Фінанси, їх суть та функції. Фінансова система країни

Отже, існування фінансів нерозривно пов'язано з товарно-грошовими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності та основаних на них організаційно-правових формах господарської, у тому числі підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (ВВП) та національного доходу, що виражаються у грошовій формі.

Нині, фінанси розглядають як сукупність економічних відносин, пов'язаних з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів у господарстві країни. А саме, фінанси досліджують в наступних аспектах:

- відносини з приводу розподілу ВВП та формування грошових фондів;

- результат взаємодії держави та товарно-грошових відносин; – рух грошових коштів в часі

- наукова дисципліна та історична категорія

Проте, дані визначення є занадто вузьким для пояснення суті фінансів як інтегруючої категоріі, адже вони розкривають їх суть з точки зору якогось одного аспекту; сутність фінансів можна розкрити так:

- фінанси – історична, соціально-економічна категорія та наукова дисципліна;

- фінанси – мета руху грошових коштів в державі, між окремими

суб'єктами господарювання, домогосподарствами;

- фінанси – вираження функцій грошей як засіб обігу, засіб нагромадження та засіб платежу;

- фінанси – динамічний стан фінансової системи.

Так, у таблиці зображено істотні риси фінансів як економічної категорії.

 

Зазначимо, що у сучасній науці вс ж таки немає одностайності щодо єдиного визначення фінансів, адже категорія має інтегруючий характер та є об'єктом вивчення не тільки загальної теорії фінансів, а і економіки, менеджменту, права тощо.

 

 

Фінансам притаманне виконання двох основних функції: розподільчої і регулюючої, причому вони виконуються одночасно – кожна фінансова операція визначає розподіл суспільного продукту та національного доходу, а також контроль за цим розподілом.

 

РозподільчаКонтролююча

Сутність

Процес розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням. Кількісно відображаючи рух фінансових потоків, фінанси забезпечують контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання, контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та використанням їх за цільовим призначенням. 

Об'єкти

валовий внутрішній продукт, тобто вартість кінцевих продуктів (благ), вироблених на території певної країни резидентами даної країни за певний період часу (переважно за рік) ;

національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо) ;

національний дохід, тобто знов створена вартість (валовий внутрішній продукт за мінусом вартості засобів виробництва та предметів праці, спожитих в процесі виробництва), коли відбувається утворення так званих основних або первинних доходів. Їх сума дорівнює національному доходу. безпосередній об'єкт – грошові розподільчі процеси при формуванні та використанні фінансових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства.

предметом перевірки виступають такі фінансові вартісні показники як прибуток, доходи, рентабельність, собівартість, витрати обігу, податки, відрахування на різні цілі і в різні фонди.

сфера фінансового контролю – практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди тощо).

 

Суб'єкти

держава

підприємства

організації

населенняОсобливі органи і організації, що наділені відповідними повноваженнями: законодавчі органи влади; виконавчі органи управління; податкові та кредитні установи; страхові організації; державні комітети; міністерства і відомства; відділи місцевих рад народних депутатів; фінансові служби підприємств, організацій та установ, ревізійні комісії в кооперативних та громадських об'єднаннях; аудиторські фірми. 

Прояв та реалізація

Через розподільчу функцію реалізується специфічне суспільне призначення фінансів – забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує відомості про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб'єктів господарювання, наскільки економічно ефективно вони використовуються тощо

Одне з найважливіших завдань фінансового контролю – перевірка точного дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств та організацій з розрахунків та платежів. 

 

 

 

Основу економічної структури складають товарно-грошові відносини, що виникають в державі. В цих відносинах приймають участь чотири суб'єкти: держава, регіон, господарюючий суб'єкт та громадянин. Вступаючи у міжособистісні товарно-грошові відносини суб'єкти ініціюють появу фінансових відносин, що призводить до формування фінансової системи.

Фінансова система являє собою сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий або зворотній вплив на економічні та соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів у розмірі окремих ланок.

Принципи побудови фiнансової системи:

1) єднiсть, яка обумовлена єдиною економiчною i полiтичною основою суспiльства, єдиною фiнансовою полiтикою, що реалiзується в життя через фiнансову систему;

2)