Формування архітектури міст Ємену VII-XIX століть

Часові межі роботи охоплюють епоху середньовіччя і нового часу. При цьому поняття «середні віки» в історії розвитку арабських країн дещо відрізняється від усталених поглядів учених країн Європи і Америки. Так, для історії Ємену характерно, що пізнє середньовіччя з феодальним та племенним укладом зберігалось майже до антимонархічної революції 1962 року. Період же раннього середньовіччя у Ємені збігся з кількома століттями утвердження інститутів ісламу (VII-X ст.) і був перехідним між язичницьким і періодом розвинутого середньовіччя. Таким чином, періодом становлення і розквіту архітектури міст Ємену можна вважати мусульманську епоху розвинутого і пізнього середньовіччя. У нашій роботі розглядаємо архітектурні об'єкти

VII-XIX ст.

Методика дослідження охоплює комплексне вивчення архітектурних пам'яток Ємену, що вирізняються національною самобутністю. При аналізі об'ємно-планувальних, конструктивних і архітектурно-художніх вирішень беруться до уваги характер епохи, релігійність єменської нації, традиції, вимоги з урахування кліматичних та інших умов, на тлі яких формувалась архітектура Ємену VII-XIX ст.

У зв'язку з тим, що пропонована робота має історико-теоретичний характер, для виконання поставлених завдань застосовано графоаналітичний метод, метод історичного зіставлення пам'яток архітектури, а також метод еволюційних перетворень об'ємно-просторових форм. Як емпіричний метод використано натурне обстеження пам'яток архітектури (фотографування, обміри) з подальшим графічним аналізом та описом. Широко використано літературні джерела, матеріали Міністерства зі стародавніх пам'яток і туризму Республіки Ємен, а також матеріали наукових організацій, конференцій, що висвітлюють проблеми збереження національної архітектури.

Указані методи застосовуються відповідно до вирішення поставлених завдань – з позицій наочності та наукової достовірності.

На захист виносимо такі основні положення дисертації:

- класифікація міст Ємену VII-XIX ст. ;

- морфологічний аналіз єменської архітектури у її розвитку;

- типологічний аналіз пам'яток архітектури Ємену;

- загальні та самобутні ознаки формування архітектури міст Ємену

VII-XIX ст. та їх класифікація.

Апробація роботи здійснювалась через обговорення доповідей автора на чотирьох конференціях професорського складу Одеської державної академії будівництва та архітектури (ОДАБА) в 1998-2001 pp., а також на кафедрі основ архітектури ОДАБА. Автор опублікував тези у збірці матеріалів міжнародних конференцій професорсько-викладацького складу Одеської державної академії будівництва та архітектури 1998-2001 pp., а також низку статей у наукових збірниках, визнаних ВАКом України як фахові зі спеціальності. Впровадження результатів дослідження здійснювалось з використанням методичних положень роботи в курсовому і дипломному проектуваннях на кафедрах Архітектурного інституту ОДАБА. У співавторстві з науковим керівником цієї роботи, О. Б. Раллєвим розроблено лекцію зі спецкурсу для іноземних студентів на тему: «Середньовічна архітектура Ємену».

Результати дослідження мають практичне значення для використання їх у найрізноманітніших галузях господарства Республіки Ємен та інших арабських країн близькосхідного регіону. Насамперед, це стосується освіти Республіки Ємен, різноманітних гуманітарних спеціальностей, пов'язаних з культурою, історією країни, її архітектурою. І, нарешті, результати даного дослідження можуть стати першоосновою для подальших Історико-архітектурних досліджень Ємену. Видання науково обгрунтованих відомостей про архітектуру Ємену, безумовно, буде сприяти й матеріальному зміцненню національного Міністерства зі стародавніх пам'яток і туризму.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками, завершальної частини і додатків. Обсяг роботи – 147 сторінок тексту, 108 позицій використаної літератури, 50 аркушів ілюстрацій з демонстраційним матеріалом та додаток. Структура дисертації зумовлена метою роботи і підпорядкована головним завданням дослідження.

 

 

У першому розділі «Проблема вивчення архітектури Ємену VII-XIX століть і основні умови для її розв'язання» проаналізовано історіографію питання (1. 1), коротку історію середньовічного Ємену (1. 2), розглянуто регіональні особливості та загальні умови становлення і розвитку єменської архітектури (1. 3), а також специфіку розвитку міст як основних центрів становлення і формування архітектури Ємену VII-XIX ст. (1. 4).

1. 1. Літературні джерела і дослідження, використані для вирішення поставлених завдань цієї роботи, умовно згруповані за певною спрямованістю змісту: 1) енциклопедична література і література із всесвітньої історії; 2) культурознавча і мистецтвознавча література країн і народів світу; 3) література з історії архітектури арабо-мусульманських країн; 4) література з історії архітектури Ємену; 5) література з питань теорії архітектури; 6) дисертації. Так, в енциклопедичних виданнях колишнього Радянського Союзу (ВРЕ, Українська радянська енциклопедія, 20-томне видання «Країни і народи») про архітектуру Ємену не говориться майже нічого. Про культуру давнього Ємену можна довідатися з енциклопедії «Міфи народів світу», «Всесвітньої історії» в 10-ти томах, а також з 2-томної «Історії Сходу» (автор Л. С. Васильєв), «Історії релігії Сходу», «Історії Сходу середніх віків» (автор В. Рубель) та ін.

Книжки з історії архітектури видавали неодноразово, але в них Ємену було відведено дуже мало місця. Навіть у 12-томній «Всесвітній історії архітектури» арабську архітектуру докладно не висвітлено. Автори цього видання В. Л. Вороніна, Т. Н. Каптерєва подали лише загальні відомості про архітектуру арабських країн. З 1961 по