Фітохімічне вивчення setaria italica та створення на її основі лікарських засобів

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

спостерігалося, що дозволило припустити наявність ортодигідроксиугрупування в С-31 та С-41 положеннях у речовин 2.16 і 2.17 та відсутність його у речовин 2.15 та 2.18. З калію гідроксидом в спектрах досліджуваних сполук спостерігались значні батохромні зсуви максимумів І смуги на 52-65 нм та ІІ смуги на 8-10 нм, що свідчило про наявність гідроксильної групи в С-41 положенні глікозидів. Цирконілу хлорид викликав в спектрах сполук батохромний зсув довгохвильової смуги на 45-77 нм, який зникав при додаванні лимонної кислоти, що характерно для вільної гідроксильної групи в С-5 положенні. В продуктах кислотного гідролізу С-глікозидів по Кіліані були отримані аглікони та ідентифіковані як лютеолін (для сполук 2.16 і 2.17) та апігенін (для сполук 2.15 і 2.18). В гідролізаті речовин 2.15-2.18 ПХ з вірогідними зразками моноцукрів було ідентифіковано D-глюкозу. Проби змішування досліджуваних С-глікозидів з вірогідними зразками не давали депресії температури плавлення. Таким чином, проведені дослідження дали змогу охарактеризувати виділені С-глікозиди: речовину 2.15 – як апігенін-8-С-β-D-глюкопіранозид (вітексин); 2.16 – як лютеолін-8-С-β-D-глюкопіранозид (орієнтин); 2.17 – як лютеолін-6-С-β-D-глюкопіранозид (гомоорієнтин); 2.18 – як апігенін-6-С-β-D-глюкопіранозид (сапонаретин) (див. табл. 3).

Речовини ліпофільної фракції. На підставі даних ГХ/МС ідентифіковано 24 жирні кислоти (див. табл. 1) та 12 стеринів (див. табл. 2).

Ангідроцукри. На підставі даних ГХ/МС були виявлені 1,6-ангідро-β-D-глюкопіраноза (С6Н10О5; Mм=162) і 1,6-ангідро-α-D-галактофураноза (С6Н10О5; Mм=162).

Визначення кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин в траві та плодах чумизи

З метою стандартизації сировини та визначення можливості її комплексної переробки проведено визначення кількісного вмісту основних груп БАР. Гравіметричним методом встановлено кількісний вміст полісахаридів, який становить в траві чумизи 9,19 %, в плодах – 20,18 %. Із шроту, який залишився після отримання ліпофільних фракцій, послідовно виділяли фракції полісахаридів: водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин, геміцелюлоз. Результати визначення вмісту полісахаридів за фракціями наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Кількісний вміст полісахаридів за фракціями в траві та плодах чумизи

Чумиза широко використовується як харчова та кормова культура, тому важливо було визначити вміст амінокислот та білка. Використовуючи амінокислотний аналізатор, в траві та плодах чумизи було визначено кількісний вміст 16 амінокислот. В рослинній сировині чумизи домінує глутамінова кислота. Вміст білка встановлювали за методом Лоурі.

Зі сполук фенольного комплексу було визначено кількісний вміст флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, кумаринів (спектрофотометричним методом у перерахунку на лютеолін, хлорогенову кислоту та умбеліферон відповідно), суми поліфенолів, що окиснюються (за методом Левенталя). Титриметричними методами було встановлено кількісний вміст органічних кислот та кислоти аскорбінової.

Методом атомно-емісійної спектроскопії визначено вміст у траві чумизи 16, у плодах – 27 мікро- та макроелементів. Ряд залежності такий: калій, силіцій, кальцій, магній, натрій, фосфор, ферум, алюміній, цинк, манган.

В ліпофільних фракціях трави та плодів чумизи методом ГРХ було визначено кількісний вміст жирних кислот і стеринів. Кількісний вміст жирних кислот та стеринів було визначено в ліпофільній фракції плодів чумизи методом ГХ/МС.

З метою стандартизації ліпофільних фракцій трави та плодів чумизи були визначені основні числові показники: кислотне число, число омилення, ефірне число, йодне число та вміст хлорофілів і каротиноїдів.

Одержання рідкого екстракту з трави чумизи, стандартизація сировини : трави, плодів та екстракту чумизи і вивчення його фармакологічної активності

З метою створення нових лікарських субстанцій з достатньою сировинною базою нами було розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з трави чумизи (новизна розробленого оригінального фітозасобу підтверджена поданою заявкою до Укрпатенту на корисну модель № u 2007 13310 від 29.11.2007).

Оптимальними умовами виділення БАР з трави чумизи є екстракція сировини, подрібненої до розміру часток 3-5 мм, 10 % етанолом при кімнатній температурі протягом 8-10 годин. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентом становило 1:6-1:7. Рідкий екстракт – це рідина темно-коричневого кольору, слабо-гіркуватого смаку, з приємним специфічним запахом чумизи.

Вивчення гострої токсичності, протизапальної та діуретичної активності рідкого екстракту з трави чумизи проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ при консультативній допомозі професора Деримедвідь Л.В.

Результати вивчення гострої токсичності рідкого екстракту з трави чумизи дозволило віднести його до практично нешкідливих речовин.

Діуретичну дію екстракту з трави чумизи вивчали за його впливом на спонтанний діурез у дослідних тварин. Результати показали, що екстракт з трави чумизи у дозах 0,05 та 0,1 мл/100 г маси збільшував сечовиділення за 2 години на 26,1 – 77,6 %, а за 4 години – на 52,4 – 107,6 %. Препарат порівняння – нефрофiт в експерименті збільшував діурез на 70,1 % за 2 години і на 83,7 % за 4 години відповідно.

Дослідження впливу рідкого екстракту з трави чумизи на спонтанний діурез показало, що він при однократному введенні підвищував кількість добового споживання води на 15,3 %, підсилював клубочкову фільтрацію на 17,2 %, збільшував екскрецію натрію – на 43,8 %, екскрецію калію – на 5,2 %. Нефрофiт при однократному введенні підвищував кількість добового споживання води на 8,9 %, збільшував клубочкову фільтрацію на 5,9 %. Під дією нефрофiту збільшувалася екскреція іонів натрію на 25,9 %, калію на 18,2 %.

Протизапальні властивості рідкого екстракту вивчали на моделі ексудативного набряку, який викликали введенням 1 % розчину карагеніну щурам субплантарно. Як препарат порівняння