Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування соціальної компетентності дошкільника через сфери життєдіяльності базової програми розвитку дитини

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

характер і потрібні їй, щоб стати людиною.

Здобутком дошкільного дитинства виступають образні форми пізнання світу. У специфічній дитячій діяльності – предметній, сюжетно-рольовій грі, малюванні, ліпленні, конструюванні, експериментуванні, розвиваються психічні процеси: сприймання, наочно-образне мислення, уява. Вони надають дитині можливість здійснювати подальший розвиток пошукових дій, дій внутрішнього плану, сприяють засвоєнню сенсорних еталонів та наочних моделей, розвитку творчих здібностей, пізнавальних інтересів.
Другим важливим здобутком дошкільного віку є моральні почуття, які є основою знаходження дитини в суспільстві і складають основу гуманної спрямованості людини на довкілля і саму себе.
Зокрема, розроблений нами освітній проект «У чарівному світі казки» проходив апробацію в дошкільному навчальному закладі з вересня 2010 року.
Аналіз контрольних зрізів засвідчив:
мотивація проектної діяльності частково усунула в старших дошкільників такі проблеми особистісно-емоційного спілкування, як рівень тривожності, імпульсивності та низьку самооцінку, сприяла розкриттю творчих здібностей кожної дитини;
у дітей формується почуття самоповаги, співробітництво, впевненість у своїх силах та адекватна реакція на різні життєві ситуації;
у дітей формуються довільність поведінки та соціальні навички, які спрощують процес адаптації до нових умов життя та гармонізують їхню соціалізацію, підвищують коґнітивний розвиток;
на 19, 2% збільшилася кількість дітей, у яких сформувалася адекватна самооцінка та впевненість у своїх силах;
на 21, 9% збільшилася кількість дітей, які усвідомили свої емоції та зрозуміли емоційний стан інших людей, краще зрозуміли партнера по спілкуванню, змогли виділити окремі риси його характеру та їхні прояви у вчинках та діях;
діти опановують соціальні норми та ролі, що сприяє формуванню психологічних механізмів соціальної поведінки та впевненості у своїх силах.
Власне сутність технології полягає у:
використанні методів, що використовують казкову форму для інтеґрації особистості дошкільника;
використанні закономірностей природного розвитку спільної діяльності дітей і дорослого (від бажання – до творчого рівня реалізації задуму) ;
сприянні самовираженню в різних видах продуктивної діяльності.
Своєрідність програми полягає в тому, що розвиток соціально-емоційних якостей відбувається шляхом безпосередньої взаємодії дитини з казкою. При використанні казки як психотерапевтичного засобу дитина вчиться розуміти внутрішній світ і образ думок іншої людини; розмірковувати над долею та природою вчинків головних героїв; проживаючи казкові ситуації, дитина багато в чому формує в себе картину Світу.
Запропоновані в проекті форми роботи з дітьми мають комплексний характер, тобто містять різні методи, що разом здатні забезпечити розвивальний ефект. Подані матеріали мають вигляд традиційних занять, в основі яких – бесіда-роздум із дітьми. Обговорення питань із дітьми має обов’язково доповнюватися іграми, вправами, інсценуванням казок, образотворчою діяльністю. До того ж у цій роботі домінує правильно організована активність дитини, під час якої вона пізнає себе, вдається до самооцінювання, виробляє стратегію поведінки. Завдання проведеної роботи не в тому, щоб зібрати дітей і розповісти їм про повагу та самоповагу, а в тому, щоб допомогти дитині виробити власну соціальну позицію через включення її до розмови та різних видів діяльності.
Що стосується розвитку всебічної соціальної компетентності дітей, то, насамперед, педагоги нашого дитячого садка приділяють увагу створенню ігрового розвиваючого середовища, бо розуміють, що в грі формується дитячий колектив, виховуються кращі риси характеру, тренується пам’ять, увага, розвивається фантазія. Діти мають змогу гратись в «Інтелектуальних куточках», які містять настільно-друковані розвиваючі ігри, кросворди, ребуси, ігри-лабіринти, таблиці, кубики О. М. Зайцева, Б. П. Нікітіна; в «Куточках Казки», де діти мають змогу проявити свої творчі здібності; в «Лабораторіях», «Бюро знахідок», де вони вчаться «власноруч» робити свої перші «відкриття».
Враховуючи побажання батьків наших вихованців в дитячому садку працюють гуртки з вивчення іноземної мови, ритміки, розвиваючого навчання, де кожна дитина має можливість проявити свою індивідуальність, задовольнити власні потреби та інтереси.
У дитсадку працюють фахівці з різних галузей знань за окремими планами роботи. Важливу роль у середовищі ДНЗ відіграє медична сестра. Саме завдяки її контролю, спостереженням, профілактичній роботі забезпечується достатній фізичний розвиток дітей, покращується стан їхнього здоров’я. Під час взаємодії з вихованцями за ними ведуться постійні спостереження. Всі діти незалежно від стану здоров’я повинні мати однакові права і можливості. Система профілактичних оздоровчих заходів, що здійснюються медичними сестрами, передбачає також гнучкість режиму дня, поглиблену діагностику психофізичного стану дитини, консультування з фахівцями, контроль за виконанням лікарських призначень, лікувальну фізкультуру, масаж тощо. Це спонукає дітей до досліджень, ініціативи, творчості, забезпечує успішне навчання і розвиток. Тому слід створювати ситуації позитивних соціальних взаємин дітей. Проводячи медичні маніпуляції, необхідно враховувати поріг больового відчуття дошкільників. Медичні сестри ДНЗ характеризуються високим рівнем психологічної компетентності, володіють поняттями педагогічної та дитячої психології.
Працівники ДНЗ уникають травмуючих, стресових ситуацій, натомість створюючи ситуації позитивних соціальних взаємин дошкільників. Завдяки контактам з однолітками у дітей формується самоповага, вони розвиваються емоційно і соціально, вчаться жити у злагоді з людьми.
Завдяки командному підходу формується психологічна компетентність усіх членів колективу ДНЗ.
Не менш важливу роль у багатопрофільній команді відіграє психолог. За умови командного підходу він формує психологічну компетентність (урахування вікових, індивідуальних особливостей вихованців, володіння питаннями педагогічної психології, обізнаність із протіканням психічних процесів і функцій та вміння використовувати ці знання при виконанні своїх професійних обов’язків) у всіх членів команди, крім того впроваджує принципи командної співпраці: психологічна атмосфера, відповідальне ставлення до власних обов’язків, вміння слухати, коректне висловлення критичних зауважень, емоційна підтримка тощо.
Працівники ДНЗ постійно акцентують увагу на тому, що батьки є важливими членами колективу дитячого садка, бажаними і потрібними, їх внесок у загальну справу є цінним і необхідним. Важливо підкреслити: у своїй виховній роботі з сім’єю педагог лише в тому випадку досягне поставленої мети, коли його особисте відношення до дитини, батьків буде тим взірцем, до якого їм захочеться наблизитись. Запорука успіху педагогічного колективу – у командній роботі всіх причетних до цієї справи осіб: членів родини, медичних працівників та інших фахівців.
Неодмінними і повноправними членами цієї команди є батьки дошкільника. Важливою є готовність батьків надавати реальну допомогу дитині: створювати відповідні побутові умови, забезпечувати її всім необхідним.
Співпраця з фізінструктором сприяє адекватному протіканню онтогенезу у фізичному розвитку. З вихованцями, які мають різні порушення опорно-рухового апарату та психомоторного розвитку, на групових та індивідуальних заняттях з ЛФК проводяться вправи з метою корекції розвитку.
Фахівці ДНЗ, працюючи з вихованцями, дотримуються охоронно-педагогічного режиму, гігієни розумової, фізичної та ігрової діяльності, що спрямована на захист здоров’я дитячого організму, психомоторну реабілітацію.
Ефективність навчально-виховної, лікувально-профілактичної роботи у значній мірі залежить від скоординованості дій усіх членів команди, комплексного підходу. Всі працівники оцінюють стан розвитку кожної дитини, розробляють перспективні і короткочасні, індивідуалізовані плани роботи з дитиною, вирішують питання залучення до команди інших фахівців, планують додаткові послуги, аналізують результати спільної діяльності, оцінюють її, а також різнобічно підвищують свою кваліфікацію.
Працівники ДНЗ у своїй діяльності керуються програмою «Я у світі». Одиницею структурування матеріалів Програми є психологічний вік як інтегрована характеристика специфічних для кожного етапу стосунків дитини з дорослими, ієрархії видів діяльності, новоутворень свідомості та особистості…. Психологічний вік орієнтує педагогів не стільки на хронологічні рубежі, скільки на перехід дошкільника від зовнішньої регуляції поведінки дорослим до саморегуляції. Оскільки основним критерієм структурування матеріалів Програми є психологічний вік, найбільшими блоками у ній є вікові періоди розвитку – раннє (від народження до 3 років) та дошкільне дитинство (від 3 до 6-7 років). Така вікова періодизація дає змогу побачити індивідуальну перспективу розвитку кожної дитини, проаналізувати показники її розвитку наприкінці кожного вікового періоду, тривалішого за час перебування в групі дошкільного закладу».
Програма «Я у Світі» орієнтує на культуру гідності, вказує на значущість не лише функціональної придатності дитини, а й на її цінності як моральної особистості. Відповідно до неї кожна психічно нормальна дитина здібна в чомусь, заслуговує на оптимістичний прогноз свого подальшого розвитку.
Програма пропонує не стільки фіксувати кількісні відхилення в розвитку дошкільника порівняно із середньостатистичною віковою нормою (відставання або випередження), скільки визначати «зону найближчого розвитку».
 
