Експлуатація зрошувальної системи в ПСП ім. С. Крушельницької

де: lb – довжина ділянкового каналу, виміряна на плані зрошувальної ділянки.

Коефіцієнт корисної дії тимчасових зрошувачів приймається рівним 0, 90 – 0, 95. Витрати їх назначаються студентом самостійно з урахуванням діючих стандартів, прийнятих способів та техніки поливу.

 

 

Способи поливу культур в табл. 8., приймаються студентом з врахуванням забезпечення повного використання наявних в господарстві дощувальних машин. Кількість і типи цих машин приведені в завданні (див. вихідні дані, табл. 2). Норми та строки поливу для області, в якій розміщена зрошувальна система, приведені в додатку I.

План проведення поливів складається по формі, яка приведена на рис 3.

Графи 1 – 7 рис 3. заповнюються по даних таблиць 6, 7 та 8. Календарні строки проведення поливів, які приведені в таблиці 8 уточнюються, виходячи з тривалості поливу культур, розрахованої з врахуванням продуктивності поливальників (дощувальних машин), витрат внутрішньогосподарської зрошувальної мережі та можливостей господарства по післяполивних обробітках полів.

Розрахунок тривалості поливу культури (наприклад садів сім’ячкових) проводиться в такому порядку:

Встановлюється кількість тимчасових зрошувачів nh, що діють одночасно на поливній ділянці (гр. 8, рис 3.) :

де:   – витрата нетто ділянкового каналу (по табл. 6),

  – витрата брутто тимчасового зрошувача, при поливах по борознах і смугах приймається рівним 40... 80 л/с, а при поливах ДНН і ДДА – рівними витратам дощувальної машини, поділеному на 0, 9 (к. к. д. тимчасового зрошувача). При поливах ДМ „Фрегат”, „Волжанка”, „Дніпро”, КІ-50 і „Кубань” тимчасові зрошувачі не потрібні.

Визначається кількість води, яку потрібно подати для поливу культури:

а) в тимчасові зрошувачі (гр. 9, рис 3.) :

 л/с

б) на поле (гр. 10, 11) :

 л/с

де:   – к. к. д. тимчасових зрошувачів, рівний 0, 9 – 0, 95;

 тис. м3

де: m – поливна норма культури (м3/га) ;

Ак – площа зайнята культурою (га) ;

в) в точку виділу води господарству (гр. 12, 13) :

 л/с,

де:   – загальний к. к. д. постійних і тимчасових зрошувальних каналів господарської мережі, який дорівнює добуткові к. к. д. окремих каналів, по яких вода транспортується від точки виділу до даного поля (див. рис. 2) : тис. м3.

Розмір поливного струменя (Qsd), яким буде оперувати один поливальник (гр. 15), приймається з урахуванням способу, техніки поливу та рівня кваліфікації поливальника.

Поливний струмінь при поливах по борознах і смугах повинен бути кратним витраті нетто тимчасового зрошувача і може змінюватись від 15 до 50 л/с. В даному випадку   = 50 ∙ 0, 9 = 45 л/с, а Qsd=22, 5 л/с. При поливі дощуванням поливний струмінь дорівнює витраті дощувальної машини.

Кількість поливальників (дощувальних машин), що працюють одночасно на одному тимчасовому зрошувачі, дорівнює:

Загальна кількість поливальників в зміну (гр. 16) тоді буде рівною:

Продуктивність одного поливальника (дощувальної машини) за зміну (гр. 17) буде дорівнювати:

де: Qsd – розмір поливного струменя, л/с;

t – тривалість робочої зміни в годинах;

m – поливна норма, м3/га;

кз – коефіцієнт використання робочого часу за зміну, приймається при поливах по борознах та смугах рівним 1, 0, а при дощуванні – 0, 6…0, 9 (в залежності від марки дощувальної машини та величини поливної норми) ;

 – коефіцієнт, який враховує витрати води на випаровування при дощуванні, приймається рівним 1, 1…1, 3, а при поливі по борознах та смугах – 1, 0.

Площа добового поливу (гр. 18) визначається по формулі:

де: nзм – число змін в добі, дорівнює 3 при t=8 год.

Площа добового поливу культури повинна бути узгоджена можливостями господарства по своєчасному проведенню післяполивного обробітку.

Тривалість поливу всієї площі, зайнятої культурою (гр. 19), дорівнює:

 діб

Календарні строки поливу встановлюються відповідно до агротехнічних строків (табл. 8.) та отриманими розрахунковими тривалостями поливів (Т). Ці строки показуються в рис 3. лінією, проведеною у відповідній декаді; на початку та в кінці лінії виписуються початкова та кінцева дати поливу (включно).

При зрошенні дощуванням елементи плану поливів визначаються, виходячи з витрат дощувальних машин, продуктивності та кількості їх в господарстві. При цьому всі дощувальні машини повинні використовуватись з мінімальною кількістю простоїв. На культурних пасовищах графік поливів узгоджується з графіком випасу загонів.

З метою створення найбільш раціонального режиму роботи каналів (безперервна та рівномірна подача води, робота при повній пропускній здатності та ін.) план поливів укомплектовують в межах допустимих відхилень від агротехнічних строків.

Потім підбивають підсумки по гр. 3, 11 та 13, а також підсумкові строчки: площа поливу всіх культур та необхідність у воді в точці виділу по декадах та наростаючим підсумком.

Наводяться планові показники внутрішньогосподарського водокористування:

1) площа зрошення нетто ( ) в га – підсумок по гр. 3;

2) площа поливу в гектарополивах ( ) в га – підсумок наведений в графі останньої декади поливного