зрошувальної мережі.

Пости балансового водообліку. Вони призначені для обліку води, яка подається в мережу і на окремі балансові ділянки і скинутої з них. Встановлюються в голові системи, на кордонах балансових ділянок, на колекторно скидній мережі, на транзитних ділянках каналів.

Пости оперативного водообліку. З їх допомогою проводиться розподіл води по мережі каналів системи; встановлюються на всіх вузлах розподілу води (крім останніх вузлів кожного міжгосподарського каналу, де роль постів оперативного водообліку виконують господарські пости).

Пости обліку виділу води водокористувачам (господарські пости). Забезпечують визначення об'ємів води, які подаються господарствам за добу, декаду.

Пости на внутрігосподарській зрошувальній мережі для обліку, розподілу і контролю використання води водокористувачами данного господарства і для визначення фактичних поливних норм.

Вартість робіт по обладнанню одного гідрометричного поста приймається в розмірі 500-1000 грн. На плані зрошувальної системи показуються місця розташування і типи запропонованих гідрометричних постів.

Гідромеліоративні створи

Спостереження за меліоративним станом зрошуваних проводиться за допомогою мережі оглядових свердловин (гідромеліоративні створи). Ці спостереження включають в себе вимірювання глибини залягання ґрунтових вод, а також відбір води і ґрунту для визначення ступеня мінералізації і хімічного складу. Розміщують гідромеліоративні створи вздовж ухилу ґрунтового потоку в розрахунку 1 на 3-6 км; при цьому створи повинні перетинати найнижчі і найвищі точки місцевості. Відстань між свердловинами в створі, в межах зрошувального масиву приймається 1…1, 5 км, а за його межами – до 3 км. Крім основних в кожному господарстві закладаються додаткові, в розрахунку 1 на 100 га. На основі цих даних по режимній мережі складається карта глибин залягання і мінералізації ґрунтових вод і карта меліоративного стану земель

Експлуатаційні шляхи і лісонасадження

Необхідність будівництва експлуатаційних шляхів установлюється з урахуванням мережі існуючих шляхів всіх призначень. Розміщення та протяжність шляхів визначається за планом системи.

Орієнтовна вартість 1 км ґрунтової дороги 2-5 тис. грн. Запроектовані експлуатаційні шляхи показані на плані зрошувальної системи.

Дорожна мережа запроектована вздовж відкритих каналів вздовж низової сторони. Вздовж магістрального каналу розташована з двох сторін з влаштуванням під нею водорозливних воронок через 200 – 400 м. споруди на системі для попереджувального шлюзування при зволоженні земель, а також для забезпечення переїзду транспорту через перепони.

Для забезпечення нормального функціонування осушувальної системи і створення умов для безперебійної роботи сільськогосподарських механізмів на системі запроектована дорожня мережа – з обох боків ГД та вздовж бокових осушувальних каналів (з неробочого боку).

Вздовж каналів зрошувальної і дренажно-скидної мережі необхідно насаджувати деревні і чагарникові смуги. За призначенням лісосмуги поділяються на: полезахисні, призначені для затінення каналів, захисні на розмиво небезпечних ділянках, меліоративного призначення. Лісосмуги проектуються також по межах експлуатаційних ділянок, полів сівозміни, навколо водосховищ, вздовж доріг.

Площу лісонасаджень спеціального призначення на системі можна прийняти рівною 1, 5-2, 0% зрошуваної площі нетто, а вартість посадки їх 500 грн. /га лісонасаджень або 8-10 грн. /га зрошуваної площі.

Зв’язок і автоматизація управління системою

Для забезпечення оперативного управління і контролю за роботою каналів і споруд зрошувальна система повинна бути забезпечена надійними засобами зв’язку та сигналізації. Управління зрошувальною системою проводиться на основі диспетчеризації. Тому всі пункти оперативної роботи повинні бути об лаштовані надійними засобами телефоннгої, телеграфного і радіозв’язку.

У проекті встановлюємо пункти і види зв’язку, визначити, на яких спорудах і до яких процесів їх роботи може бути застосовано автоматику і телемеханіку. Це водовипуски, вузли водовиділу, регулюючі споруди на системі.

 

 

 

 

1. Методичні вказівки з вивчення дисципліни “Експлуатація гідромеліоративних систем” (зрошувальні системи) та виконання курсового проекту студентами спеціальностей 7. 092602 та 8. 092602 “Гідромеліорація” денної та заочної форм навчання / М. Г. Степаненко, Рівне: НУВГП, 2005, – 72с.
2. Натальчук М. Ф., Ахмедов Х. А., Ольгаренко В. И. Эксплуатация гидромелиоративных систем. -М. : Колос, 1983.
3. Бочкарев Я. В., Натальчук М. Ф. Практикум по эксплуатации и автома-тизации гидромелиоративных систем. -М. : Колос, 1980.
4.  Эксплуатация гидромелиоративных систем /Под ред. Н. А. Орловой. -К. : Вища шк. Головное изд-во, І985.