Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Еволюційні зміни послуг поштового зв’язку

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Рада Поштових Операцій (Postal Operations Council) є технічним та оперативним органом ВПС та складається з представників 40 обраних країн-членів. Вона має справу з практичними, економічними та комерційними аспектами діяльності міжнародної поштової служби. Метою програми діяльності Ради є перш за все допомога поштовим установам модернізувати, поліпшувати та уніфікувати їх поштові продукти. Голова Ради Поштових Операцій обирається її членами.

Міжнародне Бюро (International Bureau), встановлене Бернською угодою 1874 року, знаходиться у Берні та займається загальною підтримкою органів ВПС. Воно виступає, як пов’язуючий, інформаційний та консультативний орган ВПС, а також забезпечує технічну співпрацю між країнами-членами. Міжнародне Бюро відповідає за забезпечення представництва ВПС у його зовнішніх стосунках, головним чином з міжнародними організаціями. Воно не втручається у конфлікти між поштовими адміністраціями та їх клієнтами.
В той час, як офіційною мовою ВПС залишається французька, Сеульський Конгрес проголосив другою робочою мовою Міжнародного Бюро англійську. Під час конгресів та засідань органів ВПС забезпечується одночасний переклад на ще декілька мов, крім французької. Документи та публікації ВПС перекладаються на арабську, китайську, англійську, німецьку, португальську, іспанську та російську мови. Оплату послуг з перекладу здійснює країна, що замовила переклад.
Країни-члени ВПС мають право утворювати обмежені союзи з метою подальшого розвитку кооперації між поштовими адміністраціями та з метою покращення поштових послуг. З цією ж метою вони мають право укладати між собою спеціальні угоди. Однак їх положення не можуть бути менш сприятливими для суспільства, ніж положення, які забезпечуються головними документами ВПС. Зараз існує 14 обмежених союзів, сфера діяльності яких розповсюджується майже на всі регіони світу.
1 липня 1948 року ВПС став спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй. С того часу його співпраця з іншими міжнародними організаціями зросла та поширилась. ВПС підтримує тісні зв’язки з такими програмами ООН, як Програма Розвитку ООН (United Nations Development Programme), Міжнародна Програма ООН з Контролю за Наркотиками (UN Drug Control Programme), Програма ООН з Охорони Навколишнього Середовища (UN Environment Programme), а також з такими спеціалізованими установами, як Міжнародний Союз Телезв’язку (International Telecommunication Union), Міжнародною Організацією Цивільної Авіації (International Civil Aviation Organization), Міжнародною Організацією Охорони Здоров’я (World Health Organization), ЮНЕСКО та Міжнародною Організацією Торгівлі (World Trade Organization). ВПС також має контакти з такими неурядовими міжнародними організаціями, як Міжнародна Організація Повітряного Транспорту (International Air Transport Association), Міжнародна Організація зі Стандартизації (International Organization For Standartization), Світова Митна Організація (World Customs Organization) та Інтерпол. Прикладом співпраці ВПС з міжнародними фінансовими організаціями є його співпраця з Міжнародним Банком з метою дослідження процесу реформ у поштовому секторі. Незважаючи на технічну природу своєї діяльності та невеликий бюджет, ВПС бере активну участь у програмах, що виникають після глобальних конференцій, організованих під егідою ООН, таких, наприклад, як Конференція із Захисту Навколишнього Середовища та Розвитку (Conference on Environment and Development), Світовий Самміт з Соціального Розвитку (World Summit for Social Development) та Четверта Конференція з Проблем Жінок (Fourth Conference on Women) [9, 187].
Принцип технічного співробітництва було додано до Конституції ВПС на Віденському Конгресі у 1964 р. Це було викликано необхідністю надавати допомогу багатьом нещодавно утворившимся країнам, які на початку 60-х приєдналися до ВПС. Кошти на таку допомогу головним чином йшли від Програми Розвитку ООН та інших організацій з підтримки розвитку. Тепер, одначе, головна частина коштів на діяльність у галузі технічного співробітництва йде від внесків, які країни-члени роблять до бюджету або до спеціального благодійного фонду. Одною з головних цілей Групи з Розвитку Поштової Діяльності (Postal Development Action Group), спеціальної робочої групи, яка була створена в межах ВПС, є підвищення зовнішніх фінансових надходжень, спрямованих на реформи та модернізацію у сфері поштових послуг. ВПС також проводить невеликі проекти, які включають навчальні цикли, стипендії на навчання майбутніх членів поштового персоналу та послуги консультантів, які проводять дослідження у сфері поштових послуг.
