Фінансова санація та банкрутство підприємства

Статті агрегованого порівняльного аналітичного балансу наведено в табл.4.1.

 

4.3.2 Аналіз якісних зрушень у майновому стані підприємства

У наведеній таблиці аналіз балансу обмежений одним звітним роком. Велике значення для коригування фінансової стратегіїпідприємства має трендовий аналіз окремих статей балансу за кілька років з використанням методів математичної статистики (середні прирости, кореляційні залежності статей балансу від різних чинників). Розрахунок аналітичних показників стану майна підприємства. Поряд з показниками про майновий стан підприємства, які було отримано в результаті горизонтального та вертикального аналізу балансу, для характеристики майнового стану залучають відносні аналітичні показники. 

 

 

 

Таблиця 4.1.

Порівняльний аналітичний баланс

 

 

 

Висновок

 

За нормативним документом до показників оцінювання майнового стану належать такі:

активна частина основних засобів;

коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт оновлення;

коефіцієнт вибуття.

Формули для обчислення цих та інших відносних показників наведені в дод.2.

За критерієм одного з істотних кінцевих результатів діяльності підприємства «Виручка від реалізації продукції» доцільно проаналізувати майновий стан підприємства за такими двома напрямками:

1. Аналіз співвідношення між темпами збільшення чистої виручки від реалізації продукції (ΔV)(ряд.2000 звіту про фінансові результати) та валюти балансу (ΔВ) ( ряд.2300 або 1900 балансу). Якщо ΔV› ΔВ , то активи (майно) підприємства використовуються ефективніше, ніж у попередньому періоді, якщо ΔV≤ ΔВ- менш ефективно. Розраховуються темпи росту за формулами:

ΔV = ЧВзв /ЧВп,

ΔV = ВБзв /ВБп,

ДеЧВзв , ЧВп, -відповідно чиста виручка звітного та попереднього року(ряд. 035 звіту про фінансові результати);

ВБзв , ВБп,, - відповідно середньорічна валюта балансу звітного та попереднього року (ряд. 1300 або 1900 балансу).

2. Аналіз частки інтенсивних та екстенсивних синників у збільшенні виручки від реалізації продукції, тобто кількісне визначення того, наскільки це збільшення зумовлене збільшенням розміру майна і наскільки – його кращим використанням (таб 4.2).

 

Таблиця 3.2

Вихідні дані для визначення частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції.

Внесок чинника:

Екстенсивного – обчислюється за формулою:

Δа = (ВБзв- ВБп,) * РВзв,

Δа =(891782-1330511)*0,817=-358441,593

Де РВзв, - ресурсовіддіча у звітному періоді.

Інтенсивного – розраховується за формулою:

Δб = (РВзв- РВп,) * ВБзв,

Δб =(0,817-0,95)*891782=-118607,006

Де РВзвтаРВп – відповідно ресурсовіддача звітного та попереднього періодів;

ВБзв – середньорічна валюта балансу звітного періоду (тис.грн.).

 

4.4. Аналіз фінансової стійкості

Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона свідчить про ступінь незалежності підприємства щодо володіння майном, що знаходиться в його розпорядженні, та його використання. Цей ступінь незалежності оцінюють за такими критеріями:

рівнем покриття матеріальних оборотних коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;

платоспроможністю підприємства (тобто потенційною спроможністю підприємства покрити свої термінові зобов’язання мобільними активами);

часткою власного та прирівняного до нього капіталу у сукупних джерелах фінансування.

 

4.4.1. Характеристика фінансової стійкості за критерієм покриття запасів стабільними джерелами фінансування.

Інформаційною базою для проведення розрахунків є Баланс підприємства. Обчислення показників здійснюється на початок та кінець звітного року.

До запасів підприємства відносяться:

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари.

Їх загальна вартість (п.п.- 227792, к.п.- 371959). Загальна сума запасів (З) порівнюється із послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування:

власними обіговими коштами;

власними обіговими коштами і довгостроковими кредитами та позиками;

власними обіговими коштами, довго – та короткостроковими кредитами і позиками.

Сума власних обігових коштів (ВОК) визначається як різниця між власним капіталом (ВК) та вартістю необоротних активів (НА),на покриття якої, насамперед, спрямовується власний капітал:

ВОК = ВК - НА,

ВОКпопер =-161836

ВОКзв =-227751

Де ВК – власний капітал (сума рядків балансу 1495,1525,1665);

НА – вартість необоротних активів (рядок 1095 балансу).

Власні обігові кошти є частиною обігових коштів підприємства, яка фінансується за рахунок його власного капіталу, при цьому забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів прирівнюються до власного капіталу.

Необхідною умовою фінансової стійкості підприємства є позитивне значення величини суми власних обігових коштів.

Розрізняють чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість має місце, коли виконується нерівність

З ≤ ВОК.

Це означає, що для забезпечення формування запасів підприємства достатньо його власних обігових коштів. В цьому випадку гарантується повна платоспроможність підприємства.

2. Нормальна стійкість характеризується виконанням співвідношення:

З ≤ВОК + Кд 

ДеКд- довгострокові кредити та позики (рядок 480 балансу)

Для забезпечення формування запасів, крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики. При цьому також гарантується платоспроможність підприємства.

3. Нестійкий фінансовий стан виникає тоді, коли для