Фольклорна проза із зібрання П.Чубинського: історичні здобутки і сучасні проблеми дослідження

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

набралі тощо. При публікації часом траплялися перестановки слів чи цілих синтагм, робилися заміни окремих слів, змінювалися морфологічні форми тощо. Цей перелік можна продовжувати, та метою зіставлення є не ретельне облікування змін (хоча така робота неодмінно має бути здійснена і стане підставою для подальших передруків), а наголошення на необхідності критичного ставлення до текстів у процесі їх публікації в майбутньому. Так, наприклад, коли йтиметься про підготовку узагальнюючого тому казок у серії “Українська народна творчість” або антологічних видань і хрестоматій, мабуть, недоречним буде відтворення усіх рис тексту публікації (винятком можуть бути лише факсимільні видання, що репрезентують зібрання як пам’ятку культури), а застосування критично-дипломатичного методу едиції20 вимагатиме серйозних зусиль, спрямованих на максимальне відновлення автентичної форми текстів, що передусім мають спиратися на детальне вивчення рукописів, на розуміння тих принципів, якими керувалися збирачі, редактори текстів, а також на глибоке вивчення особливостей правописної ситуації у часи створення рукопису та його публікації. Останнє питання належить до числа найменш розроблених не лише в аспекті текстології фольклорних видань, але й в українському мовознавстві в цілому, навіть попри існування спеціальних студій, присвячених їх розгляду21.

Тому надзвичайно актуальне сьогодні завдання перевидання багатьох раритетних нині праць минулого, в тому числі й зібрання П. Чубинського, що мало високий для свого часу рівень підготовки, нині вимагає попередніх ґрунтовних джерелознавчих розшуків, поза якими ці публікації не займуть належного місця в історії української науки.

Розглядаючи цю проблему в історичній перспективі, можна констатувати: після винятково сумлінно підготовлених видань К. Грушевської22 та М. Левченка23, упродовж багатьох десятиріч у радянські часи практика фольклорних видань була надто спрощеною. При перевиданні записів фольклору минулого вони зазвичай піддавалися досить істотному редагуванню, оскільки більшість видань, навіть із серії “Українська народна творчість”, що здійснювалося видавництвом “Наукова думка”, були задекларовані як науково-популярні, розраховані на широкого читача, а не на суто наукове користування. Так само і фольклорні публікації інших видавництв не мали на меті оприлюднення автентичних фольклорних записів. За цих умов точність відтворення текстів передусім залежала від сумлінності укладачів. Можна навести парадоксальні приклади, коли, зокрема, записи Д. Яворницького, опубліковані в академічному виданні – томі “Легенди і перекази”24, були відтворені значно менш точно, ніж у популярній публікації видавництва “Веселка”, розрахованій на читача шкільного віку25.

Такі факти засвідчують наявність двох протилежних текстологічних тенденцій. Одна з них полягає у досить довільному редагуванні фольклорних текстів. На противагу текстам літературним, де авторові належить вирішальна роль, варіативні усні тексти видавалися такими, що надаються до редакторських змін без особливих втрат. Інша ж тенденція полягала у визнанні незаперечного авторитету тексту збирача, який часто відтворювався без аналітичного розгляду й оцінки. Протистояння цих двох тенденцій, на жаль, не завджи було плідним. Натомість на практиці упорядники фольклористичних видань вкрай рідко дотримувалися хрестоматійної текстологічної вимоги попереднього вивчення історії та критики тексту і внесення обґрунтованих коньєктур. Своєрідна наукова банальність констатації необхідності здійснення цих процедур засвідчує наявність серйозних і невідкладних проблем текстології фольклору, які вимагають ретельного осмислення й нагального розв’язання.

Аналіз текстологічної та едиційної практики, зокрема окремих сторінок історії та атрибуції текстів26 визначного зібрання української прози, здійсненого Павлом Чубинським, є ще одним підтвердженням не лише великого значення цієї праці для української фольклористики, але й того, що її подальше вивчення розкриє перед дослідниками нові й надзвичайні цікаві факти історії науки, поповнить і удосконалить її джерельну базу.