Поштова служба має всі підстави пишатися якістю своїх послуг, які надаються за розумними цінами. Одначе, разом із швидким ростом конкуренції, альтернативних форм комунікації та вищими вимогами клієнтів, вона має постійно вносити подальші зміни у якість поштових послуг. Як зазначено на Сеульскому Конгресі у 1994 році, дії ВПС з поліпшення якості служби включають:
- поновлення та здійснення якісного обслуговування, яке має бути заснованим на потребах та вимогах клієнтів;
- постійний контроль над якістю міжнародного транспортування пошти та ефективністю світової поштової мережі;
- організація та розвиток практичних програм, спрямованих на поліпшення якості обслуговування;
- встановлення відділу справки та допомоги в Міжнародному Бюро.
Поштова служба постійно використовувала результати наукового прогресу в технології транспортування, щоб якнайскоріше доставити пошту до своїх клієнтів. В багатьох країнах автоматизовані технології використовуються через весь ланцюг обробки пошти для підвищення ефективності та зниження собівартості.
Щоб поширити розповсюдження розвинутих інформаційних технологій на країни, що розвиваються, ВПС розробив проект Глобального Електронного Обміну Даних (EDI project). З розвитком комп’ютерних технологій, які значно полегшують процес обробки пошти та дозволяють обмінюватись електронною інформацієй, поштові служби мають можливість відслідковувати відправку та доставку пошти та надавати цю інформацію клієнтам. Поштові служби також продовжують включати нові технології у коло послуг, які вони пропонують клієнтам. Наприклад, комбіновані поштові вироби, що об'єднують електронну передачу повідомлення з доставкою твердої копії, вже використовуються більш прогресивними поштовими службами.
Сьогодні в світі існує незчисленна кількість людей, які збирають поштові марки. Політика щодо випуску, продажу та використання поштових марок є важливим питанням для будь-якої країни. Час від часу ВПС дає рекомендації щодо тематики поштових марок, яка повинна зробити позитивний внесок у розвиток дружніх міжнародних стосунків. Таким чином у 1989 році Конгрес, що відбувся у Вашингтоні, випустив “Філателістський кодекс етики для держав-членів ВПС”. ВПС також застосував низку заходів для сприяння філателії та встановив Комітет зі зв’язків з основними філателістськими організаціями [5, 98].
Як Вашингтонський (1989), так і Сеульський (1994) Конгреси визнали важливість безпеки, як визначального фактора успіху поштової справи сьогодні. Дійсно, поштова безпека займає пріоритетне місце серед діяльності Союза, щоб допомогти поштовим установам поліпшити їх імідж, якість обслуговування та захистити їх прибутки. Враховуючи це, спеціальна установа – Група із Забезпечення Поштової Безпеки (Postal Security Action Group) – розробила ефективну програму дій до кінця цього століття. Поштові установи мають виконати свої зобов’язання перед клієнтами щодо цілісності пошти та забезпечення безпеки всіх, хто має до неї відношення, включаючи тих, хто відправляє пошту, хто її перевозить та зберігає. Приділення більше уваги клієнтові та розвиток ринку. Великий наголос робиться зараз на співпрацю з організаціями, які представляють великий відсоток користувачів міжнародних поштових послуг. Працюючи у цьому напрямку, контактні комітети були встановлені з представниками друкарської індустрії та деякими філателістськими організаціями. ВПС також прийняв унікальний проект, націлений на розвиток та зростання продажу товарів за допомогою пошти в усьому світі. Це перший проект ВПС, який фінансується як поштовими адміністраціями, так і їх партнерами у приватному секторі.
Всесвітній Поштовий Союз є сучасною установою з давньою історією та багатими традиціями. Поштові клієнти в усьому світі можуть розраховувати на все більш зручні та надійні поштові послуги, які залишаться найбільш доступним та легким міжнародним засобом зв’язку.
 
4 Вплив потреб суспільства на зміст послуг
 
Загальновідомо, що УДППЗ «Укрпошта» має складну розгалужену структуру, яка по суті є сукупністю різноманітних систем та їх складових. Це техніко-технологічна, техніко-економічна, соціальна інфраструктури тощо.
