Фізична працездатність та дослідження психофізичних властивостей спортсменів-стрілків

показники самопочуття (ЧСС, АТ) та суб’єктивні дані про працездатність;

результати стрільби;

динаміка спеціальної працездатності.

Лікарсько-педагогічні спостереження проводилися систематично. Це дало можливість порівняти результати отримані на поточних і попередніх заняттях. Здійснювався аналіз карт дослідження спортсменів, які включали дані про самопочуття, зовнішні ознаки, пульс, артеріальний тиск, дихання перед початком тренування, під час його проведення та у відновному періоді. Також аналізувалися фізіологічні криві тренувальних занять.

Важливим також є дослідження динаміки змін властивостей уваги (концентрації та стійкості).

Дослідження динаміки змін психофізичних властивостей потрібно проводити з обов’язковим урахуванням суб’єктивного спостереження власне самих спортсменів за своїм функціональним станом та фахівців, що займаються відповідними дослідженнями.

Область досліджень має досвід, що показує можливість використання суб’єктивних оцінок для об’єктивного аналізу власних реакцій та відчуття людини.

Суб’єктивні оцінки збагачують розуміння результатів інструментальних досліджень. Без врахування самооцінок неможливо перевірити ніякими інструментальними методами, наприклад, психологічні властивості особистості, емоційний стан, тривожність.

Про роль суб’єктивного фактора в оцінці діяльності людини писав Ухтомский А. А. (1927) :,, Так звані суб’єктивні показники такі ж об’єктивні, як і всякі інші для того, хто вміє їх розуміти та розшифровувати’’.

Важливими також є дослідження психофізичних властивостей як інтенсивність, стійкість та зосередженість [4]. Стійкість уваги визначається здатністю суб’єкта утримувати увагу на одному об’єкті або дії на протязі достатньо тривалого часу.

Для спортсменів з стрільби кульової необхідна певна степінь швидкості сприйняття та переробки інформації.

Для визначення найбільш необхідних для спортсмена з стрільби кульової властивостей уваги, концентрації та стійкості використовується тест Є. В. Комової [3]. Він полягав у переробленні специфічної інформації (,, Положення мушки в прорізі’’) по швидкості та кількості допущених помилок.

Спортсмени-стрілки працювали з коректурними таблицями після тренувальних навантажень, закінчення ударних мікроциклів, перед використанням та після використання засобів реабілітації (контрольна та експериментальна групи). Коректурні таблиці містили певну кількість різних варіантів положення мушки у відкритому прицілі. Спортсмени прагнули як можна швидше порахувати кількість << рівних мушок>> в таблиці. Для того щоб виключити швидке запам’ятовування розміщення <<рівних мушок>> ми використали три варіанти таблиць. У підсумку враховувався час перегляду таблиць та кількість помилок. Результати заносилися в протоколи.

Швидкість сприйняття та переробки зорової інформації визначалася згідно формули:

358, 8 – Zn

S = ____________

T

де, S – швидкість сприйняття та переробки інформації в біт/с;

Zn – кількість втраченої інформації, Z = 2, 807, n – кількість допущених в тесті помилок;

T – час перегляду таблиці в секундах;

358, 8 – об’єм інформації всієї таблиці.

Аналіз швидкості та переробки інформації дав можливість визначати настання втоми у спортсменів, рекомендувати відповідні відновні засоби. Також спортсмени з високою S (біт/с) у своїй абсолютній більшості (95%) показували кращі спортивні результати на протязі спортивного сезону.

Визначення гостроти зору спортсменів з стрільби кульової різної кваліфікації здійснювалось згідно загальноприйнятної методики Д. А. Сівцева з інтернаціональними знаками – кільцями Ландольта. Гострота зору визначалася на відстані 5 м від досліджуваного до таблиці.

Розрахунок параметрів знаків здійснювався наступним чином: гострота зору у лікарській практиці визначається дробом:

V= d / D,

де V – гострота зору, d – фактична відстань таблиці від досліджуваного,

D – відстань, з якої буква чи знак видно під кутом в одну хвилину.

Гостроту зору ми визначали до та після використання комплексу відновних заходів. Отримані результати ми порівнювали за допомогою методів математичної статистики.

Оцінка гостроти зору виявила тенденцію до деякого її зниження у спортсменів з стрільби кульової після ударних мікроциклів та повернення до вихідного рівня з незначним покращенням зору. Таким чином, оцінка гостроти зору показала, що специфічна робота зорового аналізатора під час стрільби та спеціальних стрілецьких вправ призводить до його втоми, а використання відповідного комплексу відновних заходів до покращення функції органу зору.

