Фінансова санація та банкрутство підприємства

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Банкрутство підприємства та причини виникнення

1.2Економічна сутність санації підприємств

1.3 Умови проведення фінансової санації підприємства

Розділ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Розробка плану санації

2.2 Фінансові джерела санації підприємства

Розділ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Розділ IV. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

4.1Характеристика підприємства

4.2Характеристика джерел

4.3Аналіз складу та джерел утворення майна підприємства

4.3.1Складання порівняльного аналітичного балансу

4.3.2 Розрахунково аналітичний показник стану майна підприємства

4.4Аналіз фінансової стійкості

4.5Аналіз фінансових результатів

 

 

За ринкових відносин в Україні, питання пов’язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинний реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів.

Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною його неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, які приводять до незапланованих втрат і не досягнення необхідного фінансового результату чи навіть банкрутства. Виходячи з цього питання дослідження фінансових засад проведення санації та стабілізації діяльності підприємства є важливим для забезпечення його подальшої роботи в ринкових умовах.

 Метою курсової роботи є розкрити суть фінансової кризи на підприємстві, її економічний зміст та причини виникнення, особливості процедури банкрутства підприємств, розкрити економічну суть санацій підприємств та їх фінансові джерела, провестианаліз фінансових результатів діяльності підприємства, а також розробити напрямки стабілізаціїйого діяльності. 

Об'єктом дослідження є санація підприємства «Ветропак Гостомельський Склозавод» та її характерні риси. 

Предмет курсової роботи складає система методів, спрямованих на забезпечення санації підприємств.

Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України - «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

Виходячи з мети і задач дослідження структура роботи включає три розділи. Перший розділ присвячений розкриттю економічного змісту та сутності фінансової санації та банкрутства, проведення санації та стабілізації діяльності підприємства. Другий розділ розкриває аналіз фінансової санації, розробку плану санації та фінансові джерела санації підприємств. В третьому розділі наводяться шляхи вдосконалення санації. 

У роботі використані нормативні документи України, навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відбивають господарську і фінансову діяльність підприємства. А також наукові розробки таких авторів як Терещенко О.О., Бланка І.А., Поддєрьогіна А.М., Стасюка Г. А., Азаренкова Г.М., Гриньова В.М. 

 

 

 

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди. 

В умовах дії ринкових відносин суб’єкти господарювання мають постійно адаптуватися до змін попиту: розширювати асортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціни, оптимізувати структуру витрат. Проте вітчизняні підприємства не змогли безболісно перейти від «ринку продавця», який діяв за адміністративної системи господарювання, до «ринку покупця». Керівники багатьох суб’єктів господарювання за браком належної кваліфікації (або зумисне) довели свої підприємства до межі банкрутства. Однією з негативних тенденцій, яка є наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств, є катастрофічне

зростання кредиторської і дебіторської заборгованості на підприємствах.

Зауважимо, що банкрутство та ліквідація підприємства означають не лише збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання безробіття, що зрештою може стати одним із чинників макроекономічної нестабільності. Істотним є те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значний відсоток становлять такі, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Проте через недосконале законодавство, відсутність належного теоретико-методичного забезпечення санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, брак державної фінансової підтримки виробничих структур та з інших суб’єктивних і об’єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств, у тому числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами. У ринковій економіці банкрутство підприємств — нормальне вище. Банкрутство підприємств — це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління кою не дала позитивних результатів [13].

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою, к правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та

банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування. 

Банкрутство на підприємстві характеризують трьома параметрами: джерелами (факторами) виникнення; видом; стадією розвитку.

 

Термін „санація” походить від латинського «sanare» - оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація можу відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості