Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Естетичне як соціокультурний феномен (філософсько-історичний аналіз)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
47
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
 
Андрущенко Тетяна Іванівна
 
Естетичне як соціокультурний феномен (філософсько-історичний аналіз)
 
спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
 
Львів – 2008
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Науковий консультант: доктор філософських наук, професор Волинка Григорій Іванович, Національногоого педагогічнийого університету імені М.П. Драгоманова,. проректор з наукової роботи, завідувач кафедри філософії.
Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор філософських наук, професор Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, директор; доктор філософських наук, професор  Панченко Валентина Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри етики, естетики та культурології; доктор філософських наук, професор Карась Анатолій Феодосійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри філософії.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження зумовлена потребами практики, насамперед, пошуком підвищення ролі естетичного в житті суспільства, його ролі в активізації творчої енергії народу. Мабуть, немає більш утаємниченого соціального явища, ніж естетичне. Ним захоплюються, до нього тягнуться і його уникають, його роблять предметом безпосереднього пізнання, інколи просто не помічають. До естетичного з однаковою надією на успіх апелюють наука і релігія, мистецтво і мораль, економіка і політика, теорія і практика. Історія філософської думки, в межах якої розвивається теорія естетичного – естетика, розглядає його як почуття і відношення, цінність та ідеал, специфічний вид діяльності і т.п. Що ж таке естетичне і чому до нього впродовж століть прикута увага найбільш проникливих умів людства? Яке значення має естетичне в житті сучасного суспільства загалом, України зокрема? Окреслені проблеми актуалізували нашу цікавість до цієї складної теми, зумовили її вибір як предмет самостійного теоретичного аналізу.
Дослідницький інтерес до проблеми естетичного як соціального феномена продиктований і його місцем та роллю в житті сучасного суспільства й особистості в умовах глобалізації та інформаційної революції. Суттєве зниження значення естетичного практично у всіх сферах життєдіяльності людини, його поступове сходження з арени активної соціальної дії та переміщення на периферію суспільного життя, втрата до нього відчутної громадянської уваги – такі реалії кінця ХХ - початку ХХІ століття. Ця, безумовно, негативна тенденція в Україні за часом співпала з початком модернізаційних процесів. Її деструктивний вплив виявляється в тому, що вона розмиває фундаментальні засади людської соціальності, від якої (разом з естетичним) поступово відходять добро і справедливість, істина і правда, віра, надія і любов. Отже, руйнація естетичного – феномена, що належить виключно людському способу життя та діяльності – це руйнація гуманізму і людяності. І якщо людство не знайде способу зупинення цієї тенденції, не поставить протектор агресивній бездуховності в широкому розумінні цього поняття, йому загрожує катастрофа, можливо, ще з більш тяжкими наслідками, ніж ті, що продукуються іншими глобальними проблемами сучасної цивілізації. 
У даному контексті проблему естетичного, його захист від руйнівних процесів цілком можна віднести до глобальних проблем сучасності. Підтримка естетичного, його розвиток і реалізація у всіх сферах суспільного життя людини є соціальним завданням і адекватною відповіддю цивілізаційним викликам сучасності. 
Актуальність дослідження також зумовлена духовними процесами, що відбуваються в Україні, значенням естетичного для українського соціуму, людини і культури. Українська культура, маючи давню історію і духовні традиції, завжди вирізнялась глибоким естетичним компонентом. Ще з часів Київської Русі вона чарувала світ естетизмом золотих виробів, філософічністю іконопису, неповторною красою архітектурних рішень, зокрема, монастирських комплексів, церковних споруд. Однак, мало що з минулих культурних надбань збереглось і дісталось у спадок нинішнім поколінням. Майже сімсотрічне бездержав’я негативно позначилось не тільки на економічному та політичному житті суспільства, але й на культурі, моралі, духовності народу та особистості. Останнє стосується і естетичного. Естетичне, краса, творчість у драматичні періоди історії України були відсунуті на задній план суспільного життя. Але вони не тільки не зникли з історії, але й продовжували власний розвиток, щоправда, у формах, непідвладних безпосередньому розпізнанню, або ж завдяки мімікрії в культурі тих народів і держав, що частково чи повністю певний час домінували в українському просторі. Звільнення естетичного від різноманітних історичних форм відчуження є соціальною проблемою, співрозмірною з відродженням людини та культури, розбудовою незалежної державності, становленням громадянського суспільства, його економічної, політичної та соціальної складової. 
Ступінь наукового опрацювання проблеми. Вважається, що проблема естетичного на філософському небосхилі з’явилась у ХVІІІ столітті. З цим твердженням, мабуть, слід погодитись. Як предмет філософської рефлексії, зокрема, в контексті співвідношення з іншими категоріями естетики, вона дійсно актуалізувалась саме в цей історичний період. Разом з тим, естетичне як прекрасне, збуджувало філософські пошуки з тих далеких часів, коли філософія виокремилась як особлива форма духовно-практичного освоєння світу. Краса і прекрасне у буквальному розумінні пронизує мудрі настанови тисячолітніх культур, давньоіндійські і давньокитайські філософські вчення, роздуми єгипетських жерців, повчання та настанови мандрівних мислителів, безсмертні тексти творців античної та батьків-засновників релігійної філософії. Враховуючи загальний контекст філософського аналізу проблеми естетичного, ми умовно виокремлюємо наступні напрями:
- історико-філософський аналіз проблеми естетичного - представлений іменами таких мислителів,
Фото Капча