На основі методичних вказівок по спеціальній фізичній підготовці Республіканського науково-методичного кабінету Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту була розроблена функціональна проба – 20 підйомів з утриманням 5 с. та опусканням пістолета в позі приготування до стрільби. Досліджувався функціональний стан організму спортсменів на навантаження, що поєднує силову витривалість в динамічному та статичному режимі, стійкість системи,, стрілець-зброя’’. Проводилося вимірювання показників пульсу та артеріального тиску перед проведенням проби та одразу після завершення (1-5 хв. відновлення). Функціональна проба дала нам можливість оцінити реакцію серцево-судинної системи, в першу чергу провести аналіз періоду відновлення, та визначити зміни спеціальної витривалості, виявити тенденцію до зниження рівня спеціальної працездатності до кінця ударних циклів під дією втоми, яка накопичується в організмі спортсменів і покращення відновлення після використання спеціально підібраних засобів відновлення.

 

 

Аналіз науково-методичної літератури показує використання окремих методик дослідження психофізичних властивостей з метою оцінки в першу чергу рівня працездатності спортсменів з стрільби кульової та недостатнє їх використання для аналізу ефективності комплексів відновних засобів.

2. Рекомендується використовувати ефективні та доступні суб’єктивні та об’єктивні методики дослідження психофізичних властивостей.

3. Дослідження змін психофізичних властивостей у спортсменів з стрільби кульової під впливом тренувальних навантажень дало змогу нам отримати результати, що вказують на зниження загальної та спеціальної працездатності, а також здійснити оцінку комплексу відновних засобів.

4. Застосування методик дослідження сприяє збільшенню ефективності тренувального процесу, допомагає прискоренню відновних процесів.

Перспективи подальших досліджень: Для всебічної оцінки рівня загальної та спеціальної працездатності, психофункціонального стану спортсменів з стрільби кульової, раціонального використання засобів відновлення необхідно використовувати вищенаведені методики дослідження, порівнювати їх з дослідженнями інших фахівців на різних етапах річного тренувального циклу спортсменів.

 

 

1. Вайнштейн Л. М. Основы стрелкового мастерства / Л. М. Вайнштейн. – М. : ДОСААФ, 1960. – 74 с.

2. Волков В. М. Восстановительные процессы в спорте / В. М. Волков. – М. : ФИС, 1997. – 144 с.

3. Володина И. С. Педагогическая оценка уровня подготовленности стрелков-пулевиков / Володина И. С., Корх А. Я., Комова Е. В. // Совершенствование системы подготовки высококвалифицированных спортсменов: Тез. XVII респ. науч. -метод. конф. – Ереван, 1988. – С. 98-100.

4. Воропаева Е. В. Динамика работоспособности в пулевой стрельбе и способы ее оптимизации: дис. канд. пед. наук: 13. 00. 04,, Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / Е. В. Воропаева. – М., 2002. – 189 с.

5. Грегг Д. Ж. Опыты со зрением / Д. Ж. Грегг. – М. : Мир, 1979. – С. 24-31.

6. Платонов В. Н. Теория и методика спортивной тренировки / В. Н. Платонов. – К. : Здоровье, 1984. – 363 с.

7. Петрук І. Д. Оптимізація процесів відновлення кваліфікованих спортсменів за допомогою поєднання спортивного масажу з іншими засобами відновлення / І. Д. Петрук, І. М. Григус // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. Зб. наук. праць. Вип. VI, ч. II. – Рівне, 2009. – С. 59-64.

8. Петрук І. Д. Підвищення ефективності процесів відновлення під час підготовки спортсменів з стрільби кульової / І. Д. Петрук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – ХДАДМ, 2010. – С. 108-112.

9. Полякова Т. Д. Профилактика и реабилитация: метод. реком. / Т. Д. Полякова. – Минск: БРИФК, 1992. – 34 с.

10. Пятков-Мельник В. Т. Стрілецько-спортивна наука України / В. Т. Пятков-Мельник // Спортивна наука України: науковий вісник ЛДІФК. -Електронне наукове фахове видання. – Львів, ЛДІФК, 2006. – 371 с.

11. Розенблат В. В. Проблема утомления / В. В. Розенблат. – М. : Медгиз, 1975. – 123 с.

12. Ставицкий К. Р. К вопросу о контроле за психической работоспособностью спортсменов / К. Р. Ставицкий, Н. А. Худадов // Теория и практика физической культуры. – 1987. – №10. – С. 33.

13. Sport an der grenze menscher leistungsfa higkcit: hymporium, Kiel 21/23/ Juni 1980/ Hrsg. von H. Riedeert. – Berlin: Springer, 1981. – X, 267 c.