У передмові до другого тому П. Чубинський зазначає, що до літа 1870 року він здійснив три виїзди, у яких брали участь також І. Чередниченко та В. Кравцов (остання експедиція) і визначає загальну кількість здійснених записів, що за його підрахунками сягає 98-ми текстів (останні розвідки, щоправда, дають підстави внести деякі уточнення щодо кількості записів).
Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка / Сост. Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. – Л.: Наука, 1979.
Отчет о двадцать втором присуждении наград графа Уварова. – Журнал Министерства Народного Просвещения. – Ноябрь, ч. CCVI. – СПб., 1879. – С. 6.
Пыпин А. Н. История русской этнографии. – Т. ІІІ. СПб., 1891. – С. 349.
П. Чубинський, зокрема, зазначає, що він “не обмежився Піденно-західним краєм в адміністративному відношенні, а приєднав сюди південні частини Гродненської і Мінської губерній, західні Люблінської та Сідлецької і південно-східну частину Бессарабії” (див.: Чубинский П. Общее предисловие к материалам и исследованиям, собранным П. П. Чубинским // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной… Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. Т. І. – СПб., 1872. – С. ХІ.
[Левченко М. ] Вступне слово від редактора // Казки та оповідання з Поділля: В записах 1850–1860 рр. / Упоряд. М. Левченко. – К., 1928. – Вип. І–ІІ. – С. ХІІІ.
Там само. – С. VІІІ.
Там само. – С. ХІІІ.
Див.: ІР, ф. 36, од. зб. 709–713.
От Комиссии по снаряжению этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной… Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. Т. І. – С. ІХ.
Чубинский П. Общее предисловие к материалам и исследованиям, собранным П. П. Чубинским. – С. ХІV.
От Комиссии по снаряжению этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. – C. Х.
В даному разі покликаємося на неопубліковані студії О. Кухаренка, присвячені вивченню казкової традиції Слобожанщини. Дослідником зроблені спостереження про те, що текст “Про правду и крывду” (№ 108 у першому відділі тому, с. 386–390) та текст “Правда и брехня” (№ 76 у другому відділі тому, с. 587–593) є різними редакціями того ж самого запису, здійсненого Столбіним на Харківщині. Принагідно висловлюємо подяку авторові за можливість ознайомитися з його висновками.
Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной… Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. Т. ІІ. – СПб., 1878. – С. 386.
Там само. – С. 587.
Міркування з цього приводу висловлені О. Кухаренком у згаданому дослідженні.
[Передмова] Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной… Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. Т. ІІ. – С. 5.
ІР, ф. 36, од. зб. 709, арк. 9 зв. –10.
Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной… Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. Т. ІІ. – С. 620.
Німчук В. В. Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковнослов’янською української редакції: Проект. – К., 1995. – С. 30–34.
Текстологія і правопис // Питання текстології. Дожовтнева та радянська література: Зб. наук. праць. – К.: Наукова думка, 1989.
Українські народні думи: Том перший корпусу / Тексти №№ 1–13 і вступ Катерини Грушевської. – К.: Держ. вид-во України, 1927; Українські народні думи: Том другий / Тексти №№ 14–33 і передмова Катерини Грушевської. – К.: Держ. вид-во “Пролетар”, Харків–Київ, 1931. Див. також здійснене 2004 року Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології під орудою чл.-кор. НАН України Г. Скрипник перевидання видатної пам’ятки.
Казки та оповідання з Поділля: В записах 1850– 1860 рр. / Упоряд. М. Левченко. – К., 1928. – Вип. І–ІІ.
Легенди та перекази / Упорядкув. та прим. А. Л. Іоаніді. – К.: Наук. думка, 1985.
Эварницкий Д. И. (Яворницкий Д. И.) Запорожье в остатках старины и преданиях народа / Упорядкув., текстол. інтерпретація, передмова М. М. Олійник-Шубравської. – Ч. І–ІІ. – К.: Веселка, 1995.
Вважаємо за потрібне відзначити й плідну спробу визначення регіональної приналежності окремих текстів зібрання, здійснену О. Кухаренком у згаданому вище дослідженні прозової традиції Слобожанщини.