Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань

Визначивши семантичні (тема, ідея), синтаксичні (фактологічний, образний та нормативний ряди), жанрові (інформативні, художньо-публіцистичні та сатиричні жанри), стратегічні (репрезентаційна, наративна стратегії тощо) маніпулятивні (прийоми навіювання, переконання, психотехнології: „Трюізми”, „Вибір без вибору”, “Red herring” тощо), лінгвістичні (зовнішня і внутрішня журналістська лексика та лексика ЗМІ, терміни, жаргонізми, запозичення тощо) композиційні, структурні, типологічні особливості газетного дискурсу, ми повною мірою можемо використати їхні можливості, втіливши методичні розробки у формування професійної компетентності майбутніх журналістів.

У третьому розділі „Експериментальне дослідження ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань” проаналізовано результати констатувального етапу педагогічного експерименту з дослідження проблеми формування професійної компетентності фахівців у галузі журналістики, обґрунтовано технологію формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань та у ході формувального експерименту перевірено її ефективність, проаналізовано результати діагностичного та контрольного зрізів експерименту за розробленими показниками та рівнями. 

Констатувальний експеримент проводився у кілька етапів: 1) опитування практикуючих провідних журналістів у м. Києві та м. Черкаси щодо прогалин у наданій їм професійній освіті та рівня задоволеності професією (102 особи); 2) опитування студентів Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького (факультет української філології та журналістики) з метою визначення частотності та діапазону їхніх контактів із вітчизняною та іншомовною періодикою (238 студентів). Так, слід зазначити загальну вдоволеність українськими журналістами обраною професією, адже жоден з опитуваних журналістів у м. Києві не пошкодував про обраний фах. „Дуже задоволені” тим, що обрали саме цю професію 67,3 %, „в основному задоволені” – 32,7 %. Однак, цього не скажеш про опитаних журналістів у м. Черкаси. Така незадоволеність, за оцінками експертів, зумовлена обмеженнями їхньої професійної діяльності та самостійності, можливостей творчої реалізації, фінансовою залежністю, реальним статусом органу інформації, де працюють тощо.

Менше половини респондентів, опитаних у Києві (49,0 %), висловили вдоволеність отриманим рівнем освіти після закінчення ВНЗ, 38,2 % – „в основному задоволені” якістю наданих їм освітніх послуг. Досить великим виявився відсоток тих, кого не влаштовував рівень підготовки після закінчення ними ВНЗ (12,8 % – у м. Києві та 8,3 % – у м. Черкаси). 

Наявний рівень володіння іноземною мовою, як засвідчило наше дослідження, не задовольняє потреб фахового журналіста і мало сприяє розвиткові його професійної компетентності. Іноземні мови – один із найбажаніших предметів подальшого опрацювання (65,5 % респондентів у Києві переконані, що краще володіння іноземними мовами відкрило б реальні перспективи їхнього кар’єрного зростання). 

За переконанням експертів, залучення іншомовної періодики до навчального процесу поглиблює фахову і мовну компетентність, підвищує загальну ерудицію. Однак, опитування студентів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет української філології та журналістики) показало, що 64,9% майбутніх журналістів взагалі не послуговуються іншомовними періодичними виданнями. Серед інших було названо найпопулярніші у застосуванні видання іноземними мовами: Digest (14,1 %), The Day (6,1 %), Moscow News (2,8 %).

Виявлені дані підтвердили наше припущення щодо необхідності створення технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Зазначимо, що в сучасній дидактиці існує певна неузгодженість між визначенням та використанням педагогічної термінології (це стосується, зокрема, термінів: „метод, „підхід”, „прийом”, відповідно англійською: „a method”, „an approach”, „a technique”). Узагальнено педагогічний досвід реалізації методів та прийомів викладання іноземних мов (візуальний, особистісно-діяльнісний, сугестопедії тощо). Констатовано використання у вітчизняній лінгводидактиці поєднання різних методів, підходів, вибір яких залежить від педагогічної доцільності навчання та викладання. 

На основі зазначеного доведено, що „педагогічною технологією” є практичне досягнення поставлених цілей навчання через використання конкретних методів, засобів, поетапних дій викладача та студента в умовах оперативного зворотного зв’язку.

Розроблена нами технологія формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань передбачає аналіз загальних відмінностей зарубіжної та вітчизняної преси, особливостей газетних рубрик, жанрів, типів текстів, світлин та малюнків, заголовків, соціокультурних та соціолінгвістичних понять, журналістської внутрішньої та зовнішньої термінології, прийомів впливу на аудиторію, змісту та форми журналістського тексту, зовнішнього вигляду видань. Це дозволило запропонувати етапи організації навчально-пізнавальної роботи студентів та викладачів, методичні рекомендації, критерії відбору медіатекстів. Так, система вправ містить дотекстові, притекстові (текстові) та післятекстові і відповідає діагностико-підготовчому, змістовно-процесуальному та контрольно-коригувальному етапам організації навчально-пізнавальної роботи студентів.

Для перевірки ефективності авторської технології проведено формувальний експеримент, завданням якого було дослідити динаміку сформованості професійної компетентності майбутніх журналістів до та після його проведення. В експерименті лінійного типу брало участь 40 студентів другого курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет – українська філологія, спеціальність „Журналістика”). Контрольний зріз експерименту показав рівень змін за результатами формувального експерименту. 

Застосування методики О.В. Федорова дозволило виявити загальний приріст сформованості професійної компетентності за контактним, мотиваційним, інформаційним, інтерпретаційним показниками, кожен з яких мав три рівні (Табл. 1). 

Таблиця 1

Результати діагностичного та