Базисом (основою діяльності) поштового підприємства є його техніко-технологічна інфраструктура, тобто власне мережа поштового зв’язку, від успішного функціонування якої значною мірою залежить стабільний розвиток інших підсистем підприємства. Для визначення пріоритетів розвитку необхідно провести глибокий аналіз стану всіх її складових. Мережа поштового зв’язку має розглядатись як синтез трьох мереж: мережі об’єктів поштового зв’язку, транспортної та інформаційної мереж. Кожна з них має свою внутрішню розгалужену й складну структуру; лише їхня синхронізована робота забезпечує безперервний виробничий поштовий процес.
Проект Концепції розвитку поштового зв’язку України до 2013 року розроблений з метою забезпечення високої ефективності роботи поштової мережі, а отже й підприємства в цілому. Під час створення документа враховано основні тенденції розвитку техніко-технологічної інфраструктури поштового зв’язку провідних країн світу. Серед них – оптимізація мережі поштового зв’язку; комп’ютеризація робочих місць; розвиток нових послуг на базі сучасних інформаційних технологій; удосконалення транспортного забезпечення перевезення пошти; концентрація потоків пошти; створення центрів оброблення пошти; застосування автоматичної ідентифікації поштових відправлень за допомогою кодів оптичного зчитування (штрихові коди, коди ОСК) ; застосування автоматизованих систем контролю за проходженням реєстрованої пошти, надання інформації споживачам про місцезнаходження відправлення; упровадження автоматичних систем обробки статистичної та фінансової інформації, управління фінансовими ресурсами тощо.
Аналіз ситуації, що склалася на вітчизняному ринку, свідчить, що вільний доступ користувача до поштової мережі вступив у протиріччя з можливостями фінансової самодостатності національного оператора. Крім того, структура сукупності об’єктів поштового зв’язку інтенсивно втрачає здатність адекватно реагувати на вплив зовнішніх і внутрішніх чинників.
Аби структура мережі об’єктів поштового зв’язку відповідала світовим стандартам і попиту користувачів, передбачаються такі заходи: підвищення якості надання послуг; скорочення витрат на оброблення й перевезення пошти; створення передумов упровадження систем автоматизованого оброблення пошти; скорочення кількості рівнів ієрархії об’єктів поштового зв’язку.
Досягнення поставлених завдань є можливим завдяки переходу від побудови поштового зв’язку України за адміністративно-територіальним принципом до його побудови за функціонально-територіальним принципом.
На практиці це означає зміну архітектурної структури мережі об’єктів поштового зв’язку з чотирьохрівневої на трьохрівневу. Чотирьохрівнева структура має такий вигляд: відділення зв’язку, районний (міський) вузол зв’язку, обласний вузол зв’язку, зональний вузол зв’язку (ДОПП та інші). Запропонована трьохрівнева структура містить такі складові: відділення зв’язку, окружний вузол зв’язку (ЦПЗ), регіональний вузол зв’язку (сортувальні центри) [7, 132].
Нині потрібно сконцентрувати увагу на оптимальному географічному розташуванні об’єктів поштового зв’язку, реформуванні їхньої мережі у сільській місцевості, скороченні кількості доставних відділень поштового зв’язку шляхом їх укрупнення, впровадженні механізованої доставки пошти в укрупнених доставочних відділеннях поштового зв’язку.
Набутий досвід реформування районних вузлів поштового зв’язку засвідчив необхідність змін у мережі об’єктів поштового зв’язку, пов’язаних з обробленням пошти. Оскільки технологія оброблення вимагає невідкладної оптимізації, потрібно провести її уніфікацію і спрощення за рахунок упровадження єдиної трьохрівневої технології. Подальші кроки оптимізації технології спрямовані на концентрацію значних поштових потоків, використання засобів автоматизованого оброблення пошти, створення крупних сортувальних центрів, істотне підвищення ефективності використання транспортних засобів.
Розвиток мережі поштового зв’язку пов’язаний з питанням удосконалення транспортної системи. Відповідно до розробленого проекту Концепції розвитку поштового зв’язку здійснюється розробка нових систем перевезень пошти в трьохрівневій мережі об’єктів поштового зв’язку для двох варіантів магістральної мережі: перевезення пошти між регіональними сортувальними центрами автомобілями та авіаперевезення (для магістральних перевезень).
Впровадження Концепції розвитку поштового зв’язку України сприятиме досягненню стратегічної мети національного оператора – забезпечення лідируючих позицій з надання послуг поштового зв’язку в Україні, перетворення підприємства на високоефективну та конкурентоспроможну компанію, упровадження світових стандартів якості надання послуг, динамічного просування в прибуткові сектори економіки.
Фото Капча