Формування архітектури міст Ємену VII-XIX століть

Загальні принципи спорудження єменського укріпленого будинку призвели до створення так званого традиційного будинку-вежі, який майже до середини XX ст. переважав серед житлових будинків. Особливу групу в архітектурі Хадрамаута становлять палаци правителів або їхніх намісників, особняки місцевої знаті та заміські резиденції. Яскравим прикладом такого комплексу є палац султана Катирі у місті Сеюн (злам ХІХ-ХХ ст.).

У головних історичних центрах Хадрамаута – Тарімі, Шібамі, а також у Сеюні, Енаті, представлені основні зразки середньовічної архітектури – численні мечеті, медресе, караван-сараї, басейни для зберігання води і гробниці. Однак найбільш стабільною була архітектура мечетей. Одним з найхарактерніших зразків мечетей Хадрамаута є Велика мечеть Таріма – Аль-Міхдар (ІХ-ХП ст.). В її архітектурі втілились риси мечетей усього регіону: прямокутний план із внутрішнім подвір'ям, високим мінаретом (квадратний у плані, що звужується догори), плоский дах залу для молитов. Мечеть призначена як для чоловіків, так і для жінок.

Архітектура прибережних міст аль-Мукалла і Адена відрізнялась від будівель і споруд центрів Хадрамаута. Це позв'язано із впливом іноземних мореплавців: у XVI ст. – португальців, а згодом представників південної та південно-східної Азії. Так, мінарети, вежі палаців набувають круглих, що догори звужуються, форм (португальський прототип). В Адені є чимало будівель XIX ст. з банями (куполами), айванами, декором індо-мусульманської школи.

3. 4. Огляд пам'яток архітектури міст Ємену VII-XIX ст. свідчить про те, що турецький період (1538 р. – початок XX ст.) для єменського зодчества не вирізнявся розмаїттям. Це були переважно фортеці або цитаделі. Тільки в XIX ст. активізувалась діяльність турецької адміністрації. Так, у XIX ст. в Сані збудовано турецький квартал, а на замовлення заможних власників будувались багаті садиби укріпленого типу. Характерні риси турецької архітектури, однак, в Ємені не прижилися.

3. 5. Архітектура міст Ємену VII-XIX ст. не була такою різноманітною, як, наприклад, у середньоморських країнах Близького Сходу (країни Аш-Шам та Ірак). Найхарактернішими типами будівель і споруд для Ємену можна вважати: 1) фортифікаційні; 2) житло; 3) культові; 4) меморіальні; 5) споруди для водокористування.

Фортифікаційні споруди епохи середньовіччя класифікуються за містобудівельними ознаками (місто-фортеця Шібам, укріплений квартал, цитадель), за розміщенням у сільській місцевості (укріплене поселення, садиба-фортеця, сторожова вежа), за особливостями планування (компактні, роззосереджені).

Традиційне єменське житло класифікується за соціальними ознаками (масове, кочове, сільське, міське; індивідуальне житло-палаци, резиденції правителів), за планувальним вирішенням (компактно-замкнуте, вільної конфігурації), за особливостями формоутворення (малоповерхове, вежа, плоскопокрівельне, купольне).

Культові споруди середньовічного Ємену за призначенням характеризуються як мечеті та медресе. Мечеті будували за арабським типом (з внутрішнім подвір'ям, плоскопокрівельні) та купольного типу. Ранніми прототипами мечетей арабського типу в Ємені могли служити язичницькі храми, які будували як на півночі, так і на півдні країни. Ранніми прототипами купольних мечетей могли стати ранні ісламські пам'ятки Близького Сходу (Куббат ас-Сахра в Єрусалимі, Велика мечеть Омеядів у Дамаску і т. ін.) Споруджувались також мечеті інших планувальних (змішаних) вирішень – у пізньосередньовічний період. Релігійні школи-медресе можна класифікувати як плоскопокрівельні, так само, як і купольні.

Меморіальні споруди представлені у Ємені мавзолеями та іншими спорудами, які стосуються погребання. Вони займають острівне положення, наближаючись до центричного типу. Зазвичай, це споруди типу павільйону з куполом над погребною камерою. За призначенням, мавзолеї будували моно-функціональні та біфункціональні. За формою куполів – параболічні, півсферичні та з реберними куполами.

Споруди для водокористування у Ємені будували у вигляді басейнів відкритого типу – джабії (резервуари), криниці, купольні сікая.

У четвертому розділі «Ознаки й закономірності формування архітектури міст Ємену VII-XIX ст. « подано головні наукові результати роботи.

4. 1. До формоутворювальних ознак архітектури Ємену віднесемо чотири основні групи: 1) матеріальні; 2) середовищні; 3) художньо-естетичні та 4) еволюційні. Матеріальні ознаки формоутворення пов'язані з певними спорудами єменської архітектури, в тому числі з функціонально-типологичними, архітектурно-планувальними вирішеннями та конструктивно-технологічними особливостями розвитку.

Формоутворювальні ознаки архітектурного середовища охоплюють природно-кліматичні фактори, соціально-економічні умови та релігійні особливості в умовах Ємену.

Художньо-естетичним ознакам формоутворення притаманні такі риси, як художність образу, засоби архітектурної композиції та специфічність індивідуального образу.

Еволюційні ознаки формоутворення враховують специфіку поступового формування архітектури, закономірності зміни архітектурної форми, а також спадкоємність формування національної архітектури.

4. 2. Розглянуто таку категорію у формуванні архітектури Ємену, як співвідношення загального та самобутнього. Урахування та використання цього співвідношення закономірні в будь-якій архітектурній школі. Архітектуру Ємену епохи середньовіччя необхідно розглядати як складову загальноарабської архітектури. Це виявляється насамперед у тому, що, з одного боку – об'єднує, а з другого – робить єменську архітектуру неповторно-своєрідною серед міст, районів або арабських країн. Це співвідношення розглянуто в цьому дослідженні: 1) між єменською та загально-арабською архітектурою; 2) як аспект єдності та підпорядкованості звичайного і складного; 3) між локальними напрямами в архітектурі Ємену.

З даної тези виявлено спадкоємність (або традиційність) для об'ємно-планувальних вирішень та для деяких елементів в архітектурі середньовічного Ємену. Так, в Ємені періоду ісламу продовжували використовувати давні засоби будівництва, а саме: укріплене житло, плоский дах, культові споруди дворового типу, архітектурний декор і т. ін.

Виявлено локальний характер формування архітектури Ємену епохи середньовіччя, який залежить від конкретних умов формування