Енергетичний профіль спортсмена, як основа індивідуалізації тренувального процесу

Залежність між фактором ТМС та тривалістю критичного зусилля характеризується рівнянням регресії при коефіцієнті кореляції 0, 938.

Збіг розрахункових величини тривалості підтримання МСК з фактичною при суворій оцінці (розбіжність ±10%) спостерігається у 78% випадків.

На жаль система багатофакторної експрес-діагностики за С. А. Душаніним не дає змоги окреслити рівень ПАНО-1, який віддзеркалює потужність, ємність, мобілізованість та ефективність жироутилізаційної складової аеробного механізму енергопродукції.

Для визначення АП варто виконати лактат-тест – не обов’язково максимальний, а лише до сходинки, на якій буде зафіксовано концентрацію лактату 2мМ/л, або трохи більшу.

 

Модельні величини деяких функціональних та метаболічних показників функціональної підготованості (енергетичного профілю) спортсменів різної кваліфікації (С. А. Душанін та співавт.)

 Фактор

 

Квалі-

фікаціяАAnAn-AlAtrHRTMC

Масові розряди≤ 60≤ 30≤ 30≤ 60≤ 150≤ 180

Майстри спорту60-7530-3530-3560-70150-160180-210

МСМК> 75> 50> 35> 70> 170> 210

 

Надзвичайно важливою для практики спортивної підготовки властивістю усіх вищеназваних компонентів енергетичного профілю є їх відновлюваність, яка характеризується фазовістю та гетерохронністю перебігу процесів відновлення кожного з трьох головних енергопостачальних механізмів.

Фазовість перебігу процесу відновлення енергосистеми полягає у послідовній хвилеподібній зміні станів її адаптації від перехідної (тимчасової) декомпенсації до стабілізації на початковому рівні, або виходу на новий, за оптимальних умов, – підвищений рівень функціонального потенціалу (відставленої суперкомпенсації).

Відновлюваність факторів енергетичного профілю оцінюється за динамікою показників у післяробочому періоді через певні проміжки часу (3хв., 30хв, 2, 4, 12, 24 години). При цьому, якщо показник перевищує початковий (доробочий) рівень більш ніж на 10%, то він знаменує фазу суперкомпенсації. Наступне ж його падіння на 10% нижче за початковий рівень позначає настання фази зниженого потенціалу.

Гетерохронність (неодночасність) відновлення енергосистем виявляється у різній тривалості різних фаз адаптації кожної з систем і, власне,

досягнення показниками певної системи певних величин є головним критерієм найсприятливішого моменту для вибіркового тренувального впливу на дану систему, – залежно від мети цього впливу.

Таким загальновизнаним найсприятливішим моментом для повторної розвиваючої спеціалізованої роботи вважається фаза надвідновлення, яка (термінова) настає для креатинфосфатного механізму через 2 години, для анаеробно-гліколітичного механізму – через 4 години, а для аеробного – через 24 години після відповідної спеціалізованої роботи (С. А. Душанін та співавт. на прикладі велосипедистів-шосейників міжнародного класу).

Визначаючи вищеописані фактори індивідуально особливої структури систем енергозабезпечення, кожного зі спортсменів можна віднести до певного умовного типу енергетичного профілю, – задля вибору наступної стратегії і тактики підготовки.

Характеристики умовних типів енергетичного профілю за показниками факторної структури систем енергозабезпечення (жирним друком виділені показники, визначальні для даного типу енергетичного профілю) 3

 

 

Фактор Тип профілюAAnAnAlAТrATaHRTMCLa

Переважно аеробний90, 416, 812, 184, 376, 2191203, 65, 6

Переважно гліколітичний66, 950, 333, 357, 138, 2174207, 616, 8

Переважно креатинфос-фатний68, 633, 352, 667, 346, 2169221, 811, 1

Змішаний аеробно-гліко-літичний86, 543, 324, 366, 057, 6196221, 014, 4

Змішаний гліколітично-аеробний82, 549, 224, 062, 651, 6194218, 016, 6

Змішаний аеробно-креатин-фосфатний87, 617, 535, 583, 373, 0188223, 95, 8

Змішаний креатинфосфат-но- аеробний86, 421, 137, 080, 268, 5187223, 77, 0

Змішаний гліколітично-креатинфосфатний52, 672, 550, 058, 030, 5183233, 024, 2

Змішаний креатинфосфат-но- гліколітичний54, 146, 375, 453, 729, 1154224, 015, 4

Універсальний 83, 740, 539, 867, 456, 4191231, 413, 5

 

