Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Електрогальванічна характеристика тканин порожнини рота у хворих з переломами нижньої щелепи, лікованих консервативним методом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стаціонарному лікуванні у щелепно-лицевому відділенні міської клінічної лікарні № 12 м. Києва за період з 1998 по 2001 роки. Контрольну групу склали 33 практично здорові особи такого ж віку.

В залежності від застосованого консервативного методу лікування всіх обстежених хворих розподілили на дві групи: 1 група – 45 хворих, яким для скріплення відламків щелеп використовували загальноприйняті двощелепні алюмінієві шини із заціпними петлями (в якості дротяних лігатур застосовано бронзо-алюмінієвий дріт) та міжщелепною гумовою тягою (шини С. С. Тигерштедта) ; 2 група – 37 хворих, яким для фіксації відламків щелеп були використані стандартні сталеві шини В. С. Васильєва (лігатурний дріт – бронзово-алюмінієвий).
Хворим з переломами нижньої щелепи, за показаннями, проводили видалення зубу з щілини перелому з подальшою хірургічною обробкою післяопераційної рани. На протязі перебування хворих в стаціонарі їм проводилось загальноприйняте медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування. Медикаментозне лікування було однотиповим в обох групах спостереження.
Всім хворим при госпіталізації та в процесі лікування проводилось загальноклінічне обстеження (зясування виду травми, характеру скарг, проводили огляд, пальпацію тканин, перкусію зубів), рентгенографію нижньої щелепи проводили в оглядовій (лобно-носова укладка) та бічних (з кожного боку) проекціях. Хворі були обстежені невропатологом. Комбіновані краніо-фаціальні пошкодження були виявлені в кожній групі спостереження. Пошкодження характеризувались легким ступенем тяжкості закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку). При клінічному обстеженні постраждалих обовязково враховувався ступінь санації ротової порожнини; стан зубів в лінії перелому (видаляли зуби тільки при наявності показань) ; наявність металевих включень в порожнині рота (коронок, штифтів, пломб та ін.). Хворих з металевими включеннями (коронки, пломби) та металевими конструкціями (протези) в ротовій порожнині до обстеження не включали. Також в обстеження не були включені хворі з хронічними шлунково-кишковими (виразки шлунку та ін.) та шкірними захворюваннями (червоний плоский лишай, псориаз, багатоформна ексудативна еритема та ін.).
При госпіталізації та в динаміці лікування хворим проводили такі спеціальні методи обстеження (Табл. 1).
 
Таблиця 1
Методи і строки обстеження хворих
 
З метою уточнення диференціально-діагностичних ознак клінічних форм непереносності сплавів металевих включень в порожнині рота нами було проведено загальноприйняте анкетування за схемою, запропонованою В. С. Онищенко (1995).
Визначення величин електрогальванічних потенціалів металевих включень в ротовій порожнині, слизової оболонки та кістки нижньої щелепи проводили за допомогою цифрового рН-метр-мілівольтметра “рН-150 М”, що має електронну шкалу вимірювань. Вимірювання виконували у відповідності з інструкціями по його експлуатації. Перед проведенням досліджень проводили контроль показань приладу за допомогою імітатора електродної системи. При вимірюванні потенціалів застосовували розроблений співробітниками кафедр щелепно-лицевої хірургії та ортопедичної стоматології КМАПО ім. П. Л. Шупика та Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України діагностичний вольфрамовий голчастий електрод, ізольований фторопластовим накінечником від середовища порожнини рота (патент України № 17622 А від 06. 05. 1997 р.).
Визначення величин електрогальванічних потенціалів металевих шин, дротяних лігатур, слизової оболонки та кістки нижньої щелепи проводили методом, запропонованим В. С. Онищенко і співавт. (патент України № 31262 А від 27. 07. 1998 р.). Величини електрогальванічних потенціалів кістки нижньої щелепи в лінії перелому та металевих включень ротової порожнини порівнювали на здоровій стороні у симетричних ділянках тричі.
Визначення рН ротової рідини проводили за допомогою серійного цифрового рН-метра-мілівольтметра РН-150-М, скляного вимірювального електрода та хлорсрібного електрода
порівняння ЕВЛ-1М2 у відповідності з інструкцією по експлуатації прилада. Слину брали вранці, натщесерце і реєстрували значення рН через 3 хв за інструкцією.
Для дослідження місцевої неспецифічної резистентності проводили визначення числа емігрувавших крізь слизову оболонку щоки нейтрофілів (Дишловий В. Д., 1975) та цитохімічне виявлення в них катіонних білків (КТБ) за В. Е. Пігаревським (1978). Визначення загальної неспецифічної резистентності організму проводили на основі показників, одержаних при реакції відновлення нитросинього тетразолія (НСТ) нейтрофілами периферичної крові (число активованих нестимульованих і стимульованих нейтрофілів, покажчик активності катіонних білків, резерв активації) за методом М. Е. Віксмана, А. Н. Маянського (1979).
Отримані цифрові дані обробляли варіаційно-статистичним методом за Г. Ф. Лакіним (1990) з визначенням критеріїв Стюдента. Клінічні симптоми обробляли з використанням метода Фішера (Гублер Е. В., 1978).
Результати власних досліджень та їх обговорення. В результаті обстеження хворих встановлено, що на 3-ю добу після накладення алюмінієвих шин у обстежуваних вже було виявлено перші клінічні симптоми непереносності сплавів металевих включень (металевий та кислуватий присмак в роті, підвищене слиновиділення, гіперемія та печіння слизової оболонки ротової порожнини, свербіж шкіри). Дана клінічна симптоматика на 3-ю добу обстеження відрізнялась між групами спостереження. У хворих з алюмінієвими шинами деякі клінічні симптоми непереносності сплавів металів зустрічались значно частіше, ніж у хворих із сталевими шинами (металевий та кислуватий присмак в роті – у 5, 4 рази частіше, свербіж шкіри – у 3 рази частіше, гіперемія слизової оболонки порожнини рота – у 2, 5 разів частіше, підвищене слиновиділення – у 2 рази частіше). В динаміці лікування (на 7-у та 14-у добу обстеження) дана клінічна симптоматика у хворих 1-ї групи спостереження зустрічалась ще частіше, а у 2-й групі – рідше. Печіння та гіперемія слизової оболонки більш ніж у 4 рази частіше зустрічались у обстежуваних 1-ї групи спостереження, металевий та кислуватий присмак в роті – у 6 разів частіше, підвищене слиновиділення – у 2
Фото Капча