Висновки
 
Показниками соціальної компетентності дитини дошкільного віку є оптимальна для вікового періоду модель провідної діяльності, тобто уміння свідомо мотивувати свої дії, здатність використовувати засоби досягнення мети, характерні для обраної діяльності, здатність досягти позитивного результату, спроможність реалістично оцінити свої результати, уміння виявляти різні форми активності у сферах життєдіяльності, здатність виявляти розвинуті базові моральні якості особистості.
Компетентність дитини у сферах життєдіяльності, а саме «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам» забезпечується багатопрофільним системним підходом до формування базових компетентностей, зокрема самоосвітньої, особистісної, громадянської тощо.
Вихователі ДНЗ спрямовують свою педагогічну діяльність на формування життєвої компетентності дитини та відповідної віку моральної зрілості, враховуючи особливості розвитку сучасного дошкільника. Для всіх учасників навчально-виховного процесу характерним є творче мислення, активність у діях і вчинках, свобода.
Зокрема, основними напрямками роботи з розвитку соціальної компетентності є впровадження педагогічних досвідів щодо формування інтегрованого ігрового, комунікативного середовища, виховання патріотичних почуттів і громадянської самосвідомості дошкільників.
Підсумовуючи, слід відзначити, що всі робота ведеться за сферами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», яка розкриває специфічні особливості дошкільного дитинства, враховуючи які, практичні працівники дошкільних закладів і шкіл мають можливість уникнути або пом’якшити кризові прояви в дітей 6-7 років, що є головним завданням формування соціальної компетентності і ознакою забезпечення наступності між дошкільною і шкільною освітою.
Фото Капча