З усіх типів метаболічних профілів найчастіше зустрічаються переважно аеробний, змішані аеробно-гліколітичний та гліколітично-аеробний а також універсальний. Зрідка трапляється змішаний гліколітично-креатинфосфатний, ще рідше – змішаний креатинфосфатно-гліколітичний, і зовсім рідко – переважно креатинфосфатний (у даних власних дослідженнях – єдиний випадок). 4*

У межах кожного типу можлива більша чи менша вираженість будь-якого з факторів, що, загалом, і є важливою складовою тієї неповторної індивідуальності кожної людини – у сенсі спортивної обдарованості, – яка обов’язково повинна бути врахована при виборі виду спорту, спеціалізації в межах виду, стратегії і тактики спортивної підготовки на етапах від первинного добору до вищої спортивної майстерності за періодами підготовки у макро- та мезоциклах.

Цими ж дослідженнями встановлено часом значні коливання величин будь-якого з факторів (а отже, – функціональної здатності відповідної системи) навіть протягом одного тренувального дня – залежно від характеру попереднього та актуального тренувального навантаження, отож,

дані про структуру діяльності систем енергозабезпечення, отримані за допомоги системи мультифакторної експрес-діагностики за С. А. Душаніним, можуть бути підставою для гнучкого планування навантажень у межах мікроциклу і навіть одного тренувального дня чи зайняття.

Багато які показники, наведені у таблиці, мають величини, модельні для кваліфікаційного рівня МСМК, хоча й отримані у більшості випадків від спортсменів значно нижчої кваліфікації. До того ж, іноді найяскравіше виражені саме ті фактори, за якими у даного спортсмена не спостерігається якихось “надзвичайних” проявів. 4**

Поза сумнівом, вирішальна “фатальна” роль тут належить спеціальним навантаженням, специфічним для виду спорту, які, проте, не відповідають індивідуальному метаболічному профілеві.

Найчастішою причиною пригнічення у першу чергу суто швидкісних та швидкісно-силових якостей а також аеробної продуктивності є перенасичення тренувального обсягу роботою на лактаттолерантність (розвиток швидкісної витривалості), особливо, інтервально-серійного характеру.

Тобто, у практиці спортивної підготовки поширене зловживання навантаженнями, які за своєю фізіологічною потужністю чи вартістю належать до субмаксимальних, виходячи за межі ПАНО-2, – з усіма наступними несприятливими наслідками.

Водночас ігнорується важливість спеціалізованих навантажень, спрямованих на розвиток суто швидкісних та швидкісно-силових якостей (абсолютної швидкості та сили, темпу, вибухової швидкості та сили), а також загальної витривалості (аеробної продуктивності), як “непотрібних”.

Звідси частково й випливає ситуація, коли переважна більшість спортсменів так і не осягає результату міжнародного рівня в обраному виді спорту, незважаючи на роки виснажливої спеціальної підготовки, водночас пригнічуючи свої, часом унікальні, потенційні здібності до іншого, часто цілковито протилежного за характером виду.

 

 

Енергетичний профіль, як комплекс індивідуальних особливостей м’язового енергетичного метаболізму є такою ж унікальною, значною мірою зумовленою генетично, властивістю кожного спортсмена, як і його антропометричні дані, склад психіки, інтелект тощо.

Багатофакторна система експрес-діагностики функціонального стану та підготованості спортсменів за С. А. Душаніним, попри певний елемент віртуальності, є надійним інструментом окреслення індивідуального енергетичного профілю.

Окреслений на підставі динамічних спостережень енергетичний профіль спортсмена повинен бути вагомим підгрунтям індивідуалізації на всіх етапах багаторічної підготовки, починаючи вже з первинного добору, і, тим більше, – на етапах спортивного вдосконалення та вищої спортивної майстерності – з метою максимального підвищення ефективності підготовки, збереження здоров’я атлета і досягнення ним максимально високого для нього результату та подовження тривалості його перебування на піку форми.

