Формування соціальної компетентності дошкільника через сфери життєдіяльності базової програми розвитку дитини

Пізнавальна компетентність формується в різних видах специфічної діяльності дитини у вигляді предметно-практичних дій, дослідництва, спостережень, ознайомлення з довкіллям, участі в дидактичних іграх, вправах тощо. Свідченням наявності пізнавальної компетентності є:

елементарні форми логічного мислення дитини;

компетентність дитини у сферах життєдіяльності, а саме «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», розвинуті образні форми сприйняття світу, сформовані дитячі форми світосприйняття, цілісного бачення світу;

загальнопізнавальні вміння – спостерігати, обстежувати, виділяти головне й другорядне, порівнювати, запам’ятовувати, бачити проблему, розв’язувати її, розмірковувати, усвідомлювати матеріал;

загальномовленнєві вміння – слухати, запитувати, доводити правомірність умовисновків, налагоджувати мовленнєву комунікацію.

Особистісна компетентність як особистісне зростання відбувається в різних видах специфічної дитячої діяльності – спілкуванні, предметно-практичній діяльності, сюжетно-рольовій грі, дитячому експериментуванні, самостійній художній діяльності шляхом ампліфікації з врахуванням цінностей та інтересів дитини, і має відповідати вимогам:

фізичне, психічне, морально – духовне здоров’я дошкільника;

збалансоване прагнення до самореалізації, саморозвитку і самозбере-ження;

довільність психічних процесів, володіння елементарними формами самореалізації поведінки та діяльності;

розвиненість уяви як передумова креативності;

вияв різних видів активності – фізичної, соціально-моральної, емоційної, пізнавальної, мовленнєвої, художньої, креативної;

оптимістичне ставлення до життя, віра у власні можливості, наявність найпростіших форм життєвої перспективи;

наявність зачатків почуття совісті як механізму особистісного зростання;

висока самоповага;

сформованість індивідуального обличчя, особистісного стрижня.

Аналіз проведеного опитування дітей старшого дошкільного віку вказав на те, що переважна більшість дітей разом із батьками є активними учасниками заходів міста, присвячених урочистим подіям та ювілейним датам, звертається із запитаннями до педагогів щодо змісту бачених подій, обговорюють ці події з однолітками.

Проте 46% дітей не знають імен та по батькові дідусів, бабусь, навіть батьків, роду їхніх занять; 52% не можуть назвати центральні вулиці, головні установи, визначні місця Рівного; 80% не знають відомих земляків; 32% не реагують на зміни, що відбуваються в місті.

Очевидно, назріла необхідність введення в освітній процес програми, яка б дозволила вихователям у доступній формі знайомити дітей з елементарними історико-географічними поняттями. За умови цілеспрямованої освітньої роботи з дітьми та застосування різноманітних методів можна створити підґрунтя для формування патріотичних почуттів, зачатків громадянськості. На основі цього у дитсадку розроблена і реалізується програма «Рідне місто знай, все про нього пам’ятай». Кінцевим результатом цього проекту є бути методичне забезпечення до парціальної програми із формування в дітей елементарних історико-географічних понять про рідне місто, яке доступне для розуміння дітей та базується на реальних історичних фактах.

Реалізація мети передбачала виконання наступних завдань:

ознайомити дітей з історією заснування рідного міста, походженням його назви, деяких вулиць, річки, що протікає в цій місцевості, з краєзнавчим музеєм, що зберігає історичне минуле краю;

збагатити уявлення дітей про побут у давнину: житло, предмети домашнього вжитку, народну іграшку;

плекати інтерес до свого родоводу, професій батьків;

познайомити з відомими земляками, їхніми заслугами перед рідним краєм та Батьківщиною;

виховувати шанобливе ставлення до батьків, родичів, знайомих;

виявляти зацікавленість до спілкування з дорослими про історію рідного краю;

задовольняти допитливість шляхом спільної діяльності з ними: бесідами, читанням художньої літератури, працею, образотворчістю, грою, користуванням засобами масової інформації.

виготовляти сувенірні вироби, використовуючи місцевий природний матеріал.

Перевірка реалізації освітнього проекту й поточний контроль дає можливість стверджувати, що його впровадження має велике значення для формування в дітей початкових знань про рідний край.

Аналіз діагностичних досліджень указує, що в дітей підвищився інтерес до історії та культури рідного краю, змін, що відбуваються в навколишньому, роду занять батьків та близьких. Часткова перевірка проекту доводить, що систематична робота педагогічного колективу дозволяє сформувати в дітей елементарні знання про історію рідного міста, бажання позитивно перетворювати довкілля, що є необхідною умовою та фундаментом для подальшого педагогічного впливу на дитячу особистість.

Самоосвітня компетентність відбувається на засадах спеціально організованої вихователем навчальної діяльності, спільної з дітьми та самостійної роботи вихованців, надання малюку «особистого часу», виховання таких базових якостей, як самостійність, спостережливість, відповідальність, працелюбність, самовладання, креативність, і потребує:

створення розвивального середовища щодо вияву індивідуальних інтересів дитини;

цілеспрямованої роботи з дитячою книгою через книжковий куточок (сюжетно-рольова гра «Бібліотека») ;

організації форм роботи, що сприяють розвитку самостійності та відповідальності (тривале чергування в куточку природи, ведення календарів, щоденників, обговорення підсумків роботи, спостережень, планування роботи на деякі відрізки часу) ;

формування здатності до самоаналізу, самоконтролю за власною діяльністю в процесі застосування різних форм і видів роботи;

створення ситуацій для використання знань дітей в практичній діяльності.

Соціальна компетентність формується як в спеціально організованій діяльності, так і в процесі стихійної взаємодії. У дошкільних закладах міста має місце позитивний досвід організації навчання, у мікрогрупах на засадах соціоігрової педагогіки, що сприяє розвитку комунікації однолітків та становленню новоутворення «супідрядність мотивів», коли продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив «хочу» поступається місцем мотиву «треба», важливого значення набувають соціальні мотиви.

Протягом дошкільного дитинства відбувається стрімкий психічний розвиток дитини, відбувається становлення її особистості, вдосконалюється мовлення, збагачуються навички спілкування, формуються якості особистості, зростають фізичні можливості, розширюється життєвий простір.

Важливою особливістю розвитку дитини є те, що набуті нею знання, дії, здібності мають загальний