Фітохімічне вивчення setaria italica та створення на її основі лікарських засобів

Визначено оптимальні умови і розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з трави чумизи (новизна розробленого оригінального фітозасобу підтверджена поданою заявкою до Укрпатенту на корисну модель № u 2007 13310 від 29.11.2007 (Рішення про видачу патенту на корисну модель від 19.12.2007).

Вперше вивчено анатомічну будову сировини – трави та плодів чумизи і визначено діагностичні ознаки.

Вперше для рідкого екстракту з трави чумизи визначена гостра токсичність, встановлена протизапальна та діуретична активність.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з трави чумизи з протизапальною та діуретичною активністю. Розроблено проекти АНД на «Траву чумизи», «Плоди чумизи», «Рідкий екстракт з трави чумизи». 

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету; кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету; кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

-інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз сучасних досягнень за обраним напрямком, що стало підґрунтям для вибору об`єктів дослідження;

- встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів та їх фракційний склад, а також амінокислот, органічних кислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, кумаринів, жирних кислот, стеринів, вітамінів, хлорофілів, каротиноїдів, мікро- та макроелементів;

- ідентифіковано 56 речовин, з них виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 18 фенольних сполук; 2 ангідроцукрів; 24 жирних кислот; 12 стеринів. Встановлено наявність та кількісний вміст 16 амінокислот, 27 мікро- та макроелементів; 

-розроблено спосіб та одержано рідкий екстракт з трави чумизи;

-вивчено анатомічну будову трави та плодів чумизи;

-розроблено проекти АНД на сировину: «Трава чумизи», «Плоди чумизи» та «Рідкий екстракт з трави чумизи».

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на науково-практичних конференціях різного рівня: «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Тернопіль, 2004); «Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации» (Ташкент, 2005); II Міжнародному симпозіумі «Методи хімічного аналізу» (Ужгород, 2005); «Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє» (Харків, 2005); VI Національному з`їзді фармацевтів України (Харків, 2005); X Международном съезде Фитофарм 2006 «Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов растительного происхождения (г. Санкт-Петербург, 2006); II Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006); Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя» (Київ, 2007); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні»(Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових робіт, у тому числі 4 статті (3 у наукових фахових виданнях), 8 тез доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 7 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 167 сторінок машинописного тексту. Робота ілюстрована 65 рисунками і 32 таблицями. Обсяг основного тексту дисертації складає 126 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 155 найменування, з них 103 кирилицею та 52 латиною.

 

 

Ботанічна характеристика родини злакові. Характеристика роду мишій (Setaria Beauv.), розповсюдження, хімічний склад, біологічна активність деяких представників роду, застосування чумизи в медицині та народному господарстві (огляд літератури)

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику родини злакові та роду мишій, який об`єднує більше 120 видів, з яких на території країн колишнього СРСР налічується тільки 9 видів, в Україні з них зростає 4 види. Мишій італійський широко культивується в світі, зокрема в Україні вирощують сорт чумизи Дніпровська згідно ТУ У 01.1-30378663-001-2002. Сорт характеризується багатим вмістом біологічно активних речовин і може використовуватися не тільки як зернокруп`яна культура, що є сировиною для продуктів дитячого, дієтичного та лікувально-профілактичного харчування, але й як фуражна та лікарська сировина. З плодів чумизи отримують олію, яка може застосовуватися в косметології і медицині.

Хімічний склад трави та плодів чумизи вивчено недостатньо. Тому актуальним є фітохімічне і фармакологічне дослідження рослинної сировини чумизи з метою розробки аналітичної нормативної документації для стандартизації сировини, що дасть змогу створення лікувально-профілактичних засобів на її основі, враховуючи біологічну дію і забезпеченність сировинною базою.

 

Дослідження хімічного складу та ідентифікація біологічно активних речовин трави та плодів чумизи

За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в траві та плодах чумизи виявлені полісахариди, вільні та зв`язані цукри, ангідроцукри, амінокислоти, органічні кислоти, прості феноли, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, жирні кислоти та стерини.

Проведено фракціювання полісахаридів, в результаті чого виділені водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР), геміцелюлози (ГЦ). Вперше в полісахаридному комплексі плодів чумизи методом газової хроматографії/мас-спектрометрії були виявлені 1,6-ангідро-β-D-глюкопіраноза (С6Н10О5; Mм=162) і 1,6-ангідро-α-D-галактофураноза (С6Н10О5; Mм=162). Результати дослідження підтверджено мас-спектрами ідентифікованих ангідроцукрів.

З метою комплексного дослідження трави та плодів чумизи нами були отримані ліпофільні фракції. Вихід ліпофільних речовин з трави чумизи становив 2,97 %, з плодів – 9,60 %. Для вивчення якісного складу ліпофільної фракції плодів було застосовано тривимірну скануючу спектрофлуориметрію в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра. Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновок щодо наявності в ліпофільній фракції фосфоліпідів, які мають ароматичні