Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Епілепсія. Етіологія і патогенез. Класифікація. Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЕКЦІЯ
 
Тема: Епілепсія. Етіологія і патогенез. Класифікація. Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію
 
План
 
1. Визначення
2. Актуальність
3. Класифікація і діагностика
4. Психічні порушення
5. Патофізіологія
6. Диференційний діагноз
7. Лікування
 
Актуальність теми: поширеність захворювання епілепсією становить 0, 5 – 1%. Лікування хворих на епілепсію (особливо з психічними порушеннями) і до сьогодні складає велику проблему, як терапевтичну так і економічну. Тому своєчасне діагностування даного захворювання і правильно призначене лікування дозволяє хворому жити повноцінним життям, запобігати або відстрочувати появу епілептичних психозів, ознак епілептичних змін особистості та епілептичної деменції.
 
1. Визначення
 
Епілепсія – це захворювання, яке характеризується повторними (> 2х) неспровокованими епілептичними нападами.
Під епілептичним нападом розуміється стереотипний розлад поведінки, емоцій, моторних, сенсорних функцій, свідомості, короткий за часом, явно не спровокований і по клінічним проявам який відповідає ЕЕГ.
З точки зору нейрофізіології причиною епілепсії являється надлишкова синхронізація нейронів з вираженою тенденцією до деполяризації із значно більшою амплітудою і частотою ніж в нормальних нейронах. Все це відбувається на тлі структурних уражень паренхіми головного мозку і генетично детермінованого зниження порогу судомної готовності.
Також необхідно відрізняти епілептичну реакцію і епілептичний синдром.
Епілептична реакція – це реакція організму, яка проявляється у відповідь на вплив шкідливого ендогенного фактору надзвичайної сили, наприклад, при отруєнні різними ядами, або під час електрошоку.
Епілептичний синдром – це епілептичні напади, які розвиваються при активно текучих церебральних процесах (пухлинах, абсцесах, аневризмах судин головного мозку).
 
2. Актуальність
 
Частота зустрічальності епілепсії в популяції ~1%. На протязі всього життя епілептичні напади реєструються у 5% населення. Таким чином кожний 20 житель нашої планети на протязі життя переносить хоча би 1 напад. Щодо прогнозу то за даними Всесвітньої Протиєпілептичної Ліги, при якісній фармакотерапії можна позбавити від нападів близько 70% пацієнтів. Історія епілепсії налічує століття.
Епілепсія розглядалась, як Божа кара за гріхи. Хвороба носила назву священної, демонічної, хвороби Геркулеса, падучою, чорною і т. інш. Термін епілепсія вперше з'явився в працях Авіцени в Багдаді (XI ст.). Грецьке слово «епілепсія» означає схоплюю, відображаючи стан переможеного, якого перемогла якась зовнішня сила.
Хворих піддавали жахливим тортурам і позбавляли волі. В подальшому погляди на хворих з епілепсією і епілептичними нападами змінились. Виявилось, що поряд з важкими психічними розладами у хворих можуть бути присутні такі якості, як працездатність, цілеспрямованість, видатна талановитість. Серед найвидатніших особистостей, які переносили епілептичну хворобу найбільш відомі імена Мольєра, Цезаря, Магомета, Свіфта, Достоєвського, Ван Гога, Байрона, Калігули, Петра 1, Наполеона, Паганіні, Сократа, Жанни д'Арк, Данте, Паскаля, Ньютона. Ця хвороба без сумніву наклала відбитки на їх діяльність.
В діагностиці епілепсії важливо звернути увагу на сімейний анамнез, розвиток дитини і захворювання в ранньому дитячому віці, анамнез нападів зі слів пацієнта, де особливу увагу слід приділити суб'єктивному опису нападів, також анамнез нападів зі слів родичів і свідків, що дає змогу об'єктивізувати вид нападів і провести попередню топічну діагностику.
 
3. Класифікація і діагностика
 
Що до класифікації, то прийнято поділяти епілепсію згідно типів нападів і етіології.
По типу нападів епілепсії поділяються на фокальні і генералізовані. Фокальними, або парціальними, називаються напади, які починаються в обмеженій ділянці однієї Із півкуль і можуть розповсюджуватись на Інші відділи головного мозку. Клінічно такі напади проявляються початком розвитку з однобічних моторних, сенсорних (наприклад відчуття неприємного запаху, блимання світла, кругів, зигзагів), або психічних, таких як галюцинації, ілюзії симптомів. Ці симптоми називаються аурою, якщо за ними розвивається порушення свідомості.
Генералізованими називаються напади при яких з самого початку задіяні обидві півкулі, їх особливістю є наявність білатеральних, приблизно семитричних тонічних, або клонічних судом, які супроводжуються втратою свідомості.
Найбільш відомим типом нападів є генералізований тоніко-клонічний, або великий напад (grand mal).
В класифікації епілепсії виділяють також етіологічний чинник, який може бути викликаний чисельними екзогенними і ендогенними факторами. Тому епілепсії поділяють на ідеопатичні, симптоматичні і кріптогенні.
До ідеопатичних належать епілепсії, для яких характерно наявність специфічного патогенезу. Дані епілепсії не являються симптомами іншого захворювання. Більшість з них повлязані з специфічним генетичним чинником. До таких епілепсій, зокрема, належить генералізована епілепсія з простими абсансами, або, як їх називають пацієнти, «завмирання» коли раптово припиняється вся психічна діяльність – хворий залишається в тій самій позі, в якій він був до початку нападу, і через пару секунд напад раптово припиняється, так, що його може не помітити не тільки хворий, а й оточуючі. Частота їх може сягати від десятків і до сотні в день.
До симптоматичних належать епілепсії, які пов»язані з набутим ураженням головного мозку. Практично кожний фактор, який має патогенний вплив на кору великих півкуль може призводити до виникнення нападу. Частими причинами є травма, енцефаліти, судинні ураження, тощо.
Під кріптогенною формою мається на увазі симптоматична епілепсія, де на рівні наших сучасних знань не може бути точно встановлена етіологія. Таких епілепсій 60%.
Найбільш частою фокальною симптоматичною епілепсією є скронева, яка може
Фото Капча