Елементи варіативності сюжетів в українському кінематографі

 

У статті розглянуто приклади варіативності в українському кіно від часів його появи, зокрема у двох версіях «Наталки Полтавки», а також у двох версіях «Лісової пісні». Аналіз реалізації характерів персонажів дає змогу визначити особливості втілення драматургії творів та її відмінності між версіями фільмів. Зміна характерів персонажів неможлива без відповідної зміни плину драматургічного конфлікту, причому в обох випадках це досягається допоміжними засобами режисури. Визначення творчих особливостей постановки різних фільмів на однаковому першоджерелі, дає можливість усвідомити принципи застосування елементів варіативності в кінематографі.

Ключові слова: варіативність, кінематограф, «Наталка Полтавка», «Лісова пісня».

В статье рассмотрены примеры вариативности в украинском кино со времен его появления, в частности в двух версиях «Наталки Полтавки», а также в двух версиях «Лесной песни». Анализ реализации характеров персонажей позволяет определить особенности воплощения драматургии произведений и ее отличия между версиями фильмов. Изменение характеров персонажей невозможно без соответствующего изменения течения драматургического конфликта, причем в обоих случаях это достигается вспомогательными средствами режиссуры. Определение творческих особенностей постановки различных фильмов на одинаковом первоисточнике, дает возможность осознать принципы применения элементов вариативности в кинематографе.

Ключевые слова: вариативность, кинематограф, «Наталка Полтавка», «Лесная песня».

The examples of variability in the Ukrainian cinema from the time of its first appearance, is given. That includes two versions of «Natalka Poltavka» and two versions of «Forest Song». Article analyses the implementation of the characters to determine the features of embodiment of drama and its differences between versions of movies. Changing the characters is impossible without a corresponding change in the flow of dramatic conflict, witch, in both cases, is achieved with the usage of minor possibilities of directing. Differences of the creative features of various films on the same primary source, enables to understand the principles of usage of the elements of variability the in the cinema.

Keywords: variability, cinema, «Natalka Poltavka», «Forest Song».

Кінематограф відіграє важливу роль у культурній та інформаційній політиці кожної держави. Історія України з 1991 року і до сьогодення наочно продемонструвала ефективність впливу кінострічок на політичну та соціальну ситуацію в країні. При цьому стає дедалі очевиднішим, що закордонний кінематограф, в разі утримання ним домінантних позицій в Україні, не завжди впливає на українське суспільство та культуру позитивно, а іноді можна навіть помітити негативні результати його впливу. І ці результати можуть бути використані сусідніми країнами з метою руйнації української державності, розв’язання збройних конфліктів та навіть окупації окремих частин території України. Можливість українських державних та суспільних організацій змінити політику закордонного кінематографа видається не дуже певною, тому перед українськими кінематографістами стоїть завдання створити власний культурний продукт, який би зміг зайняти домінантні позиції у вітчизняному культурному просторі, а також згодом справляти вплив на політику інших держав у потрібному для країни напрямі. Окрім високої мети служіння Батьківщині, розв’язання ці цього завдання сприятиме відсутності збройних конфліктів на території країни і відповідно збереженню життя українських громадян. Створення популярного культурного продукту передбачає використання останніх досягнень у розвитку виразних засобів кінематографа, одним з яких є принцип варіативності сюжету у кіно. В умовах, коли сьогодні власне кіновиробництво неспроможне ані завоювати прихильність масового глядача, ані випустити потрібну кількість стрічок, залучення глядача до кінотворення за допомогою використання варіативності може дати українським режисерам важливий імпульс розвитку. Для якісного застосування цього принципу слід розглянути історію застосування його елементів в українському кінематографі.

Варіативність у кінематографі передбачає створення кількох стрічок з різними сюжетними лініями на одному матеріалі. Принцип варіативності сюжетів у кіно майже так само давній, як і саме кіно. Світовий кінематограф поступово переходив від застосування варіативності в утилітарних цілях, обумовлених маркетингом або непередбачуваними обставинами, до свідомого митецького застосування цього принципу. На жаль, подібний поступовий розвиток кіно в нашій країні був неможливий. За сам факт існування українського кіно доводилося вести постійну боротьбу, яка в буквальному сенсі коштувала життя багатьом українським митцям. Наявний і сьогодні технічний принцип демонстрації кінофільмів не передбачає прямого використання варіативності, тому для її застосування потрібні були проекти з певною творчою специфікою. А саме – римейк популярного фільму з іншим авторським прочитанням теми, перемонтаж популярного фільму з тою чи іншою метою, створення фільму з авангардистським чи абсурдним сюжетом, створення проекту у кіно та телеверсії тощо. В Україні серед популярного кіно таких проектів було обмаль, тому можна говорити лише про застосування елементів варіативності, причому зазвичай несвідомому і без широкого мистецького завдання. Лише восени 2014 року, Державне агентство України з питань кіно, під час оголошення сьомого конкурсу проектів для формування програми виробництва та розповсюдження фільмів на 2015-2016 рік, висунуло умову, яка започатковує цей підхід у системному застосовуванні варіативності: «При подачі кінопроекту, орієнтованого на широку глядацьку аудиторію, суб’єктам продюсерської системи потрібно надати документи, що підтверджують зацікавленість в участі у створенні фільму загальнонаціональних телеканалів та кінодистриб’юторів; маркетингова стратегія та продюсерське бачення кінопроекту мають містити концепцію створення телевізійної версії фільму»1.

Отже Державне агентство України з питань кіно пропонує використовувати варіативність для отримання версій стрічки з різним хронометражем. Тобто можна говорити про варіативність деталізації сюжету. Це найпростіша форма варіативності, порівняно із варіантами,