***

1* Термін, впроваджений автором даної статті. У літературі не зустрічається, як визначальний для описуваного явища, оскільки не був представлений компетентним органам, і не внесений до визнаної у науці офіційної номенклатури термінів. На думку автора найточніше передає суть описаного явища, оскільки семантично охоплює і розмаїття параметрів, і їх індивідуальність.

2* Показник, зухвало впроваджений автором даного викладу, виходячи з логіки методики Душаніна.. На думку автора є значно більш інформативним, ніж показник AТr. На жаль, за відсутності відповідного обладнання не міг бути перевірений на відповідність критеріям математичної теорії тестів.

3* Усі дані, наведені в таблиці, взяті з власних досліджень спортсменів різного віку, статі, спортивної спеціалізації та кваліфікації. Обрані найпоказовіші зразки з більш як 200 випробуваних.

4* Можливо, це зумовлене особливостями контингенту випробуваних (представники плавання, тріатлону, шосейного велоспорту, бігу на довгі дистанції, великого тенісу, спортивних танців), енергетичні профілі яких вже змодульовані іноді багаторічною специфічною підготовкою в обраному виді спорту.

Хоча, зокрема, описаний змішаний креатинфосфатно-гліколітичний тип був визначений у велосипедистки-шосейниці – представниці типово витривалісного виду, майстра спорту, неодноразової переможниці всеукраїнських змагань, учасниці чемпіонатів Європи та світу, членкині збірної команди України, яка, втім, ніколи не вирізнялася суто швидкісними чи швидкісно-силовими якостями. 4** Але це є не спростуванням валідності методу, а свідченням генетично зумовлених потенційних можливостей даних систем енергозабезпечення даного організму, які можуть втілитися у видатний спортивний результат лише за умови щасливого збігу цілого ряду інших суб’єктивних та об’єктивних передумов, необхідних для творення видатного атлета, – стану здоров’я даного суб’єкта, його антропометричних особливостей, розвитку морфо-функціональних забезпечуючих систем, морально-вольових та психологічних якостей і ще багато чого іншого.

Крім того, специфічні тренувальні навантаження, властиві для кожного виду спорту, хоча й у багатьох випадках невідповідні до даного енергетичного типу, формують і специфічну працездатність, часто притлумлюючи вияви інших рухових якостей, імовірно, потенційно дуже потужних, зокрема, швидкісних.

У зв’язку з цим можна лише здогадуватися, наскільки дорого фізіологічно коштує високий результат описаній спортсменці (та багатьом іншим) і можна лише припускати, якого успіху вона досягла б, якби спеціалізувалася, скажімо, у гонці переслідування на треку, або від самого початку своєї спортивної кар’єри обрала легкоатлетичний спринт чи біг на середні листанції.

Саме тому вирішального значення за достатньо сприятливих вищезазначених передумов набуває “вдалий” вибір спортивної спеціалізації та максимальне використання можливостей високорозвинених факторів при необхідному зміцненні “слабких ланок”. І саме тому поява та тривала успішна кар’єра видатного атлета є не меншою рідкістю, ніж поява та успіх видатного митця, або вченого.

 

 

Аулик И. В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Медицина, 1990. – с. 61-69, 136-143.

Дж. Х. Уилмор, Д. Л. Костилл, Физиология спорта и двигательной активности. -К. : Олимпийская литература, 1997. – с. 89-100, 191-193.

Система многофакторной экспресс-диагностики функциональной подготовленности спортсменов при текущем и оперативном врачебно-педагогическом контроле. Методические рекомендации / Душанин С. А., Береговой Ю. В., Цветкова О. А. и др. – К. : Министерство здравоохранения УССР, 1986. – 29с.

Управление тренировочным процессом высококвалифицированных спортсменов / Запорожанов В. А., Платонов В. Н. – К. : Здоров’я, 1985. – с. 116-125.

Accusport Gebrauchsanweisung. – Boehringer Mannheim GmbH, Mannheim, BRD, 1993. -96p.

Peter G. J. M. Janssen. Training, lactate, pulse-rate. – Polar Electro OY, Oulu, Finland, 1989. – pp. 23-25, 49, 98, 102.

S. Edwards. Heart-rate monitor book. – Fleet Feet Press, Sacramento CA, USA, 1993. – pp. 23, 54-67, 113-114, 138-139.