Енергетичний профіль спортсмена, як основа індивідуалізації тренувального процесу

Не менш важливим для окреслення індивідуального енергетичного профілю слід вважати й ПАНО-1, який прямо свідчить про потужність, ємність, ефективність жироутилізаційного компоненту аеробного механізму енерговиробництва.

Чим вищий АП, тим більше дана особа здатна до виконання тривалої роботи, фізична потужність якої може бути класифікована від “малої” до “великої”.

АП та АнП є, відповідно, нижнім та верхнім маркерами зони аеробно-анаеробного переходу, діапазон якої відображає мобілізованість та частку системи анаеробного гліколізу в енергозабезпеченні роботи змішаного аеробно-анаеробного характеру.

Максимальна концентрація лактату в крові є показником, який прямо характеризує потужність, ємність, ефективність та мобілізованість анаеробно-гліколітичного механізму енергозабезпечення м’язової діяльності.

Усі вищеописані фактори та компоненти енергетичного профілю мають яскраво виражені індивідуальні особливості і саме ця індивідуально варіабельна факторна структура енергетичного метаболізму (енергетичний профіль), яка значною мірою зумовлена спадково, і піддається зовнішнім (тренуючим) впливам лише до певної межі, є важливою складовою підгрунтя для вибору виду спорту на етапі первинного добору та початкової підготовки, спеціалізації в межах обраного виду та індивідуалізації тренувальних і змагальних навантажень, на пізніших етапах підготовки.

Виявити особливості цієї структури, вираженість певних її складових покликана система багатофакторної експрес-діагностики функціональної підготованості спортсменів за д. м. н., проф. С. А. Душаніним, основою якої є тісна кореляція швидкості деполяризації міокарду лівого і правого шлуночків серця з метаболічними показниками відповідно аеробної та анаеробної енергетичної продуктивності організму.

Ця ж спряженість, у свою чергу, зумовлена принциповою залежністю як швидкості скорочення як волокна міокарду, так і волокна скелетного м’яза від інтенсивності надходження іонів натрію через мембрану всередину клітини, тобто, від роботи калій-натрієвої помпи та швидкості вхідного потоку іонів натрію як у міокарді, так і в скелетній мускулатурі.

Отже, за співвідношенням висоти (вольтажем, який прямо відображає швидкість деполяризації) зубців R і S у певних відведеннях диференційованої до першої похідної електрокардіограми (ΔЕКГ) спокою за Вільсоном можна без навантажувальних тестів, газометрії видихуваного повітря та забору проб крові опосередковано оцінити важливі параметри аеробного та анаеробного енергетичного метаболізму під час м’язової діяльності (визначити енергетичний профіль організму).

На великому експериментальному матеріалі (більш як 5 тис. спортсменів різної спеціалізації та кваліфікації (С. А. Душанін та співавт.)) було доведено тісну кореляцію наступних показників факторної структури енергетичного профілю з певними, об’єктивно визначеними показниками енергетичного метаболізму:

А (erobic) – показник, вирахуваний зі значень вольтажу зубців R і S у відведенні V6, відповідає питомому максимальному споживанню кисню (мл/хв/кг.), причому розрахункова величина співпадає з фактичною, отриманою методом ергоспірографії, у 97, 5% випадків – при суворій оцінці (відхилення не більше, як ± 10%).

Свідчить про потужність, мобілізованість та реалізаційну здатність аеробного механізму енергопродукції, а також про його ефективнісь, хоча й не пов’язаний з економністю та тривалістю виконання аеробно забезпеченої роботи.

A (naerobic) T (hreshold) r (elative) – метаболічна потужність фізичної роботи на рівні ПАНО-2 (% від потужності роботи на рівні МСК). Характеризує аеробну потужність та ефективність (економність), визначається за ΔЕКГ у відведеннях V6 та V2.

H (eart) R (rate) – частота серцевих скорочень на рівні ПАНО-2 (уд/хв.) є показником функціональної ефективності кардіореспіраторної системи, яка прямо відбивається на аеробній потужності та ефективності. Розраховується за вольтажем зубців R та S у відведеннях V6 і V2 та за показником ATr.

При суворій оцінці факторів ATr та HR збіг цих розрахункових показників з даними, отриманими за допомоги ергоспірографії та лактатметрії спостерігається у 89, 7% випадків.

A (naerobic) Т (hreshold) a (bsolute) 2* – відповідає питомому споживанню кисню на рівні ПАНО-2 (мл/хв/кг.), є прямим свідченням аеробної потужності, ємності та ефективності. Розраховується за показниками А та ATr.

An (aerobic) – віртуальний показник анаеробно-гліколітичної потужності, ємності та мобілізованості (умовних одиниць). Чим більший отриманий показник, тим вища здатність організму до енергопродукції анаеробно-гліколітичним шляхом. Розраховується за вольтажем зубців R та S у відведенні V2.

La (ctate) – очікувана максимальна концентрація лактату в крові після спеціально спрямованої м’язової роботи анаеробно-гліколітичного характеру (мг%, мМ/л.). Реально свідчить про потужність, ємність та мобілізованість анаеробно-гліколітичного механізму енергопродукції, розраховується за показником An.

Збіг розрахункового показника з фактично виміряною концентрацією лактату в крові відзначається у 91% випадків при суворій оцінці надійності (розбіжність не більш як ± 10%).

An (aerobic) Al (actic) – віртуальний показник анаеробно-креатинфосфатної потужності та ємності (умовних одиниць). Чим більша величина цього показника, отриманого з розрахунку за ΔЕКГ у відведенні V3R, тим вища здатність організму до вироблення енергії для швидкісної та швидкісно-силової роботи максимальної фізичної інтенсивності. Коефіцієнт кореляції показника AnAl з технічними результатами бігу на 100м. у дорослих складає 0, 905.

T (otal) M (etabolic) C (apacity) – загальна метаболічна потужність та ємність (умовних одиниць) при роботі на рівні МСК. Віртуальний показник сукупності аеробних та анаеробних перетворень, до яких здатен організм при м’язовій роботі критичної потужності. Визначається