Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань

Наукова новизна одержаних результатів. Досліджено теоретичні положення й обґрунтовано практично-методичні заходи щодо формування та розвитку професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Зокрема, у дисертації вперше:

• узагальнено педагогічний досвід упровадження ЗМІ у навчальний процес з метою формування іншомовної комунікативної компетентності;
• доведено доцільність застосовування іншомовних періодичних видань у процесі підготовки журналістів;
• виділено іншомовну комунікативну компетентність як обов’язковий компонент професійної компетентності журналістів;
• виявлено педагогічні умови використання іншомовних періодичних видань з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів (встановлення міждисциплінарних зв’язків та інтеграції змісту фахових дисциплін та іноземної мови; застосування специфічних форм та методів навчання, які моделюють професійне середовище та діяльність журналістів тощо); 
• обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності журналістів засобами іншомовних періодичних видань, яка включає мету, етапи організації навчально-пізнавальної роботи студентів та викладачів, систему вправ, критерії відбору медіатекстів та методичні рекомендації; 
• розроблено експериментальну методику діагностики ефективності запропонованої авторської технології (показники – контактний, мотиваційний, інформаційний, інтерпретаційний, та рівні – низький, середній, високий); 
• з’ясовано перспективи нового навчально-педагогічного напряму „медіаосвіта” в Україні (доцільність відкриття нової спеціальності „медіаосвіта”; запровадження дисципліни „Медіаосвіта” у навчально-виховний процес загальноосвітніх, професійних, вищих навчальних закладів; проведення наукових досліджень загальнотеоретичного та практично-прикладного характеру стосовно типології, категоріального апарату, концепцій, моделей медіаосвіти, її складників, розроблення навчально-методичних комплексів тощо); 

уточнено поняття: „компетентність”, „компетенція”, „професійна компетентність журналіста” в контексті новітніх освітніх технологій;

удосконалено форми, прийоми, методи роботи з іншомовними періодичними виданнями;

набула подальшого розвитку методика формування професійних умінь майбутніх журналістів із залученням масовокомунікаційних джерел у навчальний процес.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що сформульовані у дослідженні теоретичні положення й висновки, експериментальні дані дозволили довести ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

На матеріалах англомовних періодичних видань розроблено навчальний посібник “What’s News?” English for Journalists” (Черкаси, 2005), структуру якого побудовано з урахуванням інтеграції елементів змісту ряду дисциплін („Іноземна мова”, „Українознавство”, „Журналістська майстерність”) та методів їх викладання. Відповідно, матеріали посібника згруповано у два основних блоки: „Україна очима британських журналістів” і „Журналістика”.

Результати дослідження можуть бути використані у викладанні навчальних курсів: „Іноземна мова за професійним спрямуванням”, „Ділова іноземна мова”, „Іноземна мова професійного спілкування”, „Теорія і методика журналістської творчості”, „Педагогіка”, „Історія педагогіки”, „Методика викладання іноземних мов”. Розроблені та апробовані методики проведення занять на матеріалах іншомовних періодичних видань, а також рекомендації щодо їх організації та проведення дають можливість увести науково обґрунтовані корективи в навчальні та робочі програми з іноземної мови, сприятимуть удосконаленню змісту навчально-методичних комплексів, підручників, посібників відповідного спрямування.

Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (довідка від 20 лютого 2006 р. № 79/03), Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (довідка від 1 березня 2006 р. № 83), Луганського державного інституту культури і мистецтв (довідка від 12 січня 2006 р. б/н), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка (довідка від 3 березня 2006 р. № 04/89). 

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти АПН України, кафедр соціальної роботи та соціальної педагогіки, іноземної мови соціально-гуманітарного напряму Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (2003-2007 рр.). 

Результати дослідження узагальнено і викладено в доповідях на наукових зібраннях, конференціях:

• міжнародного рівня: конгресі „IV Слов’янські педагогічні читання” „Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі” (Черкаси, 2005); Перших Драгомановських читаннях (Київ, 2003); „Мова і культура” (Київ, 2005, 2006, 2007); „Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти” (Кременець, 2004); „Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти” (Миколаїв, 2004); на честь 80-річного ювілею професора І.К. Кучеренка і професора Н.І. Тоцької (Київ, 2003); „Друкарство молоде” (Київ, 2006, 2007);
• всеукраїнських: “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2003, 2004); „Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу” (Черкаси, 2006); „Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків” (Київ, 2006, 2007); „Актуальні теоретичні і прикладні проблеми мас-медіа” (Рівне, 2007); „Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку” (Черкаси, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено в 1 навчальному посібнику, 17 одноосібних публікаціях, 7 з яких – у провідних наукових фахових виданнях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 357 найменувань, у тому числі 67 – іноземними мовами. Повний обсяг роботи – 244 сторінки, з яких 170 – основного тексту, 5 додатків, 19 таблиць, 11 рисунків. 

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення результатів дослідження; наведено дані